- •Культура Візантії VI—VIII століть — фундамент православного світу
- •Романіка: літургія та карнавал
- •Готичний стиль і схоластика
- •Своєрідність духовного світу давньоруської держави Християнізація язичницької Русі
- •"Ярославові книжники"
- •Зародження і розвиток шкільної освіти
- •Свята Софія як духовна ідея і художній шедевр
- •Київські фрески, мозаїки, ікони
- •Народні ремесла та розваги
- •Галицько-Волинська Русь та її культура
- •Міста, княжі двори, церкви і школи XII—XIII століть
- •Освіта і література Галича і Волині
- •Нова концепція людської особистості, новемистцетво Народження гуманізму
- •Ідеал гармонійно розвиненої людини і нова модель освіти
- •Культурне піднесення в Україні ренесансних століть
- •Розділ 2. Соціально-культурний динамізм нового часу культура в умовах боротьби і просвітництва Реформація і контрреформація та їх слід у європейській культурі
- •Барокова Італія та Іспанія
- •Фламандське і голландське мистецтво — художні полюси XVII століття
- •Класицизм як світогляд і мистецтво героїчної громадянськості
- •Раціоналістична картина світу і людини у Просвітництві та її вплив на художню творчість
- •Мистецтво "галантної доби"
- •Україна на теренах війни та розбудови Українське козацтво: "Vita maxima et heroica"
- •Українська барокова поетика
- •Національний варіант бароко в літературі, театрі і музиці
- •Барокова ікона, портрет, гравюра
- •Стиль архітектурних ансамблів в Україні
- •Розділ 3. Духовні пошуки XIX ст. Новий соціальний і духовний досвід та його породження - індивідуалістична культура Романтизм як світовідчуття і напрямок у мистецтві
- •Історичний погляд на особу і художній метод реалізму
- •Творчість імпресіоністів і постімпресіоністів та її філософська основа
- •Українська інтелігенція на авансцені політичних і культурних змін Українські університети і національна самосвідомість
- •"Останній кобзар і перший великий поет..."
- •Розвиток науки і філософії в Україні XIX століття
- •Романтизм і реалізм в українському мистецтві XIX ст.
- •Розділ 4. Культура новітньої доби на зламі століть Стиль модерн: прагнення краси і втеча від стандарту
- •Ідеї та герої стилю модерн
- •Український модерн: неоромантична міфологія реальності
- •XX ст. І проблеми гуманізму Культура першої половини XX ст.: пошук нової точки опори
- •Авангардистський живопис: драматизм входження нового в культурний процес
- •Нові виражальні засоби в архітектурі і музиці
- •Культура як умова життєздатності нації в теорії українства на початку XX ст.
- •Творчість покоління "молодої України"
- •Український мистецький авангард
- •Політика українізації, її досягнення в освіті і науці
- •Українське мистецтво 20—30-х років: злет і трагедія
- •Українська культура другої половини XX століття
- •Розділ 5. Соціокультурна реальність на межі тисячоліть пріоритет культури і особистість
- •Сучасні культурні практики Виклики часу і державна стратегія
- •Підтримка розвитку мистецтв Музичне і хореографічне мистецтво.
- •Театральне мистецтво.
- •Циркове мистецтво.
- •Монументальне, образотворче, декоративне та ужиткове мистецтво.
- •Підтримка розвитку кінематографії.
