- •2. Переведення на іншу роботу(ст.. 32 кЗпП)
- •1. Джерела трудового права
- •2. Матеріальна відповідальність власника за шкоду, заподіяну працівникові
- •1. Основні принципи трудового права
- •3. Принцип заборони примусової праці.
- •5. Принцип рівності у трудових правах та заборони дискримінації у сфері праці
- •1. Спеціальні правила охорони праці на важких, небезпечних та шкідливих роботах
- •2. Працівники - суб'єкти трудового права
- •1. Трудова правосуб’єкність власника підприємства, установи, організації або уповноваженого ним органу чи фізичної особи.
- •2. Охорона праці жінок
- •1.Трудова правосуб'єктність підприємства, установи, організації
- •1.Міжнародно-правове регулювання праці.
- •2. Охорона праці неповнолітніх
- •1. Поняття, форми зайнятості та державна політика в цій сфер
- •1. Поняття безробітного. Правовий статус безробітного.
- •2. Пільги для працівників які поєднують роботу з навчанням
- •Поняття трудового договору та його характеристика в сучасний період.
- •Трудові колективи та їх правовий статус
- •Строковий трудовий договір та його особливості.
- •1. Види трудового договору, порядок укладання трудового договору.
- •Зміна умов та припинення договору
- •Поняття і сторони колективного договору.
- •Правове регулювання скороченого робочого часу
- •Зміст колективного договору
- •Режим робочого часу. Чергування.
- •Облік робочого часу
- •Колективні переговори та укладання колективного договору, угоди.
- •1. Поняття та види часу відпочинку.
- •2.Поняття трудових спорів, види та причини виникнення.
- •Відпустки їх види та порядок надання.
- •Порядок вирішення індивідуальних трудових спорів.
- •1.Правове визначення поняття оплати праці. Структура і функції заробітної плати.
- •Система оплати праці.
- •Преміювання працівників.
- •Поняття та умови виникнення трудових правовідносин.
- •Доплати і надбавки, передбачені законодавством.
- •Підстави виникнення та зміст трудових правовідносин.
- •1. Розірвання трудового договору з ініціативи працівника
- •2.Гарантійні виплати і доплати
- •1. Види матеріальної відповідальності працівників
- •2. Правовий режим вихідних та святкових днів
- •1. Право працівника на оплату праці та його захист
- •2. Підстави розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу
- •1. Поняття трудової дисципліни та методи її забезпечення
- •1. Внутрішній трудовий розпорядок
- •2. Поняття надурочних робіт та порядок їх проведення
- •1. Основні трудові обов’язки сторін трудового договору
- •2. Соціальні відпустки в трудовому законодавстві
- •Юридична відповідальність сторін трудового договору
- •2. Відпустки без збереження зарплати
- •1. Розірвання строкового трудового договору з ініціативи працівника
- •1. Розірвання трудового договору з ініціативи третіх осіб. Які не є стороною трудового договору.
- •3. Призов або вступ працівника на військову службу або альтернативну (невійськову) службу (п. З ст. 36 кЗпП)
- •4. Розірвання трудового договору на вимогу профспілкового органу (ст. 45 кЗпП)
- •2. Правове регулювання випробування при прийнятті на роботу
- •1. Колективна (бригадна) відповідальність працівників
- •2. Загальний порядок прийняття на роботу
- •1. Поняття, значення та методи забезпечення дисципліни праці.
- •1. Дисциплінарні звільнення в трудовому законодавстві
- •2. Оплата праці при відхиленні від умов передбачених тарифами
1. Поняття, значення та методи забезпечення дисципліни праці.
Умовою будь-якої колективної праці незалежно від галузі економіки, правової форми організації та соціально-економічних відносин у суспільстві, в яких вона відбувається, є трудова дисципліна.
У праві категорія "дисципліна праці" розглядається в чотирьох аспектах: а) як інститут трудового права; б) як принцип трудового права; в) як елемент трудових правовідносин; г) як фактична поведінка. підприємстві, в установі, організації.
