- •1. Основні поняття про управлінський облік: визначення, мета, регулювання, завдання, звітність, інформаційне забезпечення.
- •2. Облікова політика підприємства: зміст та необхідність, фактори, що впливають на її формування.
- •3. Облік бартерних операцій (обмін подібними і неподібними активами)
- •4. Процедура укладання договору на проведення аудиту
- •5. Документування аудитором взаємодії з клієнтом на переддоговірному етапі
- •6. Облік інвестиційної нерухомості
- •7. Кількісні та економіко-математичні методи в управлінському обліку
- •8. Облік майна у фінансовій та операційній оренді за п(с)бо 14 та податковим кодексом
- •9. Предмет, обєкт, метод та елементи методу, основні завдання та нормативне регулювання бухгалтерського обліку.
- •10. Облік службових відряджень в Україні та закордон, облік інших розрахунків з підзвітними особами
- •11. Концептуальна основа фінансового обліку і фінансової звітності в Україні, стандартизація бухгалтерського обліку.
- •12. Документальне оформлення руху запасів
- •13. Контроль якості аудиту
- •14. Оцінка запасів в обліку та звітності (при надходженні, вибутті та на дату балансу).
- •15. Звітність аудиторів та аудиторських фірм
- •16. Облік сумнівної дебіторської заборгованості за п(с)бо та Податковим кодексом
- •17. Калькуляція собівартості з повним розподілом витрат між виробами
- •18. Процедури врахування законів та нормативно-правових актів, що регулюють діяльність підприємства в процесі аудиту фінансових звітів
- •19. Аудиторські процедури: сутність, види, класифікація
- •20. Облік робочого часу і виробітку, порядок розрахунку заробітної плати. Облік відпусток
- •21. Калькуляція собівартості за змінними витратами (директ-костинг)
- •22. Методика отримання аудиторських доказів щодо залишків на початок періоду.
- •23. Визначення в обліку прибутку (збитку) для зовнішньої звітності (фінансова звітність та декларація з податку на прибуток)
- •24. Ризик суттєвих викривлень
- •25. Моделі abc та xyz в управлінському обліку
- •26. Умови, які враховуються при визначенні джерел та видів аудиторських доказів
- •27. Облік заробітної плати та розрахунків з працівниками (заробітна плата, оплата відряджень, єсв, допомога з твп, аліменти, тощо)
- •Відрядження
- •28. Облік доходів і витрат по операціях із пов’язаними сторонами
- •29. Філософія своєчасності та логістика в управління собівартістю
- •30. Облік витрат на виробництво і калькулювання собівартості продукції за п(с)бо 16 та Податковим кодексом
- •31. Поняття «витрати» у цілях оподаткування та отримання інформації про податкові витрати з даних бо
- •32. Облік кредитів
- •33. Вирішення в управлінському обліку завдання щодо заміни обладнання
- •34. Облік реалізації готової продукції, товарів, робіт, послуг в межах України та неризедентам. Правило першої події при обліку пдв, облік відшкодування пдв експортерам
- •35. Облік еквівалентів грошових коштів, депозитів і ощадних сертифікатів
- •36. Аудиторські звіти: структура, види, та причини модифікації
- •37. Облік розрахунків з постачальниками, підрядниками і покупцями. Облік пдв при здійсненні передоплати
- •38. Методика отримання доказів щодо оцінки безперервності діяльності при аудиті.
- •39. Кошториси як спосіб контролю діяльності центрів витрат та методи їх складання
- •40. Облік власного капіталу
- •41. Облік браку виробництва та збитків від браку
- •42. Планування в аудиті: особливості та основні документи
- •43. Визначення в обліку прибутку (збитку) для фінансової звітності та декларації з податку на прибуток
- •44. Нормативно – правове регулювання аудиторської діяльності
- •45. Облік витрат на ремонт, реконструкцію, модернізацію оз
- •46. Суттєвість в аудиті.
