26 Зміст мса 700 Формування думки та надання звіту щодо фінансової звітності(26)

Метою цього Міжнародного стандарту аудиту (МСА 700) є встановлення стандартів і надання рекомендацій щодо висновку незалежного аудитора, який надається в результаті проведення аудиторської перевірки повного пакету фінансових звітів загального призначення, підготовлених у відповідності до концептуальної основи фінансової звітності, метою якої є досягнення справедливого відображення.

Міжнародним стандартом аудиту 700 «Формулювання думки та надання звіту щодо фінансової звітності» передбачено, що за результатом аудиту фінансової звітності надається аудиторський звіт, а відповідно до ст. 7 Закону «Про аудиторську діяльність», результат проведеного аудиту оформлюється аудиторським висновком.

Рішенням Аудиторської палати України від 26.01.2012р. №245/13 затверджено роз’яснення щодо оформлення офіційного документа, складеного за результатами аудиту фінансової звітності, та рекомендовано оформлювати документ під назвою «аудиторський висновок (звіт незалежного аудитора)».

згідно зі ст. 7 Закону України «Про аудиторську діяльність», аудиторський висновок – це документ, що складений відповідно до стандартів аудиту та передбачає надання впевненості користувачам щодо відповідності фінансової звітності або іншої інформації концептуальним основам, які використовувалися при її складанні.

Простими словами, аудиторський висновок – це офіційний письмовий документ, який складається на завершальному етапі аудиту та містить чітко сформульовану думку аудитора щодо фінансової звітності підприємства.

МСА 700 визначено основні правила написання аудиторського висновку (звіту), який надається за результатами аудиту фінансової звітності. Таким чином, аудиторський звіт повинен:

1. Бути наданий у письмовому вигляді.

2. Мати заголовок, який чітко вказує на те, що це є звіт незалежного аудитора. Це вказує на те, що аудитор дотримався всіх відповідних вимог щодо незалежності.

3. Мати відповідний адресат, тобто визначення осіб, яким він адресується (це можуть бути акціонери або ті, яких наділено найвищими повноваженнями щодо суб’єкта господарювання, фінансова звітність якого підтверджується аудитором).

4. Мати вступний параграф, у якому зазначається: назва суб’єкта господарювання, фінансова звітність якого перевірена; підтвердження того, що фінансова звітність перевірена аудитором; назва кожного фінансового звіту, що входять до складу фінансової звітності; посилання на стислий виклад суттєвих облікових політик та іншу пояснювальну інформацію; вказує дату або період, які охоплюються кожним фінансовим звітом, що входять до складу фінансової звітності.

5. Включати розділ «Відповідальність управлінського персоналу за фінансову звітність», в якому міститься описання відповідальності управлінського персоналу за складену фінансову звітність, тобто пояснення того, що управлінський персонал несе відповідальність за складання фінансової звітності відповідно до застосовної концептуальної основи фінансової звітності, а також за внутрішній контроль, який вважає необхідним для складання фінансової звітності, що не містить суттєвих викривлень внаслідок шахрайства або помилки.

6. Включати розділ «Відповідальність аудитора», в якому зазначається, що відповідальністю аудитора є висловлення думки щодо фінансової звітності на основі результатів аудиту, а також містити посилання на МСА.

7. Містити розділ «Висловлення думки», в якому формулюється аудиторська думка щодо фінансової звітності, складеної відповідно до застосованої концептуальної основи. У разі висловлення немодифікованої думки використовується одне з двох формулювань, які вважаються рівноцінними:

«фінансова звітність відображає достовірно, в усіх суттєвих аспектах…. відповідно до (застосована концептуальна основа фінансової звітності)…»;

«фінансова звітність надає достовірну та справедливу інформацію про… відповідно до (застосована концептуальна основа фінансової звітності)…».

8. Повинен бути підписаний аудитором, аудиторською фірмою залежно від конкретної юрисдикції.

9. Містити дату аудиторського звіту. Аудиторський звіт повинен датуватися не раніше дати, на яку аудитор отримав достатні та відповідні аудиторські докази, на основі яких ґрунтується думка аудитора щодо фінансової звітності, включаючи докази того, що:

було складено всі звіти, що входять до складу фінансової звітності, включаючи пов’язані примітки;

ті, кого наділено відповідними повноваженнями, підтвердили, що вони несуть відповідальність за цю фінансову звітність.

10. Містити адресу аудитора чи аудиторської фірми.