Законодавство та література.

Конституція (Основний Закон) України. – Київ, 1996.

Закон УРСР “Про заснування поста Президента УРСР і внесення змін та доповнень до Конституції (Основного Закону) УРСР” // ВВР. – 1991. - №33. - Ст.445.

Закон УРСР “Про Президента УРСР” // ВВР. – 1999. - №33. - Ст.446.

Закон України “Про вибори Президента України” // Агафонов С. Історичний розвиток інституту глави держави в Україні // Право України. – 2001. - №7. – С.102.

Президент в Україні: Законодавче забезпечення діяльності // Бюлетень законодавства і юридичної практики України. - 1999. - №8. – 416 с.

Кривенко Л. Конституційні моделі легімітації глави держави і баланс повноважень між інститутами влади // Віче. – 2000. - № 9. – с.19- 38.

Кулябин А. Президенство – лучшая ли форма исполнительной власти // Государство и право. – 1992. -№ 8. - с.20-21.

Кравченко В.В. Конституційне право України навчальний посібник.- Вид. 6-те, виправл. та доповнен.- Атака, 2007.-592с.

Методичні рекомендації.

Історія виборів президента налічує більше ніж два століття, тому необхідно проаналізувати діючу Конституцію України, відповідне чинне законодавство, показати чим було обумовлено введення поста Президента в Україні, зосередити увагу на підготовці важливої процедури його виборів в Україні.

Розкриваючи друге питання слід проаналізувати основні нормативні положення, що регулюють порядок формування посади Президента України (вимоги, основні етапи виборів, гарантії кандидатів, порядок фінансування та ін.)

В останньому питанні необхідно проаналізувати практичну реалізацію чинного виборчого законодавства на останніх виборах Президента у 2010 році. На підставі аналізу автору необхідно вказати шляхи оптимізації виборчих норм.

.

Тема № 26. Законодавчий процес в Україні План.

Вступ.

1. Законодавчий процес: поняття та основні стадії.

2. Законодавча ініціатива та законодавча пропозиція: поняття та суб’єкти .

3. Підписання та оприлюднення закону.

4. Аналіз результатів законодавчої процедури в Україні в 2012 році щодо ветованих Президентом України законів.

Висновки.

Законодавство та література.

Конституція (Основний Закон) України. – Київ, 1996.

Ст.371.

Безсмертний Р. Президент України і Верховна Рада України. // Віче. –2000. - № 7. – с.34-38.

Журавський В. Керівництво парламентом та його палатами // Юридичний Вісник. – 2001. - №2. – С.100.

Колодій А., Лисенков С., Тихомаров О. Закон для законів // Віче. – 1995. - №5.

Колодій А.М., Олійник А.Ю. Державне будівництво і місцеве самоврядування: Навч. посібник. – К.: Юрінком Інтер, 2000. – 304 с.

Косинський В. Законодавчий процес та процедура, їх основні стадії і етапи // Право України. – 1999. - №6. – С.26.

Кравченко В.В. Конституційне право України навчальний посібник.- Вид. 6-те, виправл. та доповнен.- Атака, 2007.-592с.

Лінецький С. Особливості законодавчого процесу : динаміка змін. // Юридичний вісник України. – 1990. - № 6.

Мудра О. Роль комітетів Верховної Ради України у законодавчому процесі // Право України. – 2005. – №12. – С.29.

Опришко В. Наукове забезпечення законотворчого процесу – вимога часу // Віче. – 1995. - №3.

Парламент України: версія 2000 // Юридичний вісник України. – 2000. - №5.

Процюк И. Главная функция законодательной власти // Бизнес- информ. – 1999. - № 3-4.

Теплюк М., Ющик О. Законодавча ініціатива та її реалізація в законодавчому процесі // Віче. – 2006. - №7.

Український парламентаризм: минуле і сучасне / За ред. Ю.С.Шемшученка.