Рекомендаційний лист

Це службовий лист, який містить позитивний або негативний відгук (відзив) про особу чи організацію, фірму. У разі, якщо це позитивна рекомендація, то в ній ітиметься здебільшого про готовність узяти на себе відповідальність за рекомендовану особу.

Рекомендаційного листа подають під час клопотання про посаду, влаштування на нову роботу, вступу до вищого навчального закладу тощо. Рекомендаційні листи істотно відрізняються від характеристики. Автори "Універсального довідника-практикуму з ділових паперів" чітко окреслюють ці відмінності:

o у рекомендаційному листі обов'язковим є висновок - "рекомендую" чи "не рекомендую".

Отже, в рекомендаційних листах необхідно вказати:

o з якого часу ви знаєте особу чи фірму;

o рівень її професійної майстерності;

o чи мас вона авторитет;

o які досягнення має особа тощо.

10. Візитні картки: випадки застосування, типи оформлення та азбука користування.

І.Для привітання. З цією метою в лівому нижньому кутку необхідно зробити напис чорнилом або простим олівцем:

P. F. (pour fкter - щоб поздоровити);

P. F. N. A. (pour fкter le Nouvel An - новорічні вітання).

Якщо ви отримали таке вітання, обов'язково треба надіслати привітання у відповідь. На візитній картці пишуть:

P. R. F. N. A. (pour remercier et pour fкter le Nouvel An - дякую за вітання з Новим роком).

І.Для висловлення співчуття на візитній картці робиться напис:

P. С. (pour condoleavaes - для співчуття).

З, Для висловлення вдячності. На знак вдячності за певні послуги упродовж 24 годин надсилається візитна картка з написом:

P. R. (pour remercier - щоб подякувати).

4. Для запрошення на прийом. З цією метою вгорі на візитній картці пишеться ім'я і прізвище того, кого запрошують, а внизу вказується вид прийому (сніданок, вечеря тощо), місце, дата і час його проведення. Можна скористатися також запрошенням, до якого прикріпити свою візитну картку.

5. Для повідомлення про від'їзд із країни на візитній картці робиться напис:

P.P. С. (pour prendre conde - щоб попрощатися).

6. Для повідомлення про зміну адреси. Разом із старою візитною карткою надсилається нова, що містить нові реквізити.

Візитні картки ніколи не підписуються, і на них не ставиться дата.

Рекомендації щодо оформлення візиток

Візитна картка - це вираз індивідуального стилю і іміджу її власника, а також стратегії маркетингу підприємства. При замовленні візитної картки необхідно обговорити тип, колір, шрифти, розташування реквізитів так, щоб ця картка дійсно могла охарактеризувати і особу, і рід її занять.

Інформація, котра розміщується на візитці, повинна бути гранично мінімізована. Інколи можна зустріти візитки, в котрих розповідається буквально все про її власника та компанію: перераховуються всі види діяльності, записані в статуті (від будівництва до розведення бджіл), та відомості про те, що Іванов Іван Іванович, окрім того, що є директором цієї компанії, ще й "почесний член", депутат мерії", "засновник газети", „кавалер ордена”. Це швидше скидаються на автобіографію і є саморекламою у найгіршому її вигляді. Тому на візитках повинна бути лише основна інформація. Що ж до розміщення національної символіки, то вона є виправданою лише на візитках представників державних підприємств та держслужбовців різних рівнів.

Не варто детально розписувати під назвою компанії усі "аксесуари" типу "промислово- інвестиційний акціонерно-комерційний банк". Це нічого не дає для розуміння, а лише утруднює сприйняття і завантажує зайвою інформацією. А от сферу діяльності підприємства вказати варто. Наприклад, "Оптова торгівля меблями", "Всі види стоматологічних послуг", "Продаж та ремонт комп'ютерної техніки"

Зараз у користувачів візитних карток сформувалося два основних підходи до їхнього призначення — функціональність та імідж.

Ділова візитна картка — це один з найважливіших елементів корпоративного стилю організації.Тому для підтримки гарного іміджу фірми всі її співробітники повинні мати службові візитні картки, виконані в одному стилі. Право вибору зображуваних елементів емблем, торговельних марок, фірмових знаків або логотипів залишається за компанією. Але обов’язковою умовою ефективних візиток є одне: кольори на візитках усіх співробітників повинні бути точно дотримані.

Класичне оформлення візитки досить строге: темний текст на світлому тлі. Хоча виробники й пропонують широку гаму кольорових карток на картоні, ламінованому папері, пластику, шкірі й навіть дереві, норми етикету не рекомендують використовувати подібні «вишукані речі», оскільки на таких «картках» неможливо зробити будь-які записи. Краще надати перевагу паперу високої якості, можливо, дещо тонованому і з сатинованою поверхнею. Її також можна обробляти, наприклад, зробити тиснення різнобарвною фольгою.

Для написів на візитках варто використовувати спокійні "солідні" кольори - чорний, темно-сірий, синій, коричневий .Європейська традиція передбачає використання рожевого, блакитного й білого тла та темно-синього, темно-коричневого й чорного тексту. Можна застосовувати також золоту, срібну, бронзову фарби. Щодо кількості їх використання, то тут принцип однозначний - чим менше, тим краще. Не варто на візитці демонструвати всю палітру фарб - це свідчення поганого смаку.

Зашифровані скорочення на візитних картках, які раніше були досить поширені, в наш час застосовуються дуже рідко. Але, оскільки вони час від часу зустрічаються, необхідно знати їх значення:

P.R. (Pour remercier)- вираз подяки;

Р.F. (Pour futer)- поздоровлення зі святом;

Р.F.С. (Pour faire connaissance)- задоволення знайомством;

Р.F.F.N. (Pour faire fete nationale) - поздоровлення з національним святом;

Р.F.N.A. (Pour fuliciterle Nouvel An)- поздоровлення з Новим роком;

Р.Р.С. (Pour prendre congu) - на прощання;

Р.Р.Р. (Pour prendure part)- готовність допомогти;

Р.С. (Pour condoleances)- вираз співчуття;

Р.Р. (Pour prusentation) - заочне відрекомендування;

Р.R.V. (Pour rende visit) - підтвердження прийнятого запрошення.