29. Якими пристроями забезпечується підйом вантажу (стропи)

Строп - пристосування (канат або ланцюг в одну або кілька гілок; також можуть використовуватися стрічки, сітки, полотнища), призначений для підйому вантажів, або обхвату поверхні складної конфігурації. На кінці може мати гак, скобу, кільце і т. п. Існує Автостроп - автоматично діючий Гаки вантажозахватні, використовується для зачіпки і розчалювання вантажів у важкодоступних місцях, для захоплення контейнерів, пакетів тощо. Стропами також називають елементи аеростатів і парашутів. До стропам також відносяться матерчаті стрічки на рюкзаках, призначені для регулювання об'єму і розподілу навантаження на лямки.

29. Класифікація приміщень за електробезпекою

За характером середовища розрізняють наступні виробничі приміщення:

— нормальні — сухі приміщення, в котрих відсутні ознаки жарких та запилених приміщень та приміщень з хімічно активним Середовищем;

— сухі — відносна вологість повітря не вище 60%;

— вологі — відносна вологість повітря 60—75%;

— сирі — відносна вологість повітря протягом тривалого часу перевищує 75%, але не досягає 100%;

— особливо сирі — відносна вологість близько 100%, стіни, стеля, предмети вкриті вологою;

— жаркі — температура повітря протягом тривалого часу перевищує +30 °С;

— запилені — наявний в приміщенні пил, котрий виділяється, осідає на дротах та проникає всередину машин, апаратів; приміщення можуть бути з струмопровідним або з неструмопровідним пилом;

— з хімічно активним середовищем — в приміщенні постійно або протягом тривалого часу міститься пара або відкладаються відкладення, котрі руйнівно діють на ізоляцію та струмопровідні частини обладнання.

29. Заземлення та занулення

Для захисту людей від ураження електрострумом внаслідок пошкодження ізоляції і переході напруги на струмопровідні частини машин, механізмів, інструментів тощо застосовують захисне заземлення чи занулення . Захисне заземлення — навмисне електричне з'єднання з землею або її еквівалентом металевих струмопровідних частин, що можуть опинитися під напругою. Заземлення здійснюється за допомогою природних, штучних або змішаних заземлювачів. Занулення — це навмисне електричне з'єднання з нульовим захисним провідником металевих струмонепровідних частин, які можуть опинитися під напругою (корпуси електроустаткування, кабельні конструкції, сталеві труби тощо).

Захисне заземлення і занулення виконують з метою:

• забезпечення нормальних режимів роботи установки;

• забезпечення безпеки людей при порушенні ізоляції мережі струмопровідних частин;

• захисту електроустаткування від перенапруги;

• захисту людей від статичної електрики.

Захисний ефект занулення полягає в зменшенні тривалості замикання на корпус, а отже, у скороченні часу впливу електричного струму на людину.

29. Класифікація приміщень за електробезпекою

Всі виробничі приміщення за рівнем електробезпеки поділяються на три класи:

– приміщення без підвищеної небезпеки. Це сухі приміщення зі стру-монепровідною підлогою, з вологістю не вище 75%, без пилу або лише зі струмонепровідним пилом температурою повітря до 300С, в яких відсут-ня можливість одночасного дотику людини до корпуса електричної уста-новки і металевих елементів, з’єднаних з землею;

– приміщення з підвищеною небезпекою. Для них характерним є на-явність однієї з таких п’яти ознак: вологість перевищує 75%, наявний електропровідний пил, електропровідна підлога, температура повітря вище +30°С, існує можливість одночасного дотику до металевих предме-тів, з’єднаних з землею, і корпусу електроустановки;

– особливо небезпечні приміщення. Вони можуть мати до 100% воло-гості або хімічно активне середовище, що руйнує електроізоляцію, або одночасно дві чи більше ознак, характерних для приміщення з підвище-ною небезпекою.

У приміщеннях з підвищеною небезпекою допускається напруга ру-чних переносних світильників, місцевого освітлення виробничого устаткування та електрифікованого ручного інструменту до 36 В, а в особливо небезпечних приміщеннях – до 12 В.