У змісті трудової дисципліни виокремлюють дві сторони - об'єктивну та суб'єктивну. Під об'єктивною стороною розуміється певний порядок, без якого не може існувати підприємство. Цей порядок у певній частині регулюється нормами трудового права і формується як особлива специфічна частина правопорядку, що пристосована до умов виробництва і діє в межах даного підприємства у вигляді внутрішнього трудового розпорядку. Суб'єктивну сторону становлять виконання обов'язків і здійснення прав сторонами трудових правовідносин. Учинення працівником дисциплінарного проступку, реалізація роботодавцем дисциплінарного повноваження та обов'язок порушника трудової дисципліни понести покарання також належать до суб'єктивної сторони дисципліни праці.
Дисципліна праці взаємопов'язана з технологічною та виробничою дисципліною. Однак між ними є істотні відмінності. Вони співвідносяться між собою як ціле та його частини. При цьому частина має всі ознаки цілого і додаткові притаманні тільки їй специфічні ознаки.
Виробнича дисципліна означає загальний порядок на виробництві. Крім трудової дисципліни, до неї включаються забезпечення чіткої та ритмічної роботи підприємства, забезпечення працюючих осіб сировиною, інструментами, матеріалами, роботою без простоїв тощо. Роботодавець відповідає за виробничу дисципліну. Що ж стосується працівників, то вони відповідають лише за порушення трудової дисципліни.
Крім виробничої, трудова дисципліна пов'язана також із технологічною дисципліною. Остання є частиною трудової дисципліни і полягає в дотриманні технологічних правил та норм на виробництві. Якщо працівник порушує технологічну дисципліну, це є виробничим упущенням і дає, зокрема, підставу роботодавцеві поряд із притягненням винного до дисциплінарної відповідальності ставити питання щодо повного або часткового позбавлення його премії.
2. Види режиму робочого часуВиди робочого часу розрізняються за його тривалістю. Трудове законодавство встановлює такі види робочого часу: 1) нормальної тривалості; 2) неповний робочий час; 3) скорочений робочий час.У статті 50 КЗпП України встановлено, що нормальна тривалість робочого часу працівників не може перевищувати 40 годин на тиждень як при п'яти, так і при шестиденному робочому тижні.Чинне законодавство України не забороняє встановлювати для працівників при укладенні колективного договору меншу тривалість робочого часу (ч. 2 ст. 50 КЗпП). Тривалість робочого часу можна зменшити і за трудовим договором. Так, відповідно до ст. 56 КЗпП за згодою між працівником і власником або уповноваженим ним органом може встановлюватися як при прийнятті на роботу, так і згодом неповний робочий день або неповний робочий тиждень. Праця у цих випадках оплачується пропорційно відпрацьованому часу, а при відрядній оплаті праці-залежно від виробітку.Неповний робочий час може бути встановлено угодою роботодавця і працівника на певний строк і без зазначення строку. В обов'язковому порядку на прохання працівника неповний робочий час встановлюється для вагітних жінок, жінок, що мають дітей віком до 14 років, дитину-інваліда, для догляду за хворим членом сім'ї відповідно до медичного висновку.Важливою гарантією трудових прав і певним стимулом є норма ч. З ст. 56 КЗпП, відповідно до якої робота на умовах неповного робочого часу не тягне за собою будь-яких обмежень обсягу трудових прав працівників. Особи, які працюють неповний робочий час, користуються тими самими правами, що і працюючі на умовах нормального робочого часу. їм надається відпустка тієї самої тривалості, надаються вихідні і святкові дні, час роботи зараховується у трудовий стаж.Скорочена тривалість робочого часу-це вид робочого часу, який встановлюється законодавством (ст. 51 КЗпП), є обов'язковим для роботодавця і оплачується як робочий час нормальної тривалості.Скорочений робочий час встановлюється ст.51 КЗпП.
На практиці виникають ситуації, коли необхідно розмежовувати неповний та скорочений робочий день. Зокрема: ст.56 КЗпП
Задача ст. 147 КЗпП, тобто дані стягнення не можуть застосовуватись до працівників.
Білет № 35