Робота з мишею

Після завантаження Wіndows на екрані з'являється графічний об'єкт, називаний покажчиком (курсором) миші. Переміщення миші по столі викликає переміщення курсору по екрані, а команди передаються натисканням (щигликом) кнопок. Курсор миші може здобувати різні види.

Основні прийоми керування за допомогою миші:

• Клацання - швидке натискання лівої кнопки миші;

• Подвійне клацання - дві натискання, виконані з мінімальним інтервалом години між ними;

• Клацання правою кнопкою - призначений для виклику динамічного (або контекстного) меню;

• пересування (drag-end-drop) - переміщення екранного об'єкта або елемента, здійснюється за допомогою переміщення миші при втриманні натиснутої її лівої кнопки;

• протягання миші (drag) - виконується як перетаскування, Алі виконує операцію зміни розмірів об'єкта (збільшення або стиски);

• зависання або "зупинка" покажчика на ярлику (значку) чи об'єкта на елементі керування, здійснюється з метою виклику спливаючої підказки, що характеризує властивості об'єкта.

Ліва кнопка миші використається:

• для запуску додатків і відкриття папки (подвійний щиглик). Подвійний щиглик означає виконання двох послідовних щигликів, розділених дуже маленьким проміжком часу (замість подвійного щиглика можна використати клавішу Enter);

• вибору пунктів меню й виділення окремих об'єктів, таких, як файл, ярлик, вікно (одинарний щиглик);

• виділення деяких областей тексту або малюнка;

• переміщення (перетаскування, буксирування) об'єкта по екрані. Для цього необхідно вказати курсором миші об'єкт, нажати ліву кнопку миші й, не відпускаючи лівої кнопки миші, перетягнути курсор у потрібне місце, відпустити ліву кнопку - відбувається фіксація нового положення об'єкта.

Права кнопка використовується не настільки активно, в основному для виклику контекстного меню. При цьому в меню будуть присутні саме ті пункти, які підходять для даного об'єкта.

14

Налаштування звуків та властивостей екрану.

Заходимо «пуск» - «настройка» - «панель управления».

В панелі керування вибираємо категорію «звук и аудиоустройства», у вікні, яке з'явиться, ще раз тиснемо на "звук и аудиоустройства", відкриється панель «свойства: звуки и аудиоустройства». На вкладці «звуки» ставимо звукову схему «нет звуков», тиснемо кнопку «применить», «ОК».

Звукове супроводження роботи операційної системи буде відключене (різні клацання та інше). Під час перегляду відео, прослуховування музики, в іграх та інших програмах звук збережеться. Теоретично це повинно трохи збільшити швидкість запуску старих і слабких машин, хоча цього можна й не робити.

Повертаємося в «панель управления», заходимо в категорію «оформления и темы», тиснемо на «экран», відкриється панель «свойства: экран». Переходимо на вкладку «темы». Рекомендую вибрати тему «классическая» (особливо для слабких машин). Інтерфейс системы, звичайно, постраждає, але на її продуктивність це вплине позитивно. Тут вже самі вирішуйте що для вас важливіше. Після вибору теми не забувайте натиснути кнопку «применить».

Переходимо на вкладку «рабочий стол». Тут вибираємо фоновий малюнок («шпалери») для рабочого столу. Рекомендую вибрати пункт «нет» (особливо для слабких машин). На екрані не буде малюнка, однак звільниться трохи оперативної пам'яті. Тиснемо кнопку «применить».

Вкладка "Заставка", далі тиснемо кнопку "Питание". Відкриється панель «Свойства: электропитание», на вкладці "Схемы управления питанием» переводимо "Отключение дисплея" в положення "Никогда" - не буде відключатися монітор під час перегляду фільмів. Тиснемо кнопку «применить» і повертаємося в панель «свойства: экран».

На вкладці "Оформление" тиснемо "Эффекты". В панелі, яка відкриється, знімаємо галочки біля пункту "Применять следующий переходный эффект для меню и подсказок", ставимо галочку біля "использовать следующий метод сглаживания экранных шрифтов", у віконці ставим значенння "обычный", знімаємо галочки з пунктів «Применять крупные значки», «Отображать тени...», «Отображать содержимое окна...», натискаємо кнопку «ОК», повертаємося в панель «свойства: экран».

Переходимо на вкладку "Параметры". Тут налаштовуємо роздільну здатність екрану. Для очей найкраще обрати розділюну здатність, яка є оптимальною для вашої моделі монітора (дивіться в документації до нього або шукайте в Інтернеті). Далі налаштовуємо якість відтворення кольорів. Для слабких машин рекомендую вибрати якість «среднее (16 бит)». Тиснемо кнопку «применить».

Тиснемо кнопку «Дополнительно». Відкриється панель «Свойства: Модуль подключения монитора». Переходимо на вкладку «монитор», помічаємо галочкою пункт «скрыть режимы, которые монитор не может использовать», у віконці «Частота обновления экрана» вибираємо максимально можливе значення.

На слабких комп'ютерах при підвищенні частоти оновлення екрану суттєво знижується продуктивність системи. У будь-якому випадку ставити частоту оновлення екрану нижчу 75 Гц. не рекомендую (шкідливо для очей).

Тиснемо кнопку «Применить», потім кнопку «ОК».

