46. Методи та прийоми збору аудиторських доказів.

Згідно МСА 500 Аудиторські докази це і-ція що використовує аудитор під час формулювання висновків, на яких грунтується аудиторська думка.

Метод аудиту — це сукупність способів, прийомів, використовуваних для дослідження стану об'єктів, що вивчаються.

До методів належать фактична перевірка, підтвердження, документальна перевірка, спостереження, опитування, перевірка арифметичної точності, аналітичні процедури, сканування, обстеження, спеціальна перевірка, зустрічна перевірка.

Під фактичною перевіркою розуміють огляд або підрахунок аудитором матеріальних активів, тобто інвентаризацію.

Підтвердження — отримання письмової відповіді від клієнта або третіх осіб для підтвердження точності інформації.

Документальна перевірка — перевірка документів та записів. У практиці аудиторів використовуються такі методи документальної перевірки:

• формальна перевірка документів (правильність заповнення всіх реквізитів, наявність необумовлених виправлень, підчищень, справжність підписів посадових та матеріально відповідальних осіб);

• арифметична перевірка (правильність підрахунків у документах, облікових регістрах та звітних формах);

• перевірка документів за змістом (законність і доцільність господарської операції, правильність віднесення операції на рахунки та включення до статей звітів).

Спостереження — отримання загального уявлення про можливості клієнта на основі візуального спостереження.

Опитування — отримання письмової або усної інформації клієнта.

Аналітичні процедури — метод порівнянь, індексів, коефіцієнтів.

Сканування — безперервний перегляд інформації за елементами (наприклад, бухгалтерських первинних документів) з надією знайти будь-що нетипове.

Обстеження — особисте ознайомлення з проблемою.

Спеціальна перевірка — залучення спеціалістів з вузької спеціалізації.

Зустрічна перевірка документів застосовується з метою встановлення достовірності операцій, зафіксованих у документах.

Основними прийомами фактичного контролю, які застосовуються з метою отримання аудиторських доказів, є: інвентаризація етодичний прийом контролю фактичного стану підконтрольних об'єктів, здійснюваний з метою забезпечення збереження цінностей і раціонального використання їх у фінансово-господарській діяльності.; контрольний замір рийом фактичного контролю, що застосовується під час перевірки виконаних робіт та проведення фактичного контролю обсягів виробництва, робіт і послуг.; експертна оцінка у процесі аудиту для отримання доказу правильності складання проектно-кошторисної та іншої технічної документації або для підтвердження якості готової продукції і виконаних робіт застосовується експертна оцінка.

47. Оцінка ефективності функціонування системи внутрішнього контролю.

Згідно МСА 315”Ідентифікація та оцінка ризиків суттєвих викривлень через розуміння субєкта господарювання і його середовища”. Внутрішній контроль це процес розроблений, затверджений і підтримуваний тими, кого наділено найвищими повноваженнями, управлінським персоналом, а також іншими працівниками, для забезпечення достатньої впевненості щодо досягнення цілей субєкта господарювання стосовно достовірної фін.звітності результативності та ефективності діяльності а також дотримання застосованих законів і нормативних актів.

Результатом послідовного здійснення а-тором етапів пла­нування а-торської перевірки мають бути її раціональна о-ція й обґрунтований розподіл уваги і часу а-тора на перевірку найвідповідальніших ділянок господарської діяль­ності економічного суб'єкта. Значною мірою це залежить від результатів оцінки а-тором ризику контролю, і тому а-тор повинен досягти прийнятного для планування а-ту ро­зуміння с-ми внут. контролю, а також оцінити ефективність її ф-ня. Система внут. контролю вважається ефективною, якщо вона своєчасно попереджає про виникнення недостовір­ної інформації, а також виявляє таку інформацію. Одночасно а-тор має розуміти, що:

•наявність на підприємстві с-ми внут. конт­ролю ще не означає її дієвість і ефективність ф-ня;

•будь-яка система внут. контролю не може дати 100 % гарантії її ефективності через наявність неминучих об­межень. А-тор (а-торська о-ція) самостійно розробляє методики і порядок вивчення та оцінки ефективності с-ми внут. контролю, а також планує процедури та обсяги а-торської перевірки залежно від отриманих результатів та­кої оцінки:

1.Загальне ознайомлення з системою внут. контро­лю передбачає отримання загального уявлення про специфіку і масштаб діяльності економічного суб'єкта і систему його бух­галтерського обліку. За підсумками такого ознайомлення а-тор повинен ухвалити рішення про те, чи може він у своїй роботі взагалі покладатися на систему внут. контролю економічного суб'єкта, що перевіряється.

2.Первинна оцінка надійності с-ми внут. конт­ролю робиться для кожного із завдань внут. контролю для всіх основних типів господарських операцій. Наприклад, стосовно перевірки операцій продажу а-тор має робити такі оцінки: під час перевірки реальності обсягів реалізації й одно­часно при перевірці повноти відображення операцій продажу в обліку.