ПРЕДЛОГИ (Preposition) в английском языке: ABOUT около, вокруг, кругом, о, об, около ABOVE над, выше ACROSS поперек, через, на ту сторону AFTER после, за, вслед за AGAINST против ALONG вдоль, по AMONG (AMONGST) между, среди AT в, у, возле, около BEFORE до, перед BEHIND позади, за BELOW под, ниже BESIDE рядом с, около BESIDES кроме (сверх) BETWEEN между BEYOND BY к, у, возле, около, мимо (а тж. обозначает действующее лицо, средство или способ совершения действия) DOWN вниз по, с DURING в течение, во время EXCEPT кроме (за исключением) FOR в течение, на, для, за FROM от, с IN в, через, за, в течение INSIDE внутри, внутрь INTO в (направление внутрь) OF из (тж. употребляется как аналог родительного падежа) OFF с, со ON (UPON) в, на, по, об, о OUT OF из (изнутри) OUTSIDE вне, за пределами, за пределы OVER более, свыше, над, через PAST после, мимо ROUND, AROUND вокруг, кругом SINCE с, с тех пор как THROUGH через, сквозь, из-за, вследствие TILL, UNTIL до, вплоть до TO в, на, к (а тж. как дательный падеж) TOWARDS к, по направлению к UNDER под UP вверх по, по WITH с WITHIN в течение, не позднее чем через WITHOUT без

1 . I don't mind. - Ничего не имею против.

2 . I think so. - Согласен.

3 . You'll make it. -У тебя получится.

4 . That's the whole point. - В этом-то все и дело.

5 . Easy! - Полегче. Не лезь на рожон. Успокойся.

6 . Calm down. - Успокойся.

7 . Don't worry. Relax. - He волнуйся. Успокойся. Расслабься.

8 . It makes things easier. - Так легче (переживать / переносить боль).

9 . I haven't given it much thought. -Я пока / еще не думал об этом. (насчет планов на будущее)

10 . It serves you / smb. right. - Так тебе / кому-либо и надо.

11 . You'll hear from me. - Я дам вам знать / сообщу о себе.

12 . It's going to be all right. - Все будет хорошо.

13 . You bet! - Еще спрашиваешь!:

14 . — Do you want me to help you? — You bet! — Ты хочешь, чтобы я помог тебе? — Еще спрашиваешь!

15 . Sounds good to me. - Это меня устраивает.

16 . Time's up. - Время вышло.

17 . Hear me out! - Выслушайте меня!

18 . I couldn't reach you. - Я не мог дозвониться до тебя.

19 . Let happen whatever would happen. - Пусть будет, что будет.

20 . It never crossed my mind (that)... - Мне никогда не приходило в голову, что ...

21 . Don't mention that. - Не надо об этом.

22 . I don't give a damn / a shit - Мне до лампочки, безразлично: Let's hold to reason. Let's hold to reason. Let's hold to reason.

23 . Tell him whatever you want, I don't give a shit. -Можешь говорить ему все, что угодно — мне до лампочки.

24 . Get out of my way. - Уйди с дороги.

25 . Get lost. - Исчезни. Мотай отсюда. Проваливай.

26 . You have a point there. - Тут вы правы. / Тоже верно.

27 . I mean it. - Честное слово. / Я говорю искренне.

28 . I want to buy your house. I mean it. -Я хочу купить ваш дом. Честное слово.

29 . Let's get to the point. Let's hold to reason. - Давайте ближе к делу.

30 . So far so good. - Пока что все идет хорошо.

31 . It's not that I don't... -He то, чтобы я не ...:

32 . It was not that he didn't love her. -He то, чтобы он не любил ее.

33 . Don't be silly. -Не глупи. Не дури.

34 . You know better than that. -А ты не так прост (как кажешься).

35 . Don't worry, I can make it on my own. - He волнуйтесь, я сам справлюсь.

36 . Not likely. Unless ... - Скорей всего, нет. Если только ...:

37 . No reason in particular. - Просто так. Без особой причины.:

38 . Why do you ask? — No reason in particular.

