31. Аудиторські висновки спеціального призначення

Аудиторський висновок — це офіційний документ, засвідчений підписом та печаткою аудитора (аудиторської фірми), який складається у встановленому порядку за наслідками проведення аудиту і містить у собі висновок стосовно достовірності повноти і відповідності чинному законодавству та встановленим нормативам бухгалтерського обліку фінансово-господарської діяльності.

За результатами виконаних аудиторських послуг аудитор складає підсумковий документ у вигляді аудиторського висновку спеціального призначення.

Аудиторські висновки з аудиту спеціального призначення бувають таких видів:

o аудиторські висновки про перевірку фінансових звітів, складених відповідно до всеохоплюючої основи бухгалтерського обліку, іншої, ніж міжнародні чи національні стандарти бухгалтерського обліку;

o аудиторські висновки про перевірку конкретних рахунків, елементів рахунків або статей у фінансовому звіті (у подальшому висновки щодо компонентів фінансових звітів);

o аудиторські висновки з виконання контрактних угод;

o аудиторські висновки про перевірку узагальнених фінансових звітів.

Щоб уникнути використання аудиторського висновку в непередбачених цілях, аудитор може зазначити у висновку, з якою метою він надається і викласти будь-які обмеження щодо його розповсюдження та використання.

До висновку аудитора щодо завдання з аудиту спеціального призначення, крім висновку щодо узагальнених фінансових звітів, слід включити перелічені далі основні елементи, викладені, як правило, за такою схемою:

- заголовок;

- адреса;

- вступний параграф;

- опис перевіреної фінансової інформації;

- положення про відповідальність управлінського персоналу суб'єкта господарювання та відповідальність аудитора;

- параграф, що описує обсяг, характер аудиторської перевірки;

- посилання на Міжнародні стандарти аудиту, які застосовуються до аудиторських завдань спеціального призначення, або на відповідні національні стандарти чи практику;

- опис роботи, виконаної аудитором;

- параграф, що містить думку стосовно фінансової інформації;

- дата звіту;

- адреса аудитора;

- підпис аудитора.

У випадку, коли фінансова звітність підприємства подається таким користувачам, як Національний банк України або Державна комісія з цінних паперів і фондового ринку, може існувати стандартна форма аудиторського висновку, яка не відповідає вимогам цього стандарту (Міжнародний стандарт аудиту № 800). Коли інформація, щодо якої аудитор надає висновок, ґрунтується на виконанні угоди, то аудитор повинен розглянути, чи не вніс управлінський персонал суттєвих змін до тлумачення угоди, готуючи інформацію.

Аудитор повинен розглянути, чи достатньо розкриті у фінансовій інформації будь-які суттєві тлумачення завдання, на яких вона грунтується. В аудиторському висновку стосовно завдання з аудиту спеціального призначення аудитор може зробити посилання на примітку у фінансовій інформації, яка подає опис таких тлумачень.

Під час підготовки аудиторського висновку щодо фінансових звітів, складених відповідно до всеохоплюючої основи бухгалтерського обліку, необхідно враховувати, що основа бухгалтерського обліку в тих підприємствах, де проводяться перевірки, може містити ряд особливостей. Ці особливості виражаються у застосуванні ряду інших методів обліку чи процедур.

У зв'язку з цим, під час складання таких висновків слід зазначити, що для складання звітності застосовувалася інша методика. У цих випадках аудитору потрібно надати відповідним чином модифікований висновок. Якщо під час складання фінансових звітів застосовувалася методика, що відповідає діючим стандартам обліку, то в аудиторських висновках аудиторську думку виражають такими фразами: "справедливо і достовірно відображають "або" відповідають достовірно в усіх суттєвих аспектах".

Аудиторський висновок щодо компонентів фінансових звітів складають у тому випадку, коли аудитора просять висловити думку щодо одного чи декількох компонентів фінансових звітів, тобто провести тематичну перевірку.