
- •1.Поняття, структура та функції світогляду.
- •2.Світогляд і філософія.
- •3. Категоріальна структура світогляду.
- •4.Світогляд як форма духовно-практичного освоєння світу
- •5.Міфологія як історично перший тип світогляду.
- •6. Міфологія і філософія.
- •7.Філософія і наука.
- •8. Історичні типи світогляду та їх прояв у світоглядові сучасної людини.
- •9.Національне та загальнолюдське у світоглядові.
- •10.Поняття ментальності. Риси української ментальності та їх відображення у світоглядові.
- •11. Поняття наукового методу. Методи емпіричного і теоретичного пізнання.
- •12. Метод і методологія. Багаторівневість методологічного знання.
- •13. Зміна предмета філософії в процесі історичного розвитку.
- •14.Етапи розвитку світової філософії. Функції філософії.
- •Функції філософії
- •15.Метафізика – загальна теорія дійсності.
- •16. Основні терміни онтології.
- •17.Основні різновиди онтологій.
- •18.Спіритуалістичний монізм: погляди Платона.
- •19.Поміркований реалізм Аристотеля.
- •20.Онтологічний суб’єктивізм Берклі і г’юма
- •21.Абсолютний ідеалізм Гегеля
- •22.Зміна поглядів на духовну основу світу в ході розвитку філософії.
- •23. Матеріалістичний монізм: погляди Демокрита.
- •24. Механістичний матеріалізм 17 – 18 ст.
- •25.Діалектичний та історичний матеріалізм к.Маркса.
- •26. Зміна поглядів на матеріальну основу світу в ході розвитку філософію.
- •27.Плюралізм буття в новітній філософії.
- •28.Структура буття і її категоріальне вираження.
- •29.Просторово-часові характеристики буття.
- •30. Філософське поняття руху. Рух і розвиток.
- •31. Буття духовного. Свідомість і несвідоме. Проблеми її існування.
- •32.Свідомість і мова. Філософія мови Потебні.
- •33. Людина як об’єкт філософського аналізу.
- •34. Проблематичність людського буття. Життя, буття та існування як характеристики людини
- •35. Філософія і наука про природу людини.
- •36. Антропологічні теорії про природу людини.
- •37. Соціологічні теорії про природу людини.
- •38. Психологічні теорії про людину
- •39.Екзистенціальні і історичні дихотомії людини.
- •40. Іманентність і трансцендентність людини
- •41. Самоцінність людського буття. Сенс життя
- •42. Суспільство як об’єкт філософського аналізу. Індивідоцентризмі соціоцентризм.
- •43. Природні основи суспільства. Значення території.
- •44. Економічні основи суспільства. Економічний вибір України.
- •Духовні основи суспільства. Роль ідеї в суспільстві.
- •Історико-філософські концепції української національної ідеї вітчизняних мислителів χιχ — XX ст.[5][ред. • ред. Код]
- •49.Ідея української держави: етапи розвитку і функції.
- •47.Структура суспільства. Типологія соціальних груп
- •48.Форми регуляції суспільних відносин.
- •50.Поняття і прикмети особи.
- •51.Свобода – сутність, прагнення і право особи. Поняття і структура свободи
- •52.Стадійні і цивілізаційні моделі історії.
- •53.Європа як філософське поняття. Україна і Європа.
- •54.Онтологія і гносеологія. Суб’єкт і об’єкт пізнання.
- •55.Проблема предмету пізнання:реалізм і пізнавальний ідеалізм.
- •56. Проблема джерел пізнання: сенсуалізм і раціоналізм.
- •57.Форми чуттєвого і раціонального пізнання.
- •58.Роль інтуїції в пізнанні.
- •59.Поняття знання і його види.
- •60. Поняття істини і фальші.
- •61. Класична і некласична теорії істини. Критерії істини.
- •Первинні істини[ред. • ред. Код]
- •Правильність[ред. • ред. Код]
- •Свідчення[ред. • ред. Код]
- •Критерії[ред. • ред. Код]
- •Авторитет[ред. • ред. Код]
- •Систематичність[ред. • ред. Код]
- •Загальний консенсус[ред. • ред. Код]
- •Несуперечливіть (проста)[ред. • ред. Код]
- •Несуперечливість (строга)[ред. • ред. Код]
- •Відповідність[ред. • ред. Код]
- •Звичай[ред. • ред. Код]
- •Емоції[ред. • ред. Код]
- •Практика[ред. • ред. Код]
- •62. Гносеологія і епістемологія. Наука як спеціалізована форма пізнання.
- •63.Прикмети наукової раціональності.
- •64. Рівні наукового пізнання і критерій їх розрізнення.
- •65. Виникнення філософії: Індія, Китай, Греція.
- •66. Особливості формування та основні етапи розвитку української філософії.
- •67. Форми наукового пізнання .
- •68.Мова і Філософія
- •Загальні положення[ред. • ред. Код]
- •69. Культура і філософія
- •70.Істина в науці і філософії.
- •71. Онтологія і аксіологія. Поняття вартості
- •72.Основні теорії вартостей
- •73. Структура вартостей. Ієрархія вартостей.
- •74. Праця як вартість. Онтологічні і аксіологічні функції праці.
- •74. Г.Сковорода про “сродну працю” як самоствердження особи
- •76.Істина, добро, краса як вартості.
- •77. Культура як здійснення вартостей. Основні теорії культури.
- •78. Негативні стереотипи сприйняття української культури і шляхи їх подолання.
- •79.Структура культури. Повнота культури.
- •80. Культура і нація. Проблема малоросійства в культурі: Маланюк.
- •81. Культура і цивілізація. І. Мірчук про критерії розрізнення культури і цивілізації.
72.Основні теорії вартостей
Людина, як відомо, вступає в різноманітні відношення зі світом. Вона пізнає, оцінює і практично перетворює його. Оцінне відношення людини до світу вивчає аксіологія, або теорія цінностей.
Аксіологія (грец. ах/05 -- цінність, ІоЈоз -- вчення) -- філософська дисципліна, що вивчає сутність, типи і функції цінностей.
В українській мові у тому самому значенні, що термін «цінність» вживається термін «вартість». Кожній сфері буття людини відповідають певні ціннос-ті. До цінностей відносять передусім усе те, що природа надала в користування людині -- чисте повітря, воду, ко-рисні копалини, родючі ґрунти, ліси, багаті на рибу ріки і моря. Це -- природні цінності. Негативними природними цінностями є брудне повітря, землетруси, вулкани, смерчі та інші природні явища, які завдають шкоди господарській діяльності.
Цінністю є здоровий стан організму (біологічні, віталь-ні цінності), а її антиподом -- хвороба. Цінностями є пев-ні душевні стани (психічні цінності) -- відчуття комфор-ту, піднесеності, закоханості, радості, щастя та ін. Проти-лежними їм є переживання смутку, нещастя, горя.
Соціальними цінностями є зайнятість населення, зла-года в суспільстві, порядок, мир, демократія. їм протисто-ять безробіття, соціальні катаклізми, антагонізми, війни.
До сфери духовних цінностей належать найвищі ідеа-ли людства (добро, прекрасне, істина, свобода, справедливість, святість) і предмети культури, в яких вони об'єкти-вувались (художні твори, релігійні, моральні і юридичні системи, наукові теорії). їх антиподами є зло, неістина, по-творне, несправедливість, гріховність і явища, в яких вони втілились.
Цінність -- феномен, який об'єктивно, за своєю природою є бла-гом для людини, спрямованим на утвердженні її в бутті, реалізації її творчих можливостей.
73. Структура вартостей. Ієрархія вартостей.
Трудова теорія вартості має дві сторони - етичну та економічну. Економічна теорія, як визнає Локк, тільки приблизно істинна. Дев'ять десятих вартості, стверджує він, визначається працею, а щодо десятої частини він нічого не говорить. Саме праця, відзначає він, створює відмінності всіх вартостей.
Він приділяє велику увагу вічного характеру дорогоцінних металів, які, говорить він, є джерелом грошей і суспільної нерівності. Мабуть, абстрактно і чисто теоретично він жалкує про економічне нерівність, але він, звичайно, не думає, що було б розумно зробити такі заходи, які могли б запобігти ця нерівність.
Одним з елементів цієї розбудови є й своєрідного стилю — підпорядкована усталеній ієрархії вартостей — індивідуальна власність. Обмежуємо не свободу, а виеліміновуємо анархію! Ніде немає більш розумних свобод, як у націоналістичній державі; ніде немає кращих середників задоволення розумних потреб і прагнень народних мас, як саме в державному устрою націоналістичного типу, що своєю формою і методами керування є диктатурою цілої нації. Ідею цієї життєвої, конструктивної ієрархії — дсмоліберали намагаються компрометувати всіма силами...