39 . Suit yourself. - Как хочешь. Воля ваша. Делай, как знаешь.:

40 . Suit yourself, but I've got a work to do and I won't go to Paris. - Воля ваша, но мне нужно кое-что сделать, и в Париж я не поеду.

41 . It never occurred to me that... - Мне никогда не приходило в голову, что ...

42 . I meant only the best. - Я хотел только как лучше.

43 . Tend to your own affairs. - Лучше займись своими делами. / Не лезь не в свое дело.

44 . Think it over. - Подумай хорошенько.

45 . Coffee? — If it is no bother. — Кофе? — Если не трудно.

46 . You are on the right track. - Вы на правильном пути. Вы правильно мыслите.

47 . Come on. Let's get this over with. - Давай закончим с этим делом.

48 . Whatever is to be will be. - Чему быть, того не миновать.

49 . Here's what we'll do. - Мы сделаем вот что.

50 . It beats me. - Это выше моего понимания.

how — как

so — таким образом

then — тогда

there — там

no — нет

now — сейчас

just — только что

very — очень

where — где

too — также

also — тоже

well — хорошо

again — опять

why — почему

here — здесь

still — все еще

off — вне

away — прочь

always — всегда

almost — почти

enough — достаточно

though — однако

never — никогда

since — с тех пор

round — вокруг

yet — еще

often — часто

rather — скорее

ever — когда-либо

once — однажды

thus — таким образом

soon — вскоре

today — сегодня

perhaps — возможно

probably — вероятно

already — уже

however — однако

across — после

really — на самом деле

together — вместе

quite — вполне

sometimes — иногда

therefore — следовательно

else — еще

outside — снаружи

besides — кроме того

beyond — вдали

indeed — в самом деле

inside — внутри

ago — тому назад

instead — вместо

likely — вероятно

especially — особенно

according — соответственно

below — ниже

without — вне

through — насквозь

throughout — повсюду

forward — вперед

forth — дальше

aside — в сторону

otherwise — иначе

seldom — редко

yesterday — вчера

tomorrow — завтра

moreover — кроме того

friendly — дружественно

somehow — как-нибудь

plenty — вполне

somewhere — где-то

apart — отдельно

beneath — внизу

everywhere — везде

anywise — каким-нибудь образом

when — когда

whenever — когда же

tonight — сегодня вечером

meanwhile — между тем

nowhere — нигде

altogether — вполне

yes — да

alike — одинаково

usually — обычно

occasionally — время от времени

rarely — редко

actually — на самом деле

easily — легко

hardly — едва

quickly — быстро

slowly — медленно

above — наверху

little — немного

much — гораздо

even — даже

before — раньше

lately — в последнее время

recently — недавно

almost — почти

as — как например

only — только

Введення

1 Вибір і обгрунтування технологічної схеми виробництва деревостружкових плит

1.1 Загальні відомості про виробництво деревостружкових плит

1.1.1 Класифікація та види деревостружкових плит

1.1.2 Призначення плит

1.1.3 Розміри плит

1.2 Вибір способу виробництва деревостружкових плит

1.2.1 Вибір конструкції вироблених плит

1.2.2 Обгрунтування вибору способу виробництва тришарових дре-весностружечних плит

1.2.3 Характеристика сировини, що використовується

1.2.4 Вибір сполучного

1.2.5 Заходи щодо зниження токсичності плит

2 Опис технологічної схеми виробництва тришарових деревно-стружкових плит

3 Розрахунок матеріального балансу для цеху з виробництва 140000м 3 трьох-шарових деревостружкових плит

4 Розрахунок і підбір основного і допоміжного обладнання для цех з виробництва тришарових деревостружкових плит

4.1 Підбір обладнання лінії переробки сировини для зовнішніх сло-їв

4.1.1 Підбір верстата для переробки сировини

4.1.2 Підбір стружкового верстата

4.1.3 Підбір бункера для зберігання стружки

4.1.4 Підбір обладнання для повторного подрібнення деревної стружки

4.1.5 Підбір сушильної установки

4.1.6 Підбір обладнання для сортування стружки

4.1.7 Підбір бункера для зберігання стружки на стику стадій сортувал-ки і змішання