- •Охорона спадщини. Музейна справа
- •Бібліотечна справа
- •Клубна діяльність, аматорське мистецтво, традиційна культура
- •Регіональна політика. Підтримка розвитку культур етносів України
- •Мовна політика
- •Міжнародне культурне співробітництво. Зв'язки із закордонним українством
Міжнародне культурне співробітництво. Зв'язки із закордонним українством
До стратегічних пріоритетів держави належить сприяння розширенню участі України в європейському та світовому культурному співробітництві, інтеграції української культури до світового культурного простору. Ці пріоритети можуть бути реалізовані шляхом здійснення таких ключових завдань: удосконалення системи культурного співробітництва України із зарубіжними країнами шляхом укладання міжнародних договорів та прямих зв'язків між культурно-мистецькими установами інших країн; надання державної підтримки реалізацій найбільш значущих культурних ініціатив міжнародного характеру, що дасть змогу підвищити авторитет України у світі, сприятиме налагодженню порозуміння між народами; проведення за кордоном, з метою ознайомлення населення зарубіжних країн з культурним надбанням українського народу, заходів за участю
українських мистецьких колективів, виставок українського мистецтва, фестивалів українського кіно, "круглих столів"; сприяння участі представників України у міжнародних виставках і конкурсах, завдяки чому можна представити самобутню українську культуру та найновіші культурні досягнення світовій громадськості; проведення культурно-мистецьких заходів у місцях компактного проживання українців заради задоволення їх культурних потреб; сприяння роботі культурно-інформаційних центрів у складі закордонних дипломатичних установ України; поглиблення співпраці у сфері культури з міжнародними організаціями; завершення створення бази даних про втрачені та незаконно переміщені з України культурні цінності, роботу по їх поверненню.
Нині значна увага приділяється виконанню Державних програм з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України на 2004— 2007 роки.
Великого резонансу набули проведені останніми роками Рік України в Польщі, Рік Грузії в Україні, Рік України в Грузії, Дні культури "Французька весна в Україні", Дні культури України в Словаччині, Дні культури України в Австрії, Місяць культури України в Японії та Японії в Україні, культурно-дипломатичні раути "Мистецтво без кордонів".
Відбуваються культурно-мистецькі заходи в Культурному центрі України в Москві: День Соборності України; День Конституції України; День української писемності; День Збройних сил України; День Незалежності України; заходи, присвячені Шевченківським дням.
Певна робота проводиться щодо розширення та вдосконалення договірної бази співробітництва в галузі культури з іноземними державами. Наслідком цього стало підписання лише у 2006 р. таких міжнародних документів:
• Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Молдова про співробітництво в галузі туризму;
• Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Чехія про співробітництво в галузі туризму;
• Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Білорусь про співробітництво в галузі туризму;
• Меморандуму про співробітництво у сфері культури між Міністерством культури і туризму України та Міністерством культури, спорту і туризму Республіки Ірландія;
• Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Сирійської Арабської Республіки про співробітництво у галузі культури;
• Угоди про співпрацю у сфері культури між Міністерством культури і туризму України та Міністерством культури і масових комунікацій Російської Федерації.
Ведеться активна робота над реалізацією проекту "Київська ініціатива" — для розвитку культур Азербайджану, Вірменії, Грузії, Молдови і України. Зокрема, восени 2006 р. відбулося офіційне відкриття цього проекту. Рада Європи підтримує співпрацю в рамках проекту "Київська ініціатива", про що свідчить запрошення країн-учасниць проекту взяти участь у різноманітних семінарах, які організовує Рада Європи (як спостерігачів). Зокрема, у вересні 2006 р. представники України взяли участь у семінарі "Удосконалення системи збереження та управління об'єктами культурної та природної спадщини як фактор для забезпечення стабільного розвитку" в Белграді (Сербія).
Ведеться підготовка забезпечення участі України у програмі ЄС "Культура -2007". Лише у Києві організовано та проведено понад 40 зустрічей з представниками посольств іноземних держав в Україні та іноземними делегаціями, на яких були розглянуті питання співпраці в галузі культури та мистецтва, туризму, кіновиробництва, переміщення культурних цінностей через державний кордон, охорони культурної спадщини. Наслідками цих зустрічей стало проведення низки культурно-мистецьких заходів, що представили мистецтво України за кордоном, проведення засідань робочих груп та організація переговорів з проблемних питань у сфері культури і туризму.
Одним зі шляхів налагодження та подальшого розвитку культурного співробітництва з іноземними державами є участь українських урядових структур у роботі близько ЗО двосторонніх міждержавних комісій. Зокрема, протягом 2006 р. проведено перше засідання Робочої групи з питань співробітництва у гуманітарній сфері Спільної українсько-грузинської комісії, організаційно-установче засідання комітету з питань культури, освіти та національних меншин української частини Українсько-Румунської президентської комісії, робочої групи з питань культури Підкомітету з питань гуманітарного співробітництва У країнсько-Російської міждержавної комісії.
