101. До якого підходу належить метод аналізу та індексації калькуляцій?

Метод аналізу та індексації калькуляцій належить до витратного підходу.

При використанні витратного підходу вартість машин і обладнання визначається витратами на їх створення, придбання й установку. Цей підхід застосовується, в основному, під час оцінки спеціальних об'єктів, що не мають близьких аналогів.

Базою розрахунків у цьому випадку, так само як і під час оцінки будівель і споруд, є вартість відновлення або вартість заміщення, яка потім коректується на величину сукупного зносу.

Метод аналізу та індексації наявних калькуляцій полягає у визначенні вартості шляхом індексування статей витрат, що входять в калькуляцію за економічними елементами (витрат на матеріали, комплектуючі вироби, зарплату робітників і непрямі витрати), приводячи їх тим самим до сучасного рівня цін.

Даний метод застосовується при оцінці спеціального та спеціалізованого обладнання, для якого важко або неможливо підібрати аналоги, але можна знайти старі калькуляції. 

Завдання оцінювача полягає в тому, щоб на основі аналізу привести витрати, відображені в калькуляції до сучасного рівня цін і знайти тим самим вартість відтворення об'єкта оцінки. 

У деяких випадках оцінювач може отримати від замовника оцінки старі калькуляції на придбані колись одиниці обладнання. Ці калькуляції можна знайти в додатках до договорів із заводами-виробниками, що обгрунтовують договірні ціни на виготовлення продукції. 

101. За яких умов доцільно використовувати методи доходного підходу до оцінки машин і обладнання?

Доходний підхід в оцінці машин і обладнання базується на оцінці очікувань інвестора та передбачає розрахунок поточної (дисконтованої) вартості доходів, які за прогнозами можуть бути отримані від володіння об'єктом. Застосування методів дисконтованих грошових потоків або капіталізації прибутку доцільно в тому випадку, якщо здійснюється «системна оцінка» машин і обладнання, під час якої потік доходів і витрат може бути співвіднесений з об'єктом оцінки, або об'єктом оцінки виступає обладнання, за допомогою якого виконуються безпосередньо оплачувані роботи. Обмеження сфери застосування доходного підходу пов'язане з тим, що доход створюється не тільки за рахунок використання машин і обладнання, але й інших елементів виробничої системи, що складається, крім того, з будівель, споруд, передавальних пристроїв, оборотних і нематеріальних активів. скільки спектр і розмір майбутніх доходів від використання машин та обладнання безпосередньо визначити неможливо (дохід створюється всією виробничою чи комерційною системою, якою виступає підприємство у цілому: мікропідприємство, цех, дільниця, потокова лінія), то спочатку визначають загальний чистий дохід економічної системи, машинний комплекс якої оцінюється. Для цього враховують принцип найефективнішого використання машин та обладнання, у тому числі реальні можливості його технічного дооснащення.

.

101. Яким видам зносу підлягають машини й обладнання?

Для машин і обладнання як об’єктів оцінки характерні такі 3 види зносу:

• Фізичний знос – це зменшення вартості об’єкта оцінки внаслідок часткової або повної втрати ним своїх початкових технічних властивостей, що відбувається в процесі експлуатації або внаслідок природного впливу;

• Функціональний знос – це зменшення вартості об’єкта оцінки, пов’язане з появою нових технологій виготовлення продукції або з появою нових видів продукції, які неможливо виготовити за допомогою оцінюваного обладнання;

• Зовнішній або економічний знос – це зменшення вартості об’єкта оцінки, зумовлене впливом зовнішніх факторів політичного, економічного, екологічного, нормативно-правового та законодавчого характеру.

Знос накопичений=1-(1-З_фіз.)*(1-З_функц.)*(1-З_зовн.).

Технологічне старіння заведено вважати наслідком науково-технічного прогресу в сфері створення нових конструкцій, технологій і матеріалів, що виявляється у знеціненні пов'язаної з ними техніки порівняно з новими аналогами, які дешевше коштують та потребують менших експлуатаційних витрат (обслуговування та ремонт).

Функціональне старіння – це знецінення об'єкта в результаті невідповідності його параметрів і характеристик сучасному техніко-економічному рівню, що забезпечує достатню потужність, точність, надійність, енергоємність, екологічність та інші споживчі властивості.

Економічне старіння – це знецінення об'єкта, зумовлене впливом зовнішніх факторів (зміною ринкової рівноваги попиту та пропонування, запровадженням законодавчих обмежень на використання певного виду устаткування через невідповідність екологічним чи ергономічним критеріям, погіршенням якості сировини і т. п.).