4.1.8 Підбір змішувача

4.2 Підбір обладнання лінії переробки сировини для внутрішнього шару плит

4.2.1 Підбір обладнання для переробки сировини в технологічну тріску

4.2.2 Підбір бункера для зберігання тріски

4.2.3 Підбір стружкової машини для переробки тріски

4.2.4 Підбір сушильної установки

4.2.5 Підбір обладнання для сортування стружки

4.2.6 Підбір бункера для зберігання стружки на стику стадій сортування та змішування

4.2.7 Підбір змішувача

4.3 Розрахунок відділення формування стружкового килима

4.3.1 Визначення витрати засмолений стружки на формування пакету

4.3.2 Визначення продуктивності формує машини

4.3.3 Визначення швидкості формуючого конвеєра

4.3.4 Визначення продуктивності періодичного гидравли-чеського преса для попередньої подпрессовки стружкових пакетів

Висновок

Додаток А

Додаток Б

Список використаної літератури

ВСТУП

Комплексне використання деревини має своєю метою підвищення економічної ефективності лісової і деревообробної промисло-вості шляхом скорочення лісозаготівель і одночасно повного використання деревних відходів і низькосортної деревини в якості тих-технологічного сировини. Ця проблема продовжує залишатися актуальною, незважаючи на те, що дбайливе ставлення до природних ресурсів і охорона ок-довища стали природною вимогою, що пред'являються до діяльності людей.

У зв'язку зі зростаючою з року в рік потребою в діловій деревині це-лесообразно використання деревних відходів на ті види продукції, які здатні її замінити. Таким матеріалом є деревостружкові плити, необхідність інтенсивного розвитку виробництва яких диктувалася високою ефективністю їх використання: у Радянському Союзі: 1 м 3 деревостружкових плит був еквівалентний 2,4 м 3 високоякісних пило-матеріалів або 3,8 м 3 ділової деревини.

Виробництво деревостружкових плит в Радянському Союзі збільшилася з 0,16 млн. м 3 в 1960 р. до 5,45 млн. м 3 в 1980 р., але відставало від потреби в них. В даний час деревостружкові плити є не замінником деревини, фанери, столярної плити, а визнаним і необхідним конст-рукціонним матеріалом великих розмірів, виготовлення якого можливе з різними заданими характеристиками.

Деревостружкові плити знайшли широке застосування в меблі-ної промисловості і незначною мірою - в будівництві (від-повідно 64 і 21% всіх вироблюваних в країні плит). Це пояснюючи-ється в першу чергу тим, що будівництво пред'являє підвищені тре-ги до якості плит. Основна вимога - висока гідрофобність плит, відсутність якої перешкоджає широкому застосуванню їх в якості матеріалу для настилу підлог, обшивки приміщень, пристрою вбудованих меблів і для інших будівельних цілей.

Крім того, важлива умова для масового застосування деревно-стружкових плит - підвищена міцність і особливо біологічна нешкідливий-ність для життєдіяльності людей. Безперервне збільшення застосування дре-весностружечних плит в різних галузях народного господарства вимагає ре-ня питань підвищення їх якості та довговічності, задоволення запро-сов споживачів.

Поліпшення властивостей деревостружкових плит конструкційного призначають-чення дозволить більш широко використовувати їх замість цільної ділової дереві-Сіни у будівництві, на транспорті і у всіх інших областях, де плити екс-тується в умовах змінної і підвищеної вологості повітря при безпосередньому зіткненні з водою; зниження токсичності розширить використання плит в умовах життєдіяльності людей. У цілому поліпшення техніко-експлуатаційних характеристик деревостружкових плит конструк-ційного призначення призведе до збільшення терміну їх служби / 1 /.