- •47. Центри відповідальності та облік результатів за ними
- •48. Облік капітального будівництва у підрядника і замовника
- •49. Облік доходів та витрат за Податковим кодексом. Поняття та причини тимчасових та постійних податкових різниць
- •50. Поняття помилки та шахрайства та їх вплив на аудиторський звіт
- •51. Позабалансовий облік
- •52. Облік нематеріальних активів
- •53. Метод участі в капіталі та консолідована фінансова звітність: причини та методика
- •54. Методика складання аудиторських висовків при виконанні завдань з аудиту спеціального призначення
- •55. Облік допомоги з тимчасової втрати працездатності
- •56. Класифікація рахунків в бо за призначенням і структурою
- •57. Облік податку на доходу фізичних осіб
- •58. Документальне забезпечення обліку операцій з грошовими коштами
- •59. Облік витрат та доходів майбутніх періодів
- •60. Міжнародні стандарти фінансової звітності та їх застосування в Україні
- •61. Облік цільового фінансування та забезпечень наступних витрат і платежів
- •62. Документальне забезпечення обліку основних засобів
- •63. Форми бухгалтерського обліку: сфери застосування та склад регістрів
- •64. Документальне забезпечення обліку розрахунків з покупцями та постачальниками
- •65. Виправлення помилок у бухгалтерському обліку
- •66. Облік малоцінних та швидкозношувальних предметів
- •67. Фінансова звітність суб’єктів господарювання: склад, структура та інформаційне забезпечення.
- •68. Оцінка як елемент методу бухгалтерського обліку
- •69. Податкова звітність юридичних осіб: склад, структура та інформаційне забезпечення
- •70. Первинне спостереження в бухгалтерському обліку.
- •71. Принципи бухгалтерського обліку: перелік та приклади їх застосування в обліку
- •72. Облік загальновиробничих, адміністративних, на збут та інших витрат операційної діяльності.
- •1) Змінні - це витрати на обслуговування і управління виробництвом (цехів, дільниць), що змінюються прямо (або майже прямо) пропорційно до зміни обсягу діяльності;
- •2) Постійні - витрати на обслуговування і управління виробництвом, що залишаються незмінними (або майже незмінними) при зміні обсягу діяльності.
- •73. Особливості обліку на підприємствах малого бізнесу.
- •74. Порядок індексації заробітної плати
25. Моделі abc та xyz в управлінському обліку
В управлінні матеріальними запасами важливим є момент визначення їх оптимальної величини.
Розрахунок такої величини передбачає визначення вартості замовлення та коли і скільки ми повинні завозити матеріальних ресурсів.
Для цього розраховують оптимальний обсяг замовлення – це такий обсяг замовлення матеріальних ресурсів за якого загальні витрати підприємства будуть мінімальними.
В практичній діяльності підприємств дуже широко використовується аналіз АБЦ в основі цього аналізу лежить принцип Перетто (80% результату досягається 20% товару)
Сутність методу полягає в тому, що всі запаси на підприємстві поділяються на 3 групи:
А – запаси питома вага яких в загальній вартості запасів становить 80%
Б – 15%
Ц – 5%
Найбільш важливими для підприємства з точки зору управління запаси групи А.
Саме по цих запасах необхідно чітко визначити обсяг одного замовлення та кількість замовлень на рік, тобто розрахувати економічний розмір замовлення.
Запаси групи Б замовляють як правило 1 раз в квартал, Ц – 1,2 рази на півроку за необхідністю.
XYZ – в даному методі запаси розподіляють на 3 групи за рівнем варіації попиту на нього.
X – запаси попит на який рівномірний або коливається не значно. По таких запасах ступінь надійності прогнозу високий.
Y – запаси попит сезонного характеру. Ступінь надійності прогнозу середній.
Z – запаси з низьким рівнем надійності прогнозу попиту. Попит дуже коливається.
Спільне проведення цих двох аналізів дозволяє одночасно оцінити матеріальні запаси за кількістю і вартістю та ступенем надійності прогнозу споживання.
Аналіз ABC доповнений XYZ дає змогу більш ефективно планувати товарні запаси на підприємстві та управляти ними.
26. Умови, які враховуються при визначенні джерел та видів аудиторських доказів
Збирання і використання ауд. доказів регламентовані МСА №500 "Ауд. докази". Ауд. докази – це вся інформація, яку використовує аудитор для формування висновків, на яких ґрунтується ауд. думка; вони охоплюють всю інформацію, яка міститься в облікових записах, що є основою фінансових звітів та іншої інформації. Перед тим, як почати процес збору ауд. доказів, аудитор проводить цілий комплекс процедур. За характером проведення ауд. процедури поділяють на три великих групи:
1.процедури оцінки ризиків, які призначені для: - отримання розуміння про підприємство та його середовище, включаючи його систему внутрішнього контролю;
- оцінки ризиків суттєвого викривлення на рівні фінансових звітів та тверджень.
2.тести контролю, які призначені для перевірки операційної ефективності процедур контролю в запобіганні або виявленні та виправленні суттєвих викривлень на рівні тверджень;
3.процедури по суті, які застосовуються для виявлення суттєвих викривлень на рівні тверджень і складаються з:
- перевірки докладної інформації про класи операцій, залишки на рахунках та розкриття інформації;
- аналітичних процедур по суті.
Ступінь достовірності ауд. доказів залежить передусім від джерела їх отримання. Існують спеціальні правила, за допомогою яких, аудитор може оцінити достовірність отриманих ауд. доказів. Правило перше. Аудиторські докази достовірніші, якщо отримані з незалежних джерел за межами підприємства, що перевіряється. Аудиторські докази у формі оригіналів письмових відповідей на запити про підтвердження, отримані безпосередньо аудитором від третіх сторін, можуть допомогти знизити ризик суттєвого викривлення для відповідних тверджень до прийнятно низького рівня. Для цього повинні виконуватися 2 умови:
а) докази мають бути отримані від джерела, яке не зв'язане із підприємством відносинами власності та/або корпоративного управління;
б) якщо розгляд таких доказів можна проводити окремо або разом з аудиторськими доказами, отриманими в результаті проведення інших аудиторських процедур.
Правило друге. Аудиторські докази, отримані із внутрішніх джерел, достовірніші, якщо відповідні процедури внутрішнього контролю є ефективними. Якщо аудитор використовує інформацію, створену безпосередньо системою контролю та обліку, яка застосовується на підприємстві, то йому слід отримати аудиторські докази щодо точності та повноти отриманої інформації. Наприклад, аудитор може отримати аудиторські докази точності та повноти інформації шляхом перевірки заходів контролю за створенням та збереженням інформації. Правило третє. Аудиторські докази, отримані безпосередньо аудитором (спостереження за проведенням інвентаризації), достовірніші, ніж аудиторські докази, отримані непрямо або шляхом припущення (наприклад, запит про дотримання процедур проведення інвентаризації, на якій не був присутній аудитор). Докази, зібрані і задокументовані безпосередньо аудитором, є найбільш достовірними. Якщо аудитор не може контролювати процесу отримання інформації від третіх осіб (дебіторів, кредиторів, банку тощо), то рівень довіри до набутих доказів дещо знижується. Правило четверте. Аудиторські докази достовірніші, якщо вони існують у формі документів, що зберігаються на паперових, електронних чи інших носіях (наприклад, стенограма зборів, записана під час їх проведення, достовірніша, ніж пізніше усне подання обговорюваних питань). Усні свідчення є найменш надійними аудиторськими доказами (до них також відноситься випадково почута аудитором інформація). Правило п’яте. Аудиторські докази, отримані з оригіналів документів, достовірніші, ніж аудиторські докази, отримані з ксерокопій чи копій, переданих факсом.