72.Основні теорії вартостей

Людина, як відомо, вступає в різноманітні відношення зі світом. Вона пізнає, оцінює і практично перетворює його. Оцінне відношення людини до світу вивчає аксіологія, або теорія цінностей.

Аксіологія (грец. ах/05 -- цінність, ІоЈоз -- вчення) -- філософська дисципліна, що вивчає сутність, типи і функції цінностей.

В українській мові у тому самому значенні, що термін «цінність» вживається термін «вартість». Кожній сфері буття людини відповідають певні ціннос-ті. До цінностей відносять передусім усе те, що природа надала в користування людині -- чисте повітря, воду, ко-рисні копалини, родючі ґрунти, ліси, багаті на рибу ріки і моря. Це -- природні цінності. Негативними природними цінностями є брудне повітря, землетруси, вулкани, смерчі та інші природні явища, які завдають шкоди господарській діяльності.

Цінністю є здоровий стан організму (біологічні, віталь-ні цінності), а її антиподом -- хвороба. Цінностями є пев-ні душевні стани (психічні цінності) -- відчуття комфор-ту, піднесеності, закоханості, радості, щастя та ін. Проти-лежними їм є переживання смутку, нещастя, горя.

Соціальними цінностями є зайнятість населення, зла-года в суспільстві, порядок, мир, демократія. їм протисто-ять безробіття, соціальні катаклізми, антагонізми, війни.

До сфери духовних цінностей належать найвищі ідеа-ли людства (добро, прекрасне, істина, свобода, справедливість, святість) і предмети культури, в яких вони об'єкти-вувались (художні твори, релігійні, моральні і юридичні системи, наукові теорії). їх антиподами є зло, неістина, по-творне, несправедливість, гріховність і явища, в яких вони втілились.

Цінність -- феномен, який об'єктивно, за своєю природою є бла-гом для людини, спрямованим на утвердженні її в бутті, реалізації її творчих можливостей.

73. Структура вартостей. Ієрархія вартостей.

Трудова теорія вартості має дві сторони - етичну та економічну. Економічна теорія, як визнає Локк, тільки приблизно істинна. Дев'ять десятих вартості, стверджує він, визначається працею, а щодо десятої частини він нічого не говорить. Саме праця, відзначає він, створює відмінності всіх вартостей.

Він приділяє велику увагу вічного характеру дорогоцінних металів, які, говорить він, є джерелом грошей і суспільної нерівності. Мабуть, абстрактно і чисто теоретично він жалкує про економічне нерівність, але він, звичайно, не думає, що було б розумно зробити такі заходи, які могли б запобігти ця нерівність.

Одним з елементів цієї розбудови є й своєрідного стилю — підпорядкована усталеній ієрархії вартостей — індивідуальна власність. Обмежуємо не свободу, а виеліміновуємо анархію! Ніде немає більш розумних свобод, як у націоналістичній державі; ніде немає кращих середників задоволення розумних потреб і прагнень народних мас, як саме в державному устрою націоналістичного типу, що своєю формою і методами керування є диктатурою цілої нації. Ідею цієї життєвої, конструктивної ієрархії — дсмоліберали намагаються компрометувати всіма силами...