Необхідно враховувати також існуючий та зростаючий рівень суміжних галузей у зв'язку з тим, що виробництво деревостружкових плит є великотоннажним споживачем синтетичних клеїв, прискорювачів, гідрофобізаторів, захисних колоїдів і інших матеріалів.

Особливість виробництва деревостружкових плит - використання в якості сполучних карбамидоформальдегидних олігомерів, що мають значимість тільну сировинну базу та відносно низьку вартість порівняно з други-ми конденсаційними смолами. Карбамідоформальдегідні олігомери про-ладают високою адгезійною здатністю і найбільшою швидкістю отвержи-дення, мають низьку в'язкість при високій концентрації, безбарвні.

Деревостружкові плити на основі карбамідоформальдегідні свя-рюючої широко використовуються у виробництві меблів і для внутрішньої про-шівкі будинків. Тому основну увагу приділяється карбамідоформаль-дегідним смолам - найбільш поширеній сполучній для деревно-стружкових плит.

З кожним роком зростає обсяг застосування деревостружкових плит в промисловому і цивільному будівництві, у тому числі і для зовнішньої обшивки малоповерхових будинків. Панельні будинки отримали велике поширення у сільському будівництві, особливо в районах Крайньої Се-віра, Сибіру і Далекого Сходу / 2 /.

Для виготовлення деревостружкових плит, які можуть широко застосовуватися в будівництві, найбільш ефективним є використання сполучних, які надають плитам підвищену водо-і атмосферостійкість. До них відносяться фенолоформальдегідні смоли, які незважаючи на відомі недоліки (токсичність, тривале затвердіння, більш висока вартість), застосовуються за кордоном для виробництва деревостружкових плит підвищеної атмос-феростойкості. В даний час впроваджено кілька марок нетоксичних водорозчинних фенолоформальдегідних смол, виробництво яких освоєно підприємствами Минхимпрома, в тому числі і для деревостружкових плит. Розроблено умови синтезу сполучної з мінімальним вмістом вільного фенолу і формальдегіду, і за рахунок застосування ефективних моди-фікаторов скорочена тривалість затвердіння. Все це забезпечує високу ефективність використання деревостружкових плит на основі фе-нольного сполучного в будівництві малоповерхових дерев'яних будинків.

Технологія деревостружкових плит, так само як будь-яка інша тех-нології, може бути розділена на механічну і хімічну. До механічною технології відносяться в основному процеси, в яких змінюються форма або фізичні властивості деревини і плит, такі як різання і подрібнення деревини, обрізка готових плит і ін До хімічної технології відносяться процеси, пов'язані зі зміною стану, внутрішньої будови і властивостей компонентів плити і самих плит. Це процеси, пов'язані з переробкою сполучного, і в першу чергу, гаряче пресування, коли здійснюється склеювання деревних частинок. Слід зазначити, що для ряду процесів характерні ознаки як механічною, так і хімічної технології.

Особливе місце в галузі хімічної технології плит займає проблема дослідження загальних закономірностей утворення їх властивостей, складова теоретичну основу хімічної технології деревостружкових плит. Аналіз фізико-хімічних основ процесів утворення деревостружкових плит має не тільки наукове, але й велике практичне значення. Різке збільшен-ня потужності установок з виробництва плит, підвищення їх якості, ор-нізація виробництва плит з різними спеціальними властивостями можуть бути ефективно реалізовані лише на базі аналізу відбуваються фізико-хімічних процесів, вивчення їх кінетики, створення математичних моде-лей.

Шляхи надання та регулювання спеціальних властивостей, пов'язаних з впливом на компоненти матеріалу, визначаються основними закономірний-ностями хімічної технології. Гідрофобність, міцність, нетоксичність деревостружкових плит як композиційного матеріалу визначаються-ються міцністю склеювання деревних частинок, адгезійно-когезійним взаємо-дією в деревинно-полімерному комплексі, тобто хімічною технологією дре-весностружечних плит.