15

Органи управління.

Додаток winhelp.exe має в своєму вікні меню і вікно "Панель інструментів" ("Toolbar"), що містить кнопки з різними написами і позначеннями.

За допомогою меню "Файл" ("File") користувач може відкрити новий hlp-файл, вибрати принтер і роздрукувати вміст поточного розділу.

Меню "Правка" ("Edit") призначено для копіювання всього поточного розділу або його будь-якого розділу у кишеню ("Clipboard"). При цьому копіюється тільки неформатований текст без графічних зображень.

Меню "Закладка" ("Bookmark") дозволяє вкласти в довідкову систему ятати, як у звичайну кнігу.Такая закладка іноді називається маркером. Типово для імені закладки вибирається заголовок вікна, проте користувач може вказати будь-яке інше ім'я.

І, нарешті, за допомогою меню "Допомога" ("Help") користувач може дізнатися про те, як працювати з додатком Winhelp.exe.

Вікно "Панель інструментів" містить кілька кнопок, призначених для виконання самих потрібних функцій.

За допомогою кнопки "Зміст" ("Contents") можна відобразити розділ, містить зміст завантаженого hlp-файлу.

Натиснувши кнопку "Покажчик" ("Search"), користувач отримає можливість виконати пошук інформації за ключовим словом.

Кнопка "Назад" ("Back") дозволяє повернутися до перегляду розділу, який відображався у вікні довідкової системи минулого разу.

За допомогою кнопки "Історія" ("History") користувач може отримати доступ до списку назв переглянутих раніше розділів. Він може викликати цей розділ у вікно, вказавши на нього курсором і відкрити подвійним клацанням лівою клавішею миші.

Як правило, вікно "Панель інструментів" містить кнопки зі значками << і >>. Ці кнопки служать для послідовного перегляду логічно наступних один за одним розділів, відповідно у зворотному і прямому напрямку.

16

Вікна — основні елементи Рабочего стола і, відповідно, основні об’єкти Windows. «Windows» англійською це і є «Вікна». У системі Windows є чотири типи вікон — вікна папок, вікна додатків, діалогові вікна і вікна довідкової системи. Кожен тип характерний своїми елементами оформлення та керування. Почнемо розгляд з вікон папок. Характерним вікном папки (теки) є вікно Мои документы. Воно має рядок заголовка, рядок меню, звичайні кнопки та адресний рядок.

Загальна концепція Windows полягає в максимальній формалізації й уніфікації, щоб, освоюючи нові програмні продукти, не доводилося заново освоювати техніку та прийоми керування. Тому структура основних видів вікон значною мірою одноманітна й залишається однаковою в усіх розділах операційної системи й у більшості її додатків:

1. Вікна папок по суті є певного роду контейнерами для збереження об’єктів. До речі, одним з об’єктів, вкладених у такий контейнер, може бути інша папка — у цьому разі вона називається вкладеною папкою.

2. Діалогові вікна мають інші функції — вони призначені для керування роботою системи та її обслуговувань, тому виконують роль своєрідних міні-панелей керування. Всякий раз, коли користувач має визначити якісь параметри чи змінити настроювання або дати відповідь на запит, що надходить від системи, використовуються діалогові вікна.

3. Вікно додатка — це фактично робоче поле, в межах якого ви можете виконувати роботу з додатком: набирати і редагувати тексти, створювати малюнки, керувати відтворенням музики й відео, переглядати сторінки World Wide Web. У тих випадках, коли виникає необхідність якось налаштувати роботу додатка чи задати якісь параметри, на допомогу знову приходять діалогові вікна.

4. Вікна довідкової системи можна розглядати як різновид діалогових вікон. У них немає нічого такого, чого не буває в діалогових вікнах, але все-таки дещо своєрідні, тому ми розглянемо їх окремо.

Діало́гове вікно́ — особливий тип вікна, яке задає запитання і дозволяє вибрати варіанти виконання дії, або ж інформує користувача. Діалогові вікна зазвичай відображаються тоді, коли програмі або операційній системі для подальшої роботи потрібна відповідь.

Як правило, у діалоговому вікні подано кілька вкладок. Кожна вкладка має ярличок з написом, розташований нижче від смуги заголовка. Клацання по ярличку виводить вкладку на передній план (відкриває вкладку) і дає змогу працювати із зображеними на ній елементами. У діалоговому вікні відображується набір елементів керування: кнопок, прапорців, перемикачів тощо.

На відміну від звичайних вікон, більшість діалогових вікон не можна розгорнути або згорнути, так само як і змінити їх розмір. Проте їх можна переміщувати.

Основні елементи діалогового вікна

До основних елементів діалогового вікна відносяться:

• текстове поле

• список, що розкривається

• перемикач (кружок, з крапкою в центрі — вибраний стан)

• прапорець (галочка в квадраті — вибраний стан)

• лічильник

• список

• регулятор

• індикатор

• індикатор ходу роботи

Кнопка «Застосувати» («Apply») дає змогу зберегти зроблені установки, не закриваючи діалогове вікно.

Кнопка «Так» («OK») виконує встановлені настроювання та закриває діалогове вікно.

Кнопка «Відміна» («Cancel») закриває діалогове вікно без збереження змін.

17