Не менш важливим напрямом є забезпечення культурних зв'язків з українцями, які проживають поза межами своєї країни. Адже з різних причин майже третина українців опинилася поза своєю історичною батьківщиною. Забезпечення міцних і постійних культурних зв'язків із закордонним українством є одним із найважливіших чинників зміцнення авторитету України у світі, інтеграції нашої країни у світове співтовариство.
Загалом організація культурної співпраці із закордонним українством відбувається у таких основних напрямах: проведення культурологічних і культурно-мистецьких заходів в Україні та забезпечення участі у цих заходах офіційних делегацій, митців, творчих мистецьких колективів, окремих виконавців, що представляють культурницьку діяльність української діаспори. Культурно-мистецька палітра таких заходів різноманітна та представляє весь спектр жанрових різновидів (зокрема, у 2006 р. відбулися фестивалі театральних, хорових та хореографічних колективів, форум творчої молоді закордонного українства "Свято талантів", мистецький пленер професійних художників "Україно моя, Україно", семінар-прак-тикум та майстер-класи для керівників хорових, музичних та хореографічних колективів тощо); забезпечення участі офіційних делегацій, творчих працівників, науковців, мистецьких професійних і аматорських колективів у заходах українських громад за кордоном.
З метою врегулювання статусу українців, які проживають за кордоном, полегшення їх контактів з Україною прийнято Закон України "Про правовий статус закордонного українця". Статус закордонного українця надається Національною комісією з питань закордонного українства при МЗС України. У 2006 р. посвідчення закордонного українця отримали близько 1000 осіб.
Кабінетом Міністрів України у 2006 р. затверджено Державну програму співпраці із закордонними українцями на період до 2010 року. Для фінансового забезпечення культурної співпраці із закордонним українством діє бюджетна програма 1801270 "Заходи щодо встановлення культурних зв'язків з українською діаспорою". У 2006 р. за цією програмою в Державному бюджеті передбачалися кошти у сумі 5,1 млн грн, що дало можливість запланувати та здійснити низку вагомих культурологічних та культурно-мистецьких заходів за участю представників громад української діаспори та мистецьких колективів закордонного українства.
Вже кілька років проводяться Всесвітні форуми українців. У 2006 р. проведено четвертий такий форум. У його рамках відбулася низка цікавих культурно-мистецьких заходів, зокрема заключний концерт фестивалю мистецьких колективів закордонного українства "Український спів у світі", ряд тематичних виставок, круглих столів, концертних програм для учасників Форуму.
Державні органи також втілюють інші культурно-мистецькі та культурологічні проекти, спрямовані на забезпечення ефективних відносин із громадами закордонного українства. Зокрема, у 2006 р. Національний оркестр народних інструментів України брав участь у Шевченківських днях в Італії (Рим та Перуджа); Народний хор України ім. Г. Верьовки брав участь у 52-му Святі русинів-українців Словаччини (м. Свидник).
Важливою проблемою залишається те, що чинні процедури використання бюджетних коштів не дають змоги використовувати їх на матеріальне забезпечення діяльності громадських організацій діаспори та їхніх мистецьких колективів. Тому слід внести зміни до порядку використання коштів з метою забезпечення потреб громадських організацій закордонного українства та національних меншин України у придбанні методичної літератури, нотних матеріалів, музичних інструментів, сценічних костюмів, необхідної апаратури.
Кожна культура творить світ як неповторний, однак і як не замкнений на собі, бо культури звертаються одна до одної, вступаючи в діалог. Унікальний національний український космос, прагнучи зберегти свою самобутність, вбирає в себе водночас і спраглу до нових розумінь європейську думку, і європейський художній хист, власним генієм відгукуючись на них.
ВИСНОВКИ Українська культура, лишаючись в європейському просторі, все впевненіше торує собі шлях до світових здобутків, активно інтегрує досягнення сучасної цивілізації і сама її творить. Українська держава, турбуючись про перспективи розвитку своєї культури, буде забезпечувати ІЗ підтримку, особливо на регіональному та місцевому рівнях, сприяти подальшому зміцненню й оптимізації мережі закладів культури і мистецтва, яка б надавала доступні культурно-мистецькі послуги нашим громадянам, забезпечувати піднесення матеріального рівня, належний соціальний захист тих, хто працює в галузі культури, поліпшення умов творчої праці. Для цього слід продовжити удосконалення правової, нормативної бази культури, зокрема формування сприятливих законодавчих умов для закладів та підприємств галузі, для всіх вітчизняних виробників мистецьких товарів і послуг. Маємо надію, що будуть сприятливіші умови для благодійництва і меценатства в Україні, налагоджуватиметься постійне дієве партнерство держави з недержавними організаціями у сфері культури, передусім з творчими спілками. При цьому окрема увага приділятиметься підтримці творчої молоді. ЛІТЕРАТУРА 1. Антонович В. Про козацькі часи на Україні. — К., 1881. 2. Баткин Л.И. Итальянское Возрождение в поисках индивидуальное ти. — М„ 1989. 3. Бахтин М.М. Творчество Франсуа Рабле и народная культура Сред невековья и Ренессанса. — М., 1989. 4. Белый А. Символизм как миропонимание. — М., 1994. б. Берковский НЛ. Романтизм в Германии. — Л., 1973. 6. Брайчевський М.Ю. Конспект історії України // Старожитності. — 1991. — Ч. 2-3,4,5,6. 7. Брайчевський М.Ю. Утвердження християнства на Русі. — К., 1988 8. Бычков B.B. Лексикон новоклассики. Художественно-эстетическая культура XX ст. — М., 2003. 9. Винниченко В. Заповіт борцям за визволення. — К., 1991. 10. Габермас Ю.Ф. Філософський дискурс модерну. — К., 2001. 11. ГорфункельАЛ. Гуманизм и натурфилософия итальянского Возрож дения. — М„ 1987. 12. Грабовський С, Ставрояні С, Шкляр Л. Нариси з історії у країнськог державотворення. — К., 1995. 13. Грушевський М.С. Історія України-Руси: В 11 т., 12 кн. — К., 1991 — Т. 1. 14. Дмитриева H.A. Краткая история искусств. — М., 2000. — 4.1. 44. Культурология: основы теории: Учеб. пособие. —М., 2003. 45. Курбас Л. Березіль: Із творчої спадщини. — К., 1988. 46. Лобас В.Х.,Легенький Ю.Г.Українська і зарубіжна культура. —К." 1997. 47. Макаров АМ. Світло українського бароко, — К., 1994. 48. Маланюк Є. Нариси з історії нашої культури. — К." 1992. 49. Мастера классического искусства Запада. — М., 1993. 50. Немировская Л.З. Культурология. История и теория культуры. — М., 1992. 51. Нічик В.М. Петро Могила в Україні. — К., 1997. 52. Оссовская М. Рыцарь и буржуа. — М., 1987. 53. Павличко С. Дискурс модернізму в українській літературі. — К., 1997. 54. Полевой В. XX век: изобразительное искусство и архитектура стран народов мира. — М., 1989. 55. Попович М.В. Нарис історії культури України. — К., 1998. 56. Проблемы Просвещения в мировой литературе. — М., 1970. 57. Рыбаков ЕЛ. Язычество древних славян. — М., 1981. 58. Самосознание европейской культуры XX века. — Мм 1991. 59. Сарабьянов Д.В. Стиль модерн. — М., 1989. 60. Семчишин М. Тисяча років української культури. Історичний огляд культурного процесу. — Нью-Йорк; Париж; Сідней; Торонто, 1985. 61. Семчишин М. Тисячоліття української культури. — К., 1993. 62. Серебровский В. Что такое модерн? // Наука и жизнь. — 1992. — № 2. — С. 74—81. 63. Січинський В. Чужинці про Україну. — Л., 1991. 64. Смирин М.М. Эразм Роттердамский и реформационное движение в Германии. — М., 1978. 65. Стернин ГЛО. Художественная жизнь России 1900—1910 годов. — М.,1988. 66. Українська художня культура: Навч. посіб. — К., 1996. 67. Феномен української культури. — К., 1997. 68. Хейзинга Й. Осень средневековья. — М., 1988. 69. Хижняк ЗЛ. Києво-Могилянська академія. — К." 1991. 70. Шевнюк ОЛ. Культурологія: Навч. посіб. — К., 2004. 71. Шевчук В. Козацька держава. — К,, 1996. 72. Шейко В.М., Богуцький Ю~М. Формування основ культурології в добу цивілізаційної глобалізації (друга половина XIX — початок XX ст.). — К., 2005. 73. Шпенглер О. Закат Европы. — М." 1992. 15. Дмитриева Я. А. Краткая история искусств. — М., 1995. — Т. 3. 16. Дмитриева Н.А. Культура итальянского Возрождения // Краткий курс истории искусства. — Т. 1 — М., 2000. 17. Дорошенко ДЛ. Нарис історії України. — Л., 1991. 18. Европейское просвещение и Французская революция XVIII в.: Сб. статей / Под ред. Г.С. Кучеренко. — М., 1988. 19. Енциклопедія постмодернізму: Пер. з англ. — К., 2003. 20. Жариков В.М. Культурология. — Мм 2003. 21. Забужко О. Філософія української ідеї та європейський контекст. — К., 1993. 22. Затонский Д. Европейский романтизм. — К., 1984. 23. Златоструй. Древняя Русь X—XIII веков. — М., 1990. 24. Знойно ОЛ, Міфи Київської землі та події стародавні. — К., 1989. 25. Ивбулис ВЯ. Модернизм и постмодернизм. — М., 1988. 26. История зарубежного искусства. — М., 1991. 27. История искусства зарубежных стран. Средние века. Возрождение. -М.,1982. 28. Історія світової культури: Навч. посіб. / Кер. авт. колективу Л.Т. Лев-чук. — К., 1994. 29. Історія України / За ред. Ю. Зайцева. — Л., 1996. 30. Історія українського мистецтва: В 6 т. — К., 1968. — Т. 3. 31. Історія української культури / За ред. I. Крип'якевича. — К., 1994. 32. Історія української літератури: У 2 т. — К., 1987. — Т. 1; К., 1988. — Т. 2. 33. Історія української музики: В 6 т. — К., 1988. — Т. 1; К., 1990. — Т.З. 34. Історія української радянської музики: Навч. посіб. — К., 1990. 35. Касьянов Г. Українська інтелігенція 1920—30-х років: соціальний портрет та історична доля. — К., 1993. 36. Касьянов Г, Українська інтелігенція в русі опору 1960—80-х років. — К., 1995. 37. Касьянов Г. Українська інтелігенція на рубежі XIX—XX століть. — К., 1993. 38. Куликова И, Философия и искусство модернизма. — М., 1988. 39. Культура народов Центральной и Юго-Восточной Европы в эпоху Просвещения. — М., 1988. 40. Культура против варварства. — М., 1992. 41. Культура України: 36. статей. — X., 1993. 42. Культура эпохи Возрождения. — Л., 1986. 43. Культура эпохи Возрождения и Реформации. — М., 1981. 15. Дмитриева H.A. Краткая история искусств. — М., 1995. — Т. 3. 16. Дмитриева Я. А. Культура итальянского Возрождения // Краткий курс истории искусства. — Т. 1 — М., 2000. 17. Дорошенко Д.І. Нарис історії України. — Л., 1991. 18. Европейское просвещение и Французская революция XVIII в.: Сб. статей / Под ред. Г.С. Кучеренко. — М., 1988. 19. Енциклопедія постмодернізму: Пер. з англ. — К., 2003. 20. Жаринов В.М. Культурология. — М., 2003. 21. Забужко О. Філософія української ідеї та європейський контекст. — К., 1993. 22. Затонский Д. Европейский романтизм. — К., 1984. 23. Златоструй. Древняя Русь X—XIII веков. — М., 1990. 24. Знойко Ц./7. Міфи Київської землі та події стародавні. — К., 1989. 25. Ивбулис ВЯ. Модернизм и постмодернизм. — М., 1988. 26. История зарубежного искусства. — М., 1991. 27. История искусства зарубежных стран. Средние века. Возрождение. — М., 1982. 28. Історія світової культури: Навч. посіб. / Кер. авт. колективу Л .Т. Лев-чук. — К., 1994. 29. Історія України / За ред. Ю. Зайцева. — Л., 1996. 30. Історія українського мистецтва: В 6 т. — К., 1968. — Т. 3. 31. Історія української культури / За ред. I. Крип'якевича. — К., 1994. 32. Історія української літератури: У 2 т. — К., 1987. — Т. 1; К., 1988. — Т. 2. 33. Історія української музики: В 6 т. — К., 1988. — Т. 1; К., 1990. — Т. 3. 34. Історія української радянської музики: Навч. посіб. — К., 1990. 35. Касьянов Г. Українська інтелігенція 1920—30-х років: соціальний портрет та історична доля. — К., 1993. 36. Касьянов Г. Українська інтелігенція в русі опору 1960—80-х років. — К.. 1995. 37. Касьянов Г. Українська інтелігенція на рубежі XIX—XX століть. — К., 1993. 38. Куликова И. Философия и искусство модернизма. — М., 1988. 39. Культура народов Центральной и Юго-Восточной Европы в эпоху Просвещения. — М., 1988. 40. Культура против варварства. — М., 1992. 41. Культура України: 36. статей. — X., 1993. 42. Культура эпохи Возрождения. — Л., 1986. 43. Культура эпохи Возрождения и Реформации. — М., 1981. 44. Культурология: основы теории: Учеб. пособие. — М., 2003. 45. Курбас Л, Березіль: Із творчої спадщини. — К., 1988. 46. Лобас B.X.f Легенький Ю.Г. Українська і зарубіжна культура. —К., 1997. 47. Макаров АМ. Світло українського бароко. — К., 1994. 48. Маланюк Є. Нариси з історії нашої культури. — К., 1992. 49. Мастера классического искусства Запада. — М., 1993. 50. Немировская Л.З. Культурология. История и теория культуры. — Мм 1992. 51. Нічик В.М. Петро Могила в Україні. — К., 1997. 52. Оссовская М. Рыцарь и буржуа. — М., 1987. 58. Павличко С. Дискурс модернізму в українській літературі. — К., 1997. 54. Полевой В. XX век: изобразительное искусство и архитектура стран народов мира. — М., 1989. 55. Попович М.В. Нарис історії культури України. — К., 1998. 56. Проблемы Просвещения в мировой литературе. — М., 1970. 57. Рыбаков ЕЛ. Язычество древних славян. — М., 1981. 58. Самосознание европейской культуры XX века. — М., 1991. 59. Сарабьянов Д.В. Стиль модерн. — М., 1989. 60. Семчишин М. Тисяча років української культури. Історичний огляд культурного процесу. — Нью-Йорк; Париж; Сідней; Торонто, 1985. 61. Семчишин М. Тисячоліття української культури. — К., 1993. 62. Серебровский В. Что такое модерн? // Наука и жизнь. — 1992. — № 2. — С. 74-81. 63. Січинський В. Чужинці про Україну. —Л., 1991. 64. Смирин М.М. Эразм Роттердамский и реформационное движение в Германии. — М., 1978. 65. Стернин ГЛО. Художественная жизнь России 1900—1910 годов. -М., 1988. 66. Українська художня культура: Навч. посіб. — К., 1996. 67. Феномен української культури. — К., 1997. 68. Хейзинга И. Осень средневековья. — М., 1988. 69. Хижняк3J.Києво-Могилянська академія. —К., 1991. 70. Шевнюк ОЛ. Культурологія: Навч. посіб. — К., 2004. 71. Шевчук В. Козацька держава. — К., 1996. 72. Шейко В.М., Богуцъкий ЮМ. Формування основ культурології в добу цивілізапійної глобалізації (друга половина XIX — початок XX ст.). — К., 2005. 73. Шпенглер О. Закат Европы. — М., 1992. |