- •1. Порядок розрахунку теплообмінника (на прикладі кожухотрубчастого теплообмінника)
- •1.1. Тепловий розрахунок
- •1.1.2. Конструктивна схема теплообмінника та вибір матеріалу.
- •1.1.3. Середня різниця температур.
- •1.1.4. Об’ємні витрати теплоносіїв.
- •1.1.5. Швидкість руху теплоносіїв, діаметри і кількість труб.
- •1.1.6. Розрахунок коефіцієнтів тепловіддачі.
- •Випадок тепловіддачі від водяної пари:
- •1.2. Конструктивний розрахунок
- •2. Рекомендації щодо конструктивного оформлення окремих видів теплообмінників
- •2.1. Кожухотрубчасті теплообмінники
- •2.2. Кожухотрубчасті конденсатори
- •2.3. Кожухотрубчасті випаровувачі
- •2.4. Теплообмінники типу «труба в трубі»
- •2.5. Змійовикові теплообмінники
- •2.6. Спіральні теплообмінники
- •Тепловіддача в спіральних теплообмінниках
- •2.7. Пластинчасті теплообмінники
- •Тепловіддача в пластинчастих теплообмінниках
- •Список рекомендованих інформаційних джерел
- •Додатки Додаток а Формули для розрахунку теплофізичних властивостей продуктів
- •Розрахунок коефіцієнта теплопередачі
- •Конструктивний розрахунок
- •Розрахунок патрубків
- •Гідравлічний розрахунок
- •Тепловий розрахунок
- •Розрахунок коефіцієнта теплопередачі
- •Конструктивні розрахунки
- •Розрахунок патрубків
- •Гідравлічний розрахунок
- •Тепловий розрахунок
- •Розрахунок коефіцієнта теплопередачі
- •Розрахунок конструктивних елементів
- •Розрахунок патрубків
- •Гідравлічний розрахунок
- •Визначення потужності на валу насоса для перекачування рідини крізь апарат
Тепловий розрахунок
Теплове навантаження апарата:
Вт
= 662,49 кВт.
Витрати пари знаходимо з рівняння теплового балансу:
де h″ – ентальпія сухої насиченої пари при заданому тиску р, h″ = 2 719,0 кДж/кг [28, с. 293, табл. 38];
hпл
– ентальпія плівки конденсату,
кДж/кг;
h′ – ентальпія конденсату, h′ = 540,9 кДж/кг [28, с. 292, табл. 38];
∆h – величина зменшення ентальпії конденсату, звичайно ∆h = 10... 20 кДж/кг, приймаємо ∆h = 15 кДж/кг;
η – коефіцієнт втрати тепла, η = 0,985. Тоді
кг/с.
Швидкість руху продукту по каналах теплообмінника не є заданою. Звичайно вона вибирається в межах 0,5–1,0 м/с. Приймаємо приблизну швидкість руху продукту wпр. = 0,5 м/с, тоді площа перерізу каналу дорівнює:
де V – об’ємна витрата продукту, м3/с:
м3/с,
де vпит – питомий об’єм продукту, м3/кг:
м3/кг.
Тоді
м2.
Ефективна ширина стрічки:
м,
де δ – ширина каналу, м. Приймаємо δ = 0,012 м.
Приймаємо ширину стрічки b =1,3 м. Дійсна площа становитиме f = 0,0156 м2.
Дійсна швидкість руху бурякового соку:
Тоді
м/с.
Дійсна швидкість руху пари:
м/с,
де ρп = 1,4422 кг/м3 – густина пари при заданому тиску р = 0,26 МПа [28, с. 291, табл. 37].
Визначаємо еквівалентний діаметр спіралі теплообмінника:
Прийнявши ширину каналу δ = 0,012 м, отримуємо значення еквівалентного діаметра:
м.
За уточненою швидкістю знаходимо значення критерію Рейнольдса, який характеризує режим руху продукту в каналах:
Re > 104, що говорить про розвинутий турбулентний рух продукту і це задовольняє розрахунок.
Розрахунок коефіцієнта теплопередачі
Для проведення подальших розрахунків визначаємо приблизну температуру стінки tст та температуру плівки конденсату tплів.конд.
Приймаємо середню температуру стінки:
ºС;
тоді
ºС.
Визначаємо корисну різницю температур. Розрахунок ведемо для протитечії:
ºС,
ºС.
Оскільки
то
ºС.
Визначаємо коефіцієнт тепловіддачі α1 з боку гріючого теплоносія за формулою:
де r – питома теплота конденсації пари при заданому тиску, при р = 0,26 МПа r = 2 178 кДж/кг [28, с. 293, табл. 38];
ºС;
h – висота спіралі, h = b = 1,3 м;
А – розрахунковий коефіцієнт, що залежить від властивостей конденсату, при tплів. конд. = 109 ºС А = 183 [5, с. 53, табл. ХІІІ-1]. Тоді:
Вт/(м2·К).
Визначаємо коефіцієнт тепловіддачі α2 від спіралі до рідини. Оскільки Re > 104, то використовуємо критеріальне рівняння:
де Pr – критерій Прандтля при середній температурі соку:
Prст – критерій Прандтля при середній температурі стінки. Для визначення даного значення розраховуємо теплофізичні параметри соку при температурі стінки tcт = 89,4 ºС:
мПа·с;
;
Тоді
Коефіцієнт тепловіддачі від стінки до продукту:
Вт/(м2·К).
Задаємося
товщиною стінки спіралі теплообмінника.
Приймаємо
δст = 0,002 м.
Матеріал стінки – сталь марки ст 12Х18
Н10Т з коефіцієнтом теплопровідності
Вт/(м2·К)
[29, с. 215. табл. ХХІ].
Тоді коефіцієнт теплопередачі буде дорівнювати:
Вт/(м2·К).
Визначаємо поверхню нагріву теплообмінника за формулою:
м2.
Визначаємо питомий тепловий потік:
Вт/м2.
Знаючи питомий тепловий потік, визначаємо температури на стінках труби:
ºС;
ºС.
Визначаємо середню температуру стінки:
ºС.
Отримане значення середньої температури стінки відрізняється від прийнятої на:
ºС,
що не відповідає допустимій при розрахунку різниці в 2...3 ºС. Тому розрахунок необхідно повторити.
Приймаємо середню температуру стінки:
ºС;
тоді
ºС.
Визначаємо коефіцієнт тепловіддачі α1 з боку гріючого теплоносія за формулою:
де r – питома теплота конденсації пари при заданому тиску, при р = 0,26 МПа r = 2 178 кДж/кг [28, с. 293, табл. 38];
ºС;
h – висота спіралі; h = b = 1,3 м;
А – розрахунковий коефіцієнт, що залежить від властивостей конденсату, при tплів.конд = 116,9 ºС А = 186,7 [5, с. 53, табл. ХІІІ-1].
Тоді:
Вт/(м2·К).
Визначаємо коефіцієнт тепловіддачі α2 від спіралі до рідини. Оскільки Re > 104, то використовуємо критеріальне рівняння:
де Pr – критерій Прандтля при середній температурі соку:
Prст – визначаємо при температурі стінки tcт = 105 ºС.
мПа·с;
Тоді
Коефіцієнт тепловіддачі від стінки до продукту:
Вт/(м2·К).
Тоді коефіцієнт теплопередачі:
Вт/(м2·К).
Визначаємо поверхню нагріву теплообмінника за формулою:
м2.
Визначаємо питомий тепловий потік:
Вт/м2.
Знаючи питомий тепловий потік, визначаємо температури на стінках труби:
ºС;
ºС.
Визначаємо середню температуру стінки:
ºС.
Отримане значення середньої температури стінки відрізняється від прийнятої на:
ºС,
що відповідає допустимій при розрахунку різниці в 2...3 ºС. Тому розрахунок вважаємо правильним.