1 ВИБІР І ОБГРУНТУВАННЯ ТЕХНОЛОГІЧНОЇ СХЕМИ виробництво деревостружкових плит

1.1 Загальні відомості про виробництво деревостружкових плит

1.1.1 Класифікація та види деревостружкових плит

Деревостружкові плити виготовляють з деревини (іноді недревес-них частинок) різними методами і для різних цілей (споживачів). Цим пояснюється велика різноманітність плит. Найчастіше їх класифікують за такими основними ознаками.

За способом пресування: плити плоского та екструзійного пресування. У плитах плоского пресування деревні частинки розташовані парал-лельно площині. Такі плити мають однакову міцність у всіх на-правліннях площині. У плитах екструзійного пресування (отриманих методом витискування) деревні частинки розташовані перпендикулярно площині. Ці плити мають дуже низьку міцність при вигині вздовж площини і дещо вищу поперек плити. Тому для збільшення міцності при вигині такі плити підлягають обов'язковій облицюванні з обох сторін лущеним шпоном.

За конструкцією: одношарові, тришарові, п'ятишарові і багатошарові.

Одношарові плити мають однакові розміри деревних частинок і однакову кількість сполучного по всій товщині. Вони можуть бути суцільними і з внутрішніми каналами вздовж плити (багатопустотні деревостружкові).

У тришарових плитах обидва зовнішніх шару виготовляють з більш тонких (або найдрібніших) деревних частинок і з великою кількістю сполучного в порівнянні з внутрішнім шаром. В даний час в Республіці Білорусь та за кордоном тришарові плити займають найбільшу питому вагу.

П'яти шарова плита складається з одного внутрішнього і двох однакових симетрично розташованих проміжних і зовнішніх шарів, що відрізняються один від одного розмірами деревних частинок і змістом пов'язує. У зовніш-них шарах використовують дрібні деревні частинки і пил, в проміжну-них-дрібні деревні частки невеликих розмірів і у внутрішньому - деревні частинки з найбільшими допускаються розмірами, тобто найбільш гру-бую стружку.

У багатошарових плитах розмір деревних частинок поступово віз-розтане від поверхні до середини, а зміст сполучного відповідно зменшується. Однак на відміну від тришарових або п'ятишарових, в яких є яскраво виражена межа між шарами, в багатошарових плитах такої межі немає.

За щільністю: плити малої щільності (до 500 кг / м 3), середньої щільності (500-650 кг / м 3), високої щільності (650-850 кг / м 3).

Більшість плит виготовляють щільністю 650-750 кг / м 3.

По виду деревних часток для формування зовнішніх шарів: плити з зовнішніми шарами зі спеціальною тонкою різаною стружки і плити з мелкоструктурной поверхнею. Перші мають більш високу міцність на статичний вигин і низький клас (5-6-й) шорсткості. Такі плити застосовують без облицювання або облицьовують шпоном, наприклад в меблевому виробництві. По друге для формування зовнішніх шарів викорис-товують найдрібніші, деревні частинки і пил. Такі плити характеризуються більш низькою міцністю на статичний вигин (приблизно на 10-20%), але зате високою якістю поверхні (шорсткість не нижче 7-го класу); вони придатні для облицювання сучасними прогресивними полімерними мате-, ріалами.

За гідрофобності (водостійкості): плити підвищеної і середньої (звичайної) водостійкості. Плити підвищеної водостійкості виготовляють із застосуванням фенолоформальдегідних або меламіноформальдегідних смол, а також мочевіноформальдегидних смол з додаванням гідрофобних речовин. Плити середньої (звичайної) водостійкості виготовляють із застосуванням мочевіноформальдегидних смол. Міцність таких плит знижується в 3-4 рази під дією холодної води, а під дією гарячої (60 ° С і вище) міцність плит різко знижується, а потім вони руйнуються. У зв'язку зі значними техно-логічними перевагами мочевіноформальдегидних смол та їх широким розповсюдженням абсолютна більшість плит виготовляють на їх основі.

По виду обробки поверхні: шліфовані і нешліфовані.

