- •1. Загальна частина 9
- •Анотація
- •Реферат
- •1. Загальна частина
- •1.1 Огляд існуючих схем гарячого водопостачання
- •1.2 Вибір гідравлічної схеми системи гарячого водопостачання
- •2. Спеціальна частина
- •2.1 Розрахунок кліматичних характеристик
- •2.1.1 Щомісячний прихід енергії на 1 м2
- •2.1.2 Вибір кута установки геліоколектора
- •2.1.3 Перерахунок місячного приходу енергії для нахиленої поверхні
- •2.2 Визначення місячного теплового навантаження
- •2.3 Розрахунок параметрів геліоколекторів
- •2.3.1 Визначення геометричних параметрів геліоколекторів
- •2.3.2 Визначення площі геліоколекторного поля
- •2.3.3 Визначення температур поверхонь гк
- •2.3.4 Втрати теплоти через тильну теплоізоляцію
- •2.3.5 Витрати теплоти через світлопрозору верхню теплоізоляцію
- •2.3.6 Визначення кількості поглинутої геліоколектором енергії
- •2.3.7 Уточнення температури поглинальної пластини
- •2.3.8 Уточнення кількості поглинутої енергії
- •2.4 Розрахунок розширювального бака
- •2.5 Розрахунок відцентрового насосу
- •2.5.1 Розрахунок гідравлічних втрат першого контуру системи гарячого водопостачання
- •2.5.2 Розрахунок параметрів відцентрового насосу
- •2.6 Розрахунок бака акумулятора
- •2.7 Розрахунок теплообмінника
- •2.7.1 Розрахунок теплового напору теплообмінника
- •2.7.2 Розрахунок розмірів теплообмінника
- •2.8 Розрахунок газового догрівача
- •Використана література
2.3.6 Визначення кількості поглинутої геліоколектором енергії
Розрахунок ведеться відповідно до рекомендацій та аналітичних залежностей наведених у [5,6,7].
Корисна поглинена геліоколектором теплота
(2.43)
де Qвтр.міс – місячна втрата енергії через поверхні геліоколекторів;
Qвідб – відбита від поверхні колекторів енергія за місяць.
Місячна втрата теплоти геліоколