1.2.3 Характеристика сировини, що використовується

Неділова деревина повинна задовольняти вимогам ОСТ 13-200-85 «Дрова для гідролізного виробництва та виготовлення плит». Діаметр сировини встановлюється від 2 см і вище довжиною від 1 до 6,0 м з градацією через 1 м. Залежно від якості сировина поділяється на три сорти - I, II і III. У сировині не допуска-каються такі дефекти, як зовнішня трухлява гниль, обвуглені, ядерна гниль, яка обмежена в залежності від сорту; інші вади і дефекти до-пускаються.

Сировина поставляють будь-яких хвойних і листяних порід, з корою і в око-Ренном вигляді. Обмір та облік деревної сировини довжиною до 3 м проводять згідно з ГОСТ 3243-46, а довжиною більше 3 м-за ГОСТ 2292-74. Допускається геометричний метод визначення обсягу деревини. Сировина поставляють в пакетованому і непакетірованном вигляді; при довжині лісоматеріалів менше 2 м - лише в пакетах.

Основним місцем концентрації деревних відходів є лісопильна промисловість, відходи якої становлять близько 75% всіх ресурсів дереви-них відходів, що утворюються в деревообробній промисловості і пригод-них для використання у виробництві деревостружкових плит.

Відходи фанерній промисловості становлять в балансі всіх відходів де-ревообрабативающей промисловості близько 5%, тим не менш вони також є одним з основних джерел сировини для виробництва древесностру-жечних плит, оскільки ці відходи (особливо олівці) найкращим обра-зом підготовлені для переробки на спеціальну різану стружку. При цьому олівці можуть бути використані для виготовлення стружки як для вну-тертя, так і для зовнішніх шарів, шпон-рваніну переробляють лише в стружку для внутрішнього шару. При використанні шпону-рваніни зміст ко-ри в стружці не повинно перевищувати 12%.

Під низькоякісної деревиною, що утворюється на нижніх складах, розуміють обрізки стовбурної деревини або хлисти, уражені центральної гниллю, що мають інші вади і не відповідають вимогам стандартів і технічних умов на ділові сортименти. Види і обсяги кускових відходів, що утворюються на нижньому складі, залежать від технології лісозаготівлі та привчає-ної обробки деревини. При вивезенні на нижній склад дерев з кроною в процесі обробки отримують такі види відходів, як сучки, гілки, вершини, отком-Левки і козирки. При вивезенні деревини в хлистах зазначені види відходів ос-таются на лісосіці.

Встановлено, що кора, яку містять лісосічні відходи, не погіршує фізико-механічних властивостей плит, а включення зелені (хвої, листя) зменшує їх міцність. Стружку з технологічної тріски, виготовленої з лісосічних відходів, можна застосовувати як добавки до основної сировини для внутріш-нього шару. Якість такої тріски регламентують ТУ 13-671-82.

Для відділення з так званої зеленої тріски, зелені і частково кори НВО «Сілава» створений сортувальник СІКО-2. Вихід окремих видів продукції з Свіжовиготовлений ялинової зеленої тріски після її сортування складає,%: деревної зелені до 46; технологічної тріски до 40; паливної тріски до 14. Про-изводительность сортувальника СІКО-2 при сортуванні зеленої тріски складає 1,5 ... 2,8 т / год, причому обсяг кожної фракції можна регулювати, тобто досягати різного ступеня відділення зелені.

Технологічна тріску (ГОСТ 15815-83) виробляють з неділової деревини, кускових відходів деревообробних виробництв, в першу оче-редь лісопиляння і фанерного виробництва. Для виробництва древесностружеч-них плит виготовляють тріску марки ПС. Розміри тріски: у довжину від 10 до 60 мм; по товщині не більше 30 мм; за шириною не регламентуються. Якість тріски повинне відповідати наступним вимогам.

Масова частка кори,%, не більше ... ... ... ... ... ... 15

Масова частка гнилі,%, не більше ... ... ... ... ... ... 5

Масова частка мінеральних домішок,%,

не більше ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... 0,5

Масова частка,% залишків на ситах з отворами діаметром, мм:

30, не більше ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .5,0

20, 10 і 5, не менше ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... 85,0

на піддоні (відсів), не більше ... ... ... ... ... ... ... .10,0

Обвуглені частинки і металеві включення не допускаються

В одній партії повинна міститися тріска з деревини хвойних або лист-ських порід, а за погодженням зі споживачем допускається постачання тріски в змішаному вигляді.

Технологічна тріска з тонкомірная дерев і гілок (ТУ 13-735-83) призначена для використання в якості добавки до технологічної трісках за ГОСТ 15815-83. Допустимі розміри тріски для виробництва древесностру-жечних плит: довжина 10 ... 60 мм; товщина не більше 20 мм; ширина не регламенти-ється. Якість тріски повинне відповідати наступним вимогам.

Масова частка кори,%, не більше ... ... ... ... .. 20

Масова частка гнилі,%, не більше ... ... ... ... .. 3

Масова частка зелені (хвої, листя),%,

не більше ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .. 5

Масова частка мінеральних домішок,%,

не більше ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... 1

Залишок,%, на ситах з отворами:

діаметром 10 мм, не менше ... ... ... ... ... ... 83

діаметром 5 мм, не більше ... ... ... ... ... ... .. 10

на піддоні, не більше ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .. 7

Обвуглені частинки, металеві та мінеральні включення не допуска-каються

Склад тріски по породах деревини не регламентується. Тріску, показники якої задовольняють зазначеним вимогам, використовують у вигляді добав-ки до трісках за ГОСТ 15815-83 у кількості не більше 20% для зовнішніх шарів і без обмеження для внутрішнього.

За розрахунковими даними ВНІІДрева, із загального обсягу відходів і втрат повторно використані безпосередньо у виробництві плит 20,5%. спалені в топках 67,9%, перероблені або реалізовані населенню на паливо та інші це-чи 8% і вивезені у відвал 3,6%. За минулі роки це співвідношення практично не змінилося / 3 /.