По виду обробки поверхні: необлицьовану і фанеровані. Плити облицьовують шпоном, декоративним паперово-шаруватим пластиком, паперово-смоляної плівкою на основі термореактивних і термопластичних смол, покриваності лакофарбовими матеріалами (імітаційна друк), іноді ме-талом та ін

Відповідно до ГОСТ 10632-77 деревостружкові плити виго-ною трьох марок: П-1, П-2 і П-3 / 2 /. Плити П-1 та П-3 виготовляють однієї гру-пи, П-2 - двох груп А і Б.

По виду (природі) використовуваного єднального. Тому ознакою розрізняють плити на органічних і неорганічних зв'язуючих. При виготовленні плит на органічних сполучних використовують карбамідофенолоформаль-дегідние, меламіноформальдегідних і ізоціонатние смоли, які вводять в стружкову масу у вигляді водних розчинів, рідше - в порошкоподібному («су-хом») вигляді. При виготовленні плит на неорганічних сполучних викорис-товують цемент, каустичний магнезит та ін На основі неорганічних сполучних виготовляють в основному плити будівельного призначення, що відрізняються високою водо-, біо-і вогнестійкістю. Виробництво таких плит широко розвивається в багатьох країнах.

1.1.2 Призначення плит

Випускають плити загального призначення, для будівництва, спеціального призначення. До плит загального призначення не пред'являють високих вимог-ваний щодо водо-та біостійкості. Особливостями плит загального приз-начення (у тому числі для виробництва меблів) є середній рівень ін-ності і водостійкості, низька токсичність і в більшості випадків високу якість поверхонь. Такі плити призначені для експлуатації в умовах, що виключають вплив води, вологи, високої температури тощо, наприклад усередині опалювальних приміщень. Плити загального призначення, як правило, використовують для виготовлення штучної і вбудованих меблів, для оздоблення інтер'єру, всередині будівлі і т. д. Такі плити переважно виготовляють на ос-нове карбамидоформальдегидних смол без введення в стружкову масу спеці-альних добавок.

Плити для будівництва повинні мати підвищену ін-ністю, водо-і біостійкістю, а в окремих випадках і вогнестійкістю, гарні-ми тепло-і звукоізоляційними властивостями та ін Такі плити в основному виготовляють на основі фенолоформальдегідних смол та неорганічних зв'язок-чих (портландцементу, каустичного магнезиту та ін), а в окремих випадках на основі карбамидоформальдегидних смол з введенням в стружкову масссу спе-ціальних добавок (гідрофобізаторів і антисептиків).

Плити спеціального призначення повинні володіти спеціальними властивостями, наприклад, щодо розмірів, щільності, міцності в певним напрямку, водо-, біо-, вогнестійкості та ін Такі плити виготовляють за спеціальними замовленнями.

Відповідно до ГОСТ 10632-89 плити загального призначення, що використовуються для виробництва меблів, у будівництві (окрім житлового, будівництва будівель для дитячих, шкільних і лікувальних установ), в машино-будові, радіопріборостроеніі і у виробництві тари поділяються; за фізико-механічними показниками на марки П-А і П-Б; з якості поверхні на I і II сорту; по виду поверхні - із звичайною і мелкоструктурной (М) поверхнею, за ступенем обробки поверхні на шліфовані (Ш) і не йшли-фованние; по гідрофобним властивостям - зі звичайної і підвищеної (В) водо-стійкістю; за змістом формальдегіду на класи емісії Е1, Е2, ЕЗ.

Приклад умовного позначення плит марки П-А сорти I з мелкоструктурной поверхнею, шліфованих, класу емісії Е1, з розмірами 3500Ч1750Ч15 мм: П-А, I, М, Ш, Е1, 3500Ч1750Ч15, ГОСТ 10632-89.

Те ж плит марки П-Б сорти II з звичайною поверхнею, нешліфовані, класу емісії Е2, з розмірами 3500Ч1750Ч16: П-Б, II, Е2 3500Ч1750Ч16, ГОСТ 10632-89.

