
- •1. Порядок розрахунку теплообмінника (на прикладі кожухотрубчастого теплообмінника)
- •1.1. Тепловий розрахунок
- •1.1.2. Конструктивна схема теплообмінника та вибір матеріалу.
- •1.1.3. Середня різниця температур.
- •1.1.4. Об’ємні витрати теплоносіїв.
- •1.1.5. Швидкість руху теплоносіїв, діаметри і кількість труб.
- •1.1.6. Розрахунок коефіцієнтів тепловіддачі.
- •Випадок тепловіддачі від водяної пари:
- •1.2. Конструктивний розрахунок
- •2. Рекомендації щодо конструктивного оформлення окремих видів теплообмінників
- •2.1. Кожухотрубчасті теплообмінники
- •2.2. Кожухотрубчасті конденсатори
- •2.3. Кожухотрубчасті випаровувачі
- •2.4. Теплообмінники типу «труба в трубі»
- •2.5. Змійовикові теплообмінники
- •2.6. Спіральні теплообмінники
- •Тепловіддача в спіральних теплообмінниках
- •2.7. Пластинчасті теплообмінники
- •Тепловіддача в пластинчастих теплообмінниках
- •Список рекомендованих інформаційних джерел
- •Додатки Додаток а Формули для розрахунку теплофізичних властивостей продуктів
- •Розрахунок коефіцієнта теплопередачі
- •Конструктивний розрахунок
- •Розрахунок патрубків
- •Гідравлічний розрахунок
- •Тепловий розрахунок
- •Розрахунок коефіцієнта теплопередачі
- •Конструктивні розрахунки
- •Розрахунок патрубків
- •Гідравлічний розрахунок
- •Тепловий розрахунок
- •Розрахунок коефіцієнта теплопередачі
- •Розрахунок конструктивних елементів
- •Розрахунок патрубків
- •Гідравлічний розрахунок
- •Визначення потужності на валу насоса для перекачування рідини крізь апарат
Конструктивний розрахунок
Активну довжину трубок теплообмінника визначаємо за формулою:
де dсер – середній діаметр труби, м:
м.
Тоді:
м.
Для зменшення довжини теплообмінника робимо його двоходовим n = 2 та приймаємо довжину трубок: l = 2,5 м.
Внутрішній діаметр корпуса теплообмінника визначаємо конструктивно після розміщення трубок у поперечному перерізі корпуса. У нашому випадку розміщення трубок вибираємо за сторонами рівностороннього трикутника. Крок вибираємо за співвідношенням:
відповідно
м.
Приймаємо кінцеве стандартне значення t = 26 мм.
Розрахунок патрубків
Патрубки розраховуємо з урахуванням витрат і допустимих швидкостей.
Діаметр патрубка для подачі пари:
м,
де ρпари – густина
пари, кг/м3;
при
ºС
ρпари =1,023
кг/м3
[25, с. 289, табл. 37];
wг.п – швидкість руху пари, м/с; wг.п = 20…40 м/с. Приймаємо wг.п = 35 м/с.
Приймаємо
мм [25, с. 303, табл. 53].
Діаметр патрубка для виведення конденсату:
де ρконд – густина конденсату, кг/м3; при ºС; ρконд = = 955 кг/м3 [25, с. 273, табл. 4];
wконд – швидкість руху конденсату пари в трубці, м/с. Приймаємо wконд = 0,5 м/с:
м.
Приймаємо
мм [25, с. 303, табл. 53].
Розраховуємо патрубки для відведення та підведення продукту.
Враховуємо, що швидкість продукту в патрубку в 2–3 рази вища, ніж у трубках теплообмінника:
м.
Приймаємо
мм [25,с. 303, табл. 53].
Гідравлічний розрахунок
Опір гідравлічного тракту апарата визначається умовами руху теплоносіїв і конструкцією апарата.
Повний опір гідравлічного апарата розраховується за формулою:
Па,
де Δртертя – втрата тиску води по довжині труби, Па;
Δрмісц.опори – втрата тиску води в місцевих опорах, Па.
Втрата тиску води по довжині труби:
Па,
де λ – коефіцієнт опору тертя. Оскільки 4 500 < Re < 100 000, то для визначення коефіцієнта опору тертя використовуємо формулу Блазіуса:
Тоді
Па,
де
Відповідно до конструкції спроектованого теплообмінника необхідно врахувати втрати тиску в місцевих опорах.
Суму коефіцієнтів місцевих опорів складають [22, с. 38]:
на вході в трубки
на виході з трубки:
при раптовому розширенні потоку:
при повороті потоку між ходами:
при раптовому звуженні потоку:
Втрати тиску за рахунок місцевих опорів:
Па.
Загальний гідравлічний опір теплообмінника:
Па.
Розрахунок потужності на валу насоса
За сумарною втратою тиску визначаємо потужність на валу насоса, необхідну для переміщення теплоносія через апарат, Вт:
де ηн – ККД насоса, для відцентрових насосів, ηн = 0,77…0,88.
Приймаємо
ηн
= 0,8, тоді:
Вт.
Додаток В
Приклад розрахунку теплообмінника типу «труба в трубі»
Провести
розрахунок теплообмінника типу «труба
в трубі» для нагрівання
кг/с томатного соку з вмістом сухих
речовин
%
від температури
ºС
до температури
ºС. Гріючий агент – суха насичена водяна
пара тиском
МПа.
Теплофізичні характеристики томатного соку
Густина томат-продуктів, що містять В = 5 % сухих речовин, при температурі t визначається за формулою:
кг/м3,
де В – вміст сухих речовин, % мас.,
t – середня температура томатного соку, °С.
При
середній температурі
ºС
густина соку становить:
кг/м3.
Коефіцієнт динамічної в’язкості томат-продуктів (у Па·с) при температурі t визначається за формулою:
де В – вміст сухих речовин, % мас.,
t – середня температура томат-продукту.
При
середній температурі
ºС:
Па·с.
Теплоємність томат-продуктів при В = 5 % сухих речовин визначається за формулою:
де W – вміст води в продукті, W = 95 % ;
сс – теплоємність
сухих речовин, для томат-продуктів
сс= 3,77…3,91 кДж/(кг·К)
при В = 5 %
сухих речовин. Приймаємо:
кДж/(кг·К).
Тоді:
Дж/(кг·К).
Теплопровідність томат-продуктів [у Вт/(м·К)] визначається за формулою:
,
де В – вміст сухих речовин, % мас.,
t – середня температура томат-продукту, °С.
При
середній температурі продукту
:
Вт/(м·К).