
- •Взаємодія оптичних хвиль. Поняття когерентності.
- •Інтерференція когерентних хвиль. Контрастність інтерференційної картини.
- •Необхідні умови спостереження інтерференції. Інтерференція частково когерентного світла.
- •Інтерференція квазі – монохроматичного світла. Контрастність іф картини.
- •Часова когерентність. Час і довжина когерентності. Умова спостереження контрастної інтерференційної картини.
- •Практичні застосування інтерференції.
- •Просвітлення оптики.
- •Інтерференційні дзеркала та фільтри
- •Дифракція світла. Принцип ґюйгенса–Френеля.
- •Зони Френеля.
- •38.Наближення геометричної оптики
- •39.Приклади дифракції Френеля та Фраунгофера.
- •40. Дифракція Френеля на круглій перешкоді.
- •Дифракція на круглому отворі
- •Дифракція на диску
- •41.Дифракція Фраунгофера на щілині.
- •Дифракція Фраунгофера на прямокутному та круглому отворах.
38.Наближення геометричної оптики
39.Приклади дифракції Френеля та Фраунгофера.
Дифранція Френеля: на
круглого отворі, на круглій перешкоді,
прямолінійного краю.
Дифракція
Фраункгофера: на двох щілинах, на круглому
отворі, на багатьох щілинах.
-Дифракція Фраунгофера, або дифракція в паралельних променях, коли відстані від джерела світла S до перешкоди, на якій відбувається дифракція, і відстань від перешкоди до точки спостереження P великі порівняно з розмірами перешкоди. При цьому, промені, що падають від джерела світлу на перешкоду, і промені, що поширюються від перешкоди в точку спостереження, йдуть практично паралельними пучками (див. рис. 6.7, а).
На прямокутному отворі
На круглій перешкоді
На багатьох щілинах
2) Дифракція Френеля – це дифракція в непаралельних променях, коли джерело світла і точка спостереження лежать недалеко від перешкоди (див. рис. 6.7, б)
40. Дифракція Френеля на круглій перешкоді.
Дифракція Френеля – це дифракція сферичних світлових хвиль, а дифракційна картина спостерігається на скінченій віддалі від перешкоди, що викликала дифракцію.
Дифракція на круглому отворі
Нехай
сферична хвиля, що поширюється з точкового
джерела
,
зустрічає на своєму шляху екран з круглим
отвором (рис. 225).
Дифракційну картину спостерігаємо на
екрані Е в
точці М,
що лежить на лінії, яка з’єднує
з центром отвору. Екран Е
паралельний до
площини отвору і знаходиться від нього
на відстані L.
Побудуємо на відкритій частині фронту
хвилі зони Френеля, що відповідають
точці М.
Вигляд дифракційної картини залежить
від кількості зон Френеля, які укладаються
в отворі.
Дифракція на диску
Нехай
сферична хвиля, яка поширюється від
точкового джерела
,
зустрічає на своєму шляху непрозорий
диск. У такому разі закриту диском
ділянку фронту хвилі треба виключити
з розгляду і будувати зони Френеля
потрібно, починаючи з країв диска. На
рис. 228
показано побудову цих зон для точки М
екрана Е,
яка
лежить
навпроти центра диску. Амплітуда
в точці М
визначається спільною дією всіх відкритих
зон, починаючи з першої:
Отже, в точці М завжди буде інтерференційний максимум, який відповідає половині дії першої відкритої зони Френеля. Центральний максимум оточений концентричними темними і світлими інтерференційними кільцями, що чергуються.
4
41.Дифракція Фраунгофера на щілині.
Нехай на досить довгу вузьку прямокутну щілину шириною b перпендикулярно до неї падає плоска світлова хвиля. Розмістимо за щілиною збірну лінзу, а у фокальній площині екран для спостережень результатів дифракції (рис. 3).
Дифракція Фраунгофера на прямокутному та круглому отворах.