За змістом формальдегіду в плитах у відповідності з європейською класифікацією стандартом передбачається три класи емісії. Допустимий вміст формальдегіду, в міліграмах на 100 г абсолютно сухої плити для класів емісії становить: Е-1-до 10; Е-2-10 ... 30; Е-3-30 ... 60. Причому ці норми відносяться до необлицьовану плит. Для виготовлення меблів примі-няют, як правило, плити класів Е-1 і Е-2. Допускалося виготовляти плити класу емісії формальдегіду ЕЗ до 1 січня 1991 р / 3 /.

1.1.3 Розміри плит

Плити виготовляють товщиною 8 ... 28 мм, з градацією через 1 мм. Така градація дозволяє поєднувати в рамках стандарту товщини одночасно випус-каєм шліфувальних і нешліфовальних плит.

Довжина і ширина плит визначаються розмірами пресуючих елементів пресового устаткування. При виготовленні плит в одноповерхових і багатоповерхових гідравлічних пресах розміри пресованих плит визначаються розмірами обога-Реваєм плит преса. При виготовленні плит в гусеничних пресах безперервної дії, в валкових (каландрових) пресах, в одноповерхових пресах неперервним-ної дії і в екструзійних пресах довжина одержуваних плит може бути будь-хто. Розміри плит по довжині і ширині встановлюють у договорах на поставку, виходячи з характеристики обладнання, що застосовується.

З огляду на розвиток галузі - введення в дію і проектування нових ліній, а також те, що жорстке нормування розмірів по довжині і ширині обмежує оптимальні варіанти карт розкрою плит у споживачів, до табору-дарте наведені тільки основні рекомендовані розміри, мм: по довжині-1830; 2040, 2440; 2500; 2600; 2700; 2750; 2840; 3500; 3220; 3600; 3660; 3690; 3750; 4100; 5200; 5500; 5680; по ширині-1220; 1250; 1500; 1750; 1800; 1830; 2135 ; 2440; 2450; 2500.

1.2 Вибір способу виробництва деревостружкових плит

1.2.1 Вибір конструкції вироблених плит

У Республіці Білорусь в основному виготовляють тришарові плити. За кордоном, а останнім часом і в РБ випускають також п'ятишарові плити, обсяг виробництва яких розширюється, що пов'язано в першу чергу з прагненням отримати плити з високоякісної поверхнею.

Щоб порівняти властивості трьох-і п'ятишарових плит в НДР були проведені досліди / 2 /. Вихідним матеріалом служила соснова різана стружка товщиною 0,2-0,4 мм. Для формування зовнішніх і обкладочних шарів вона подрібнюються в млині. З отриманої дрібної стружки відокремлювалася пил (частки, що пройшов-рілі через сито з осередками 0,25 ч0, 25 мм). Частка зовнішніх шарів з дрібних деревних частинок становила 35%. Для внутрішнього шару використовувалася стружка товщиною 0,4 мм. Кількість додається сполучного становило 12% до дрібних деревним частинкам для зовнішнього шару і 7% до стружці для внутрішнього шару. При виготовленні п'ятишарових плит частка обкладочних (зовнішніх) шарів з дрібних деревних частинок становила 25%, проміжних шарів з тонкої різаною стружки товщиною 0,2 мм 25%, внутрішнього шару зі стружки товщиною 0,4 мм 50% від загальної маси. До дрібних деревним часткам обкладочних верств додавали 12% сполучного, до різаною стружці проміжних шарів 9, до стружці внутрішнього шару - 7%. Середньозважена зміст сполучного в плитах обох видів становило 8,8%. В / 2 / наведені фізико-механічні показники плит. З даних видно, що фізико-механічні показники тришарових і п'ятишарових плит приблизно однакові. Таким чином, виготовлення п'ятишарових плит не виправдане, тому що технологія підготовки стружкової-клейової маси для них більш складна, ніж для тришарових, а саме: необхідні три лінії підготовки маси і не менше шести формують машин.

Виходячи з вищенаведених доводів для виробництва вибираємо тришарові деревостружкові плити.