- •26 Зміст мса 700 Формування думки та надання звіту щодо фінансової звітності(26)
- •27Класифікація робочих документів аудитора(27)
- •28Планування аудиторської перевірки фінансової звітності(28)
- •29. Згідно мса 705 Модифікації думки у звіті незалежного аудитора
- •30. Зміст мса Аналітичні процедури
- •31. Аудиторські висновки спеціального призначення
- •32. Оцінка аудиторського ризику
- •33. Законодавчі вимоги щодо проведення обов’язкового аудиту
- •34. Аудиторський ризик
- •35. Робочі документи аудитора та вимоги до них
- •36Планування аудиторської перевірки відповідно до мса 300 Планування аудиту фз
- •37Оцінка якості роботи аудитора
- •38Зміст і структура аудиторського висновку за результатами аудиту фз п-ва
- •39Особливості аудиту у середовищі електронної обробки даних
- •40Управління аудиторською діяльністю в Україні
- •41Права та обов’язки аудиторів
- •42Внутрішній аудит та його методичні прийоми)
- •43. Аналітичні процедури в аудиті.
- •44. Види аудиторських послуг.
- •45. Відповідальність аудиторів(аудиторських фірм) відповідно до зу Про аудиторську діяльність.
- •46. Методи та прийоми збору аудиторських доказів.
- •47. Оцінка ефективності функціонування системи внутрішнього контролю.
- •48. Викривлення у фз. Суттєвість в аудиті.
- •49.Планування аудиторської діяльності.
- •50.Аудиторська палата України, її повноваження та порядок створення
38Зміст і структура аудиторського висновку за результатами аудиту фз п-ва
Ауд висновок - це офіційний док, засвідчений підписом та печаткою аудитора, ауд фірми, який скл у встановленому порядку і містить в собі думку ауд стосовно достовірності звітності, повноти і відповідності чинному законодавству та встановленим нормативам б/о. фін-господ д-ті.
Аудиторський звіт повинен містити чітко сформульоване в письмовому вигляді думку аудитора про фінансову звітність в цілому. Звіт аудитора повинен складатися на підставі МСА 700 «Аудиторський звіт по фінансовій звітності».
Мета МСА 700 - встановлення стандартів та надання керівництву відносно форми і змісту аудиторського звіту (висновку).
До основних елементів аудиторського висновку відносяться: 1) назва; 2) адресат; 3) вступ; 4) опис проаудірованной фінансової звітності; 5) укладення про відповідальність керівництва суб'єкта і відповідальності аудитора; 6) обсяг і характер аудиту; 7) посилання на МСА або доречні національні стандарти чи практику; 8) опис роботи, виконаної аудитором; 9) виклад принципів фінансової звітності, використаних при її підготовці; 10) вираження думки про фінансову звітність; 11) дату звіту, адреса аудитора і підпис.
У пункті, що містить вступну інформацію та опис проаудиторську звітність, повинен бути представлений її перелік із зазначенням дати і звітного періоду.
У пункті 6 під обсягом і характером перевірки розуміється здатність аудитора виконати необхідні процедури аудиту в потрібному обсязі.
У звіті повинно міститися вказівка про те, що аудит був спланований з метою забезпечення впевненості в тому, що фінансова звітність не містить суттєвих викривлень. У цій частині звіт повинен відобразити: а) вивчення доказів на основі тестування; б) оцінку принципів бухгалтерського обліку; в) оцінку значущих оцінних значень, отриманих керівництвом при підготовці фінансової звітності.
У пунктах 9 та 10, при описі вираження думки, аудитор повинен вказати, які принципи фінансової звітності були ним використані для викладу думки про те, чи є фінансова звітність достовірною. В аудиторському звіті обов'язково повинні міститися стійкі вирази типу: «дає справедливий і точний погляд», «представлена справедливо у всіх істотних відносинах». При вираженні думки у звіті має бути посилання на ті стандарти фінансової звітності, на підставі яких вона складалася. Думка аудитора про звітність може бути різним. Воно може бути беззастережно позитивним і модифікованим, тобто містити різну негативну оцінку аудитора про фінансову звітність.
У будь-якому випадку аудиторські звіти мають однакову форму для того, щоб полегшити їх розуміння і завдання укладачів.
39Особливості аудиту у середовищі електронної обробки даних
Сучасний розвиток комп’ютерної техніки і програмного забезпечення дає змогу значно розширити сферу застосування електронної обробки даних (далі ЕОД) у процесі аудиту, залучити комп’ютер до виконання будь-яких логічних, аналітичних, розрахункових чи інших процедур.
Середовище електронної обробки даних існує у випадках, коли для обробки фінансової інформації на підприємствах (в організаціях, установах) використовують комп’ютери будь-якого типу незалежно від того, кому належить ця обчислювальна техніка - самому підприємству або третій стороні.
Головним завданням аудиторів в умовах функціонування ЕОД є розробка ефективних методик аудиту в середовищі ЕОД з урахуванням особливостей вітчизняної нормативної бази, діючої практики бухгалтерського обліку та інших факторів; розробка аудиторських комп’ютерних засобів, які мають спеціальне технічне, математичне, програмне, інформаційне та лінгвістичне забезпечення (рис. 6.1).
Розробка методики аудиту в середовищі ЕОД
|
||||
Об’єкти перевірки |
Процедури аудиту |
Методичні прийоми |
Аудиторські докази |
Робочі документи |
Розробка аудиторських комп’ютерних засобів
|
||||
Технічне забезпечення |
Математичне забезпечення |
Програмне забезпечення |
Інформаційне забезпечення |
Лінгвістичне забезпечення |
Рис.6.1. Основні напрями комп’ютеризації аудиторської діяльності
Під цим терміном розуміють комп’ютерні програми та інструменти, що використовуються аудитором як елемент аудиторських процедур для обробки даних, що перебувають в умовах комп’ютерних інформаційних технологій підприємства і є важливими для аудиторської перевірки. Це можуть бути дані про операції, до яких аудитор хоче застосувати тести контролю або процедури по суті, чи дані будь-якого іншого типу, зокрема:детальні тести операцій і сальдо рахунків; аналітичні процедури, наприклад, з метою виявлення суперечностей чи значних коливань; тести загальних заходів контролю, наприклад, перевірка конфігурації чи операційної системи, процедур доступу тощо; програми вибірки для вилучення даних, призначених для аудиторської перевірки.
Комп’ютеризація аудиторської діяльності повинна передбачати розробку та впровадження в аудиторську практику таких програмних продуктів, які б забезпечували автоматизацію виконання завдань з надання впевненості щодо різних предметів перевірки та супутніх послуг згідно з МСА та включали в себе можливості експертних технологій. Подальші дослідження у цій сфері повинні бути спрямовані на удосконалення програмних продуктів та впровадження їх в діяльність аудиторських фірм.
Сучасний розвиток комп’ютерної техніки і програмного забезпечення дає змогу значно розширити сферу застосування електронної обробки даних (ЕОД) у процесі аудиту, залучити комп’ютер до виконання будь-яких логічних, аналітичних, розрахункових чи інших процедур.
Аналіз ринку аудиторського програмного забезпечення в Україні показує його значну обмеженість. Серед спеціалізованого аудиторського програмного забезпечення, яке являє собою завершені програмні продукти , для продажу можна назвати лише п’ять, а саме: "Ассистент Аудитора" (розробник фірма "Сервіс - аудит"), "Помощник аудитора" (фірма "Гольдберг - аудит"), "Abacus Professional", програмний комплекс "Экспресс Аудит: ПРОФ" та "IT Audit: Аудитор" (КСБ "Мастер - Софт").
Використання клієнтами аудиторів автоматизованих інформаційних систем вимагає проведення аудиту за допомогою комп’ютерної техніки, що істотно впливає на способи і порядок проведення аудиторських процедур і методологію аудита.
