
- •26 Зміст мса 700 Формування думки та надання звіту щодо фінансової звітності(26)
- •27Класифікація робочих документів аудитора(27)
- •28Планування аудиторської перевірки фінансової звітності(28)
- •29. Згідно мса 705 Модифікації думки у звіті незалежного аудитора
- •30. Зміст мса Аналітичні процедури
- •31. Аудиторські висновки спеціального призначення
- •32. Оцінка аудиторського ризику
- •33. Законодавчі вимоги щодо проведення обов’язкового аудиту
- •34. Аудиторський ризик
- •35. Робочі документи аудитора та вимоги до них
- •36Планування аудиторської перевірки відповідно до мса 300 Планування аудиту фз
- •37Оцінка якості роботи аудитора
- •38Зміст і структура аудиторського висновку за результатами аудиту фз п-ва
- •39Особливості аудиту у середовищі електронної обробки даних
- •40Управління аудиторською діяльністю в Україні
- •41Права та обов’язки аудиторів
- •42Внутрішній аудит та його методичні прийоми)
- •43. Аналітичні процедури в аудиті.
- •44. Види аудиторських послуг.
- •45. Відповідальність аудиторів(аудиторських фірм) відповідно до зу Про аудиторську діяльність.
- •46. Методи та прийоми збору аудиторських доказів.
- •47. Оцінка ефективності функціонування системи внутрішнього контролю.
- •48. Викривлення у фз. Суттєвість в аудиті.
- •49.Планування аудиторської діяльності.
- •50.Аудиторська палата України, її повноваження та порядок створення
29. Згідно мса 705 Модифікації думки у звіті незалежного аудитора
Відповідно до МСА 705 «Модифікації думки у звіті незалежного аудитора», у випадках, коли: на основі отриманих аудиторських доказів аудитор доходить висновку, що фінансова звітність у цілому містить суттєві викривлення, або не має можливості отримати достатні та прийнятні аудиторські докази, щоб дійти висновку, що фінансова звітність у цілому не містить суттєвих викривлень, аудитор повинен модифікувати думку в аудиторському звіті.
МСА 705 визначає три типи модифікованих думок, а саме:
- умовно-позитивну;
- негативну;
- відмову від висловлення думки.
Аудитор висловлює умовно-позитивну думку, якщо: отримавши достатні та прийнятні аудиторські докази доходить висновку, що взяті окремо або у сукупності викривлення є суттєвими, проте не всеохоплюючими для фінансової звітності, або не має змоги отримати достатні та прийнятні аудиторські докази для обґрунтування думки, проте доходить висновку, що можливий вплив на фінансову звітність невиявлених викривлень може бути суттєвим, але не всеохоплюючим.
Аудитор повинен висловити негативну думку, якщо він, отримавши достатні та прийнятні аудиторські докази, доходить висновку, що викривлення, взяті окремо або у сукупності, є одночасно суттєвими і всеохоплюючими для фінансової звітності. Аудитор відмовляється від висловлення думки, якщо він не має можливості отримати достатні та прийнятні аудиторські докази для обґрунтування думки і доходить висновку, що можливий вплив на фінансову звітність невиявлених викривлень, якщо такі є, може бути одночасно суттєвим та всеохоплюючим. У випадках, коли аудитор модифікує думку щодо фінансової звітності, він повинен додатково до всіх елементів аудиторського звіту, визначених МСА 700, включити параграф з описанням питання, яке призвело до модифікації. Такий параграф наводиться безпосередньо перед параграфом аудиторського звіту, в якому висловлена думка і використовується заголовок: – «Підстава для висловлення умовно-позитивної думки»; – «Підстава для висловлення негативної думки»; – «Підстава для відмови від висловлення думки» залежно від обставин.
У разі суттєвого викривлення фінансової звітності, яке стосується конкретних сум у фінансовій звітності, аудитор включає до параграфа з описанням основи для модифікації описання та кількісне визначення фінансового впливу викривлення, крім випадків, коли це неможливо, про що теж зазначається. У разі існування суттєвого викривлення фінансової звітності, яке стосується розкриттів описового характеру, аудитор повинен включити до параграфа, в якому йдеться про підставу для модифікації, пояснення, в який спосіб викривлені ці статті.
30. Зміст мса Аналітичні процедури
Аналітичні процедури - це аналіз коефіцієнтів і тенденцій, що мають важливе значення при оцінці фінансового стану суб'єкта, включаючи подальше вивчення їх коливань і взаємозв'язків, якщо ті не узгоджуються з іншого доречною інформацією або відхиляються від наданих значень. Аспекти аудиту, пов'язані з аналітичними процедурами, розглядаються в МСА 520 «Аналітичні процедури».
Мета МСА 520 - встановлення стандартів та надання керівництву відносно аналітичних процедур, що проводяться в ході аудиту.
Аналітичні процедури повинні застосовуватися насамперед на стадії планування та оглядової стадії перевірки. Проведення таких процедур допомагає в узагальненні та оцінці фінансової інформації на початкових і завершальних стадіях аудиту. Аналітичні процедури включають розгляд фінансової інформації суб'єкта в порівнянні з: 1) порівнянної інформацією за попередній період; 2) очікуваними результатами діяльності; 3) аналогічної галузевої інформацією.
Аналітичні процедури розглядають взаємозв'язок між елементами фінансової інформації, які повинні відповідати прогнозним значенням, між фінансової та нефінансової інформацією.
Аналітичні процедури можуть здійснюватися всіма методами, які притаманні економічному аналізу.
Аналітичні процедури можуть застосовуватися: 1) при плануванні аудиту, визначенні його специфіки, термінів і визначенні обсягів аудиторських процедур; 2) при проведенні процедур перевірки по суті (замість тестів); 3) як завершальній оглядової перевірки при кінцевій стадії аудиту.
При проведенні аудитором процедур перевірки по суті потрібно враховувати наступні фактори: 1) цілі аналітичних процедур і ступінь їх надійності; 2) характер суб'єкта; 3) наявність фінансової та нефінансової інформації; 4) достовірність наявної інформації; 5) доречність наявної інформації; 6) джерело наявної інформації; 7) порівнянність інформації.
Ступінь надійності аналітичних процедур залежить від аудиторської оцінки ризику того, що аналітичні процедури можуть виявити взаємозв'язки, засновані на очікуваних даних. Ступінь довіри аудиторів залежить від: 1) суттєвості розглянутих статей; 2) точності, з якою проводяться аналітичні процедури; 3) оцінки невід'ємного ризику і ризику засобів контролю.