
- •2. Переведення на іншу роботу(ст.. 32 кЗпП)
- •1. Джерела трудового права
- •2. Матеріальна відповідальність власника за шкоду, заподіяну працівникові
- •1. Основні принципи трудового права
- •3. Принцип заборони примусової праці.
- •5. Принцип рівності у трудових правах та заборони дискримінації у сфері праці
- •1. Спеціальні правила охорони праці на важких, небезпечних та шкідливих роботах
- •2. Працівники - суб'єкти трудового права
- •1. Трудова правосуб’єкність власника підприємства, установи, організації або уповноваженого ним органу чи фізичної особи.
- •2. Охорона праці жінок
- •1.Трудова правосуб'єктність підприємства, установи, організації
- •1.Міжнародно-правове регулювання праці.
- •2. Охорона праці неповнолітніх
- •1. Поняття, форми зайнятості та державна політика в цій сфер
- •1. Поняття безробітного. Правовий статус безробітного.
- •2. Пільги для працівників які поєднують роботу з навчанням
- •Поняття трудового договору та його характеристика в сучасний період.
- •Трудові колективи та їх правовий статус
- •Строковий трудовий договір та його особливості.
- •1. Види трудового договору, порядок укладання трудового договору.
- •Зміна умов та припинення договору
- •Поняття і сторони колективного договору.
- •Правове регулювання скороченого робочого часу
- •Зміст колективного договору
- •Режим робочого часу. Чергування.
- •Облік робочого часу
- •Колективні переговори та укладання колективного договору, угоди.
- •1. Поняття та види часу відпочинку.
- •2.Поняття трудових спорів, види та причини виникнення.
- •Відпустки їх види та порядок надання.
- •Порядок вирішення індивідуальних трудових спорів.
- •1.Правове визначення поняття оплати праці. Структура і функції заробітної плати.
- •Система оплати праці.
- •Преміювання працівників.
- •Поняття та умови виникнення трудових правовідносин.
- •Доплати і надбавки, передбачені законодавством.
- •Підстави виникнення та зміст трудових правовідносин.
- •1. Розірвання трудового договору з ініціативи працівника
- •2.Гарантійні виплати і доплати
- •1. Види матеріальної відповідальності працівників
- •2. Правовий режим вихідних та святкових днів
- •1. Право працівника на оплату праці та його захист
- •2. Підстави розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу
- •1. Поняття трудової дисципліни та методи її забезпечення
- •1. Внутрішній трудовий розпорядок
- •2. Поняття надурочних робіт та порядок їх проведення
- •1. Основні трудові обов’язки сторін трудового договору
- •2. Соціальні відпустки в трудовому законодавстві
- •Юридична відповідальність сторін трудового договору
- •2. Відпустки без збереження зарплати
- •1. Розірвання строкового трудового договору з ініціативи працівника
- •1. Розірвання трудового договору з ініціативи третіх осіб. Які не є стороною трудового договору.
- •3. Призов або вступ працівника на військову службу або альтернативну (невійськову) службу (п. З ст. 36 кЗпП)
- •4. Розірвання трудового договору на вимогу профспілкового органу (ст. 45 кЗпП)
- •2. Правове регулювання випробування при прийнятті на роботу
- •1. Колективна (бригадна) відповідальність працівників
- •2. Загальний порядок прийняття на роботу
- •1. Поняття, значення та методи забезпечення дисципліни праці.
- •1. Дисциплінарні звільнення в трудовому законодавстві
- •2. Оплата праці при відхиленні від умов передбачених тарифами
Режим робочого часу. Чергування.
Режим робочого часу - це розподілення часу роботи в межах доби чи іншого календарного періоду. Режим робочого часу передбачає 5- або 6-денний робочий тиждень, початок і кінець робочого дня, час і тривалість обідньої перерви, число змін протягом облікового періоду. Режим роботи конкретного підприємства, установи, організації визначається методом локального регулювання. На законодавчому рівні встановлюються лише окремі елементи режиму робочого часу. .Основним режимом робочого часу є п'ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями. При п'ятиденному робочому тижні тривалість щоденної роботи (зміни) визначається правилами внутрішнього трудового розпорядку (ст. 142 КЗпП) або графіками змінності, які затверджує роботодавець за погодженням із профспілковим комітетом підприємства, установи, організації з додержанням установленої тривалості робочого тижня (статті 50 та 51 КЗпП). Слід зауважити, що КЗпП України не визначає тривалості щоденної роботи при п'ятиденному робочому тижні, а тільки встановлює умову щодо додержання тижневої тривалості робочого часу .Режим ненормованого робочого дня встановлюється для певної категорії працівників у разі неможливості нормування часу трудового процесу..
Чинне законодавство не містить умови щодо затвердження в централізованому порядку переліків робіт, професій і посад працівників з ненормованим робочим днем. Міністерства та інші центральні органи виконавчої влади можуть затверджувати орієнтовні переліки за погодженням з відповідними галузевими профспілками..Гнучкий графік роботи - форма організації робочого часу, при якій для окремих працівників або колективів підрозділів допускається саморегулювання початку, закінчення і загальної тривалості робочого дня. При цьому потрібне повне відпрацювання сумарної кількості робочих годин протягом облікового періоду (робочого дня, робочого тижня, робочого місяця). Гнучкий графік роботи встановлюється за погодженням між власником і працівником як при прийомі на роботу, так і в процесі роботи'. В умовах гнучкого режиму тривалість робочого часу (зміни) не може перевищувати 12 годин на добу. Вахтовий метод - це особлива форма організації робіт, що ґрунтується на використанні трудових ресурсів поза місцем їх постійного проживання за умов, коли щоденне доставлення працівників до місця роботи і назад до місця постійного проживання неможлива. Вахтовий метод організовується за допомогою підсумованого обліку робочого часу, а міжвахтовий відпочинок надається працівникам у місцях їх постійного проживання.
2.колективні угоди: поняття та сторони. Відповідно до ст. 1 Закону України "Про колективні договори і угоди" колективний договір укладається на основі чинного законодавства, прийнятих сторонами зобов'язань з метою регулювання виробничих, трудових і соціально-економічних відносин і узгодження інтересів трудящих, власників та уповноважених ними органів..Колективний договір за своєю сутністю становить форму і метод розв'язання соціально-економічних проблем і регулювання трудових відносин між найманими працівниками та роботодавцями, за допомогою яких забезпечуються співробітництво і узгодження їх інтересів шляхом переговорів, взаємних поступок і компромісів для досягнення соціального миру. Такі відносини прийнято називати відносинами соціального партнерства, тобто колективний договір є актом соціального партнерства між роботодавцем та найманими працівниками в особі профспілок, а в разі їх відсутності інших уповноважених на представництво осіб та органів. .визначити колективний договір як угоду, котра укладається для узгодження інтересів на підприємствах, установах, організаціях незалежно від форм власності і господарювання, що використовують найману працю і мають права юридичної особи, між власником або уповноваженим ним органом (особою), з одного боку, і виборними органами первинних профспілкових організацій, а в разі їх відсутності - представниками, вільно обраними на загальних зборах найманих працівників або уповноважених ними органів - з другого, яка містить зобов'язання сторін щодо врегулювання трудових, виробничих ті інших соціально-економічних відносин і нормативні положення, які встановлюють умови праці, її оплату, режими робочого часу та часу відпочинку тощо, а також додаткові порівняно із законодавством трудові і соціально-побутові пільги для працівників. Колективний договір укладається також на підставі зобов'язань роботодавця, з одного боку, і трудового колективу - з другого. Ці зобов'язання можуть стосуватися різних проблем розвитку підприємств, установ, організацій.Колективний договір укладається між власником або уповноваженим ним органом (особою), з одного боку, і однією або декількома профспілковими організаціями, які діють відповідно до їх статутів, а у разі їх відсутності - представниками, вільно обраними на загальних зборах найманих працівників або уповноважених ними органів - з другого. Якщо на підприємстві діють декілька професійних спілок або інших уповноважених трудовим колективом представницьких організацій, усі вони повинні сформувати спільний представницький орган для ведення переговорів і укладення колективного договору.
Задача Дії директора заводу незаконні, оскільки ст. 56 КЗпП
Білет 17.