Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
філософія основне.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
248.69 Кб
Скачать

60. Поняття істини і фальші.

Істина — адекватне відтворення дійсності в пізнанні, відповідність знання дійсному стану речей. Гегель вважав, що істина є системою знання, яка постійно перебуває в розвитку. Звідси поняття абсолютної (повної) і відносної (неповної) істини. Інші філософи не сприймають цієї концепції істини.

Істина – це категорія епістемології, яка позначає адекватне відтворення об’єкта в науковому знанні і пізнанні.

Фальш (заблудження) – неадекватне відтворення об’єкта.

Не можна зводити істину до її корисності. Бо успіху ми можемо добиватись шляхом фальші, а не істини. Істину не всі мають здатність добувати і розуміти. Вміння добувати істину, яка має значення сутності потребує суб’єктивних зусиль.

Прагматизм – філософська течія, яка зводить суть понять, ідей, теорій до практичних операцій підкорення навколишнього середовища і розглядає практичну ефективність ідей як критерій їх істинності.

Істина – це єдність об’єкта і суб’єкта (Гегель).

Вірність правді (істині), а також здатність додержання істини(до пізнання) одні з основних прикмет особи. Істина добувається, вона не лежить на поверхні, а має статус сутності. Щоб пізнати істину, людині треба довго спостерігати. Зміст істини визначається відповідністю знань дійсності.

Гносеологія – розділ філософії, що вивчає джерела, можливості , засоби, шляхи, умови, пізнання істини. Всі категорії гносеології поєднуються в цілісну систему з допомогою категорії істини (головної категорії гносеології).

Намагаючись аналізувати ідеї ми розуміємо чи істинними вони є. Власна думка завжди суб’єктивна.

Оскільки істина – це єдність об’єкта і суб’єкта, специфіка повсякденного знання і пізнання в тому, що ми не маємо чіткого розрізнення на об’єкт і суб’єкт пізнання. Ми часто змінюємо свою думку про ті чи інші речі, ми домислюємо

Істина = правда + життєва позиція

Правда = істина + життєва позиція = фальш

61. Класична і некласична теорії істини. Критерії істини.

Дивись питання 60.(Все по істині).

Є 2 основні теорії істини :

  1. Класична – бере початок від Арістотеля

  • Предмет пізнання знаходиться поза знанням про нього

  • Знання не лише знаходиться поза предметом пізнання, але й відповідає цьому предметові. Принцип відповідності (кореспонденції)

  1. Некласична – теорія когерентності – зміст істини полягає в узгодженні зі самим собою (фактичне із логічним). Розуміння істини в прагматизмі – інструментальні характеристики істини оскільки визначаються лише можливими практичними наслідками ідей, понять, теорії.

Критерій істини — термін епістемології, який визначає стандарти, правила й процедури, за якими можна було б судити про істинність тверджень. Критерії істини є інструментами верифікації. Розуміння критеріїв істини філософського вчення наріжний камінь в оцінці цього вчення. Правила логіки не можуть самі по собі відрізнити істину від неправди. Філософами пропонуються різні критерії істини, деякі з них очевидні, інші викликають суперечки.

Первинні істини[ред. • ред. Код]

Існують три первинні істини, які неодмінно визнаються при дослідженні знання та істини. Ці істини суть: факт нашого існування (первинний факт), принцип несуперечливості (первинний принцип) та здатність розуму довідатися правду (первинна умова). Ці істини неможливо доказати, оскільки вони внутрішньо присутні при будь-якому аналізі. Підтвердження їхньої апріорності в тому, що ніхто не може, заперечуючи ці істини, розпочати доведення, без неявної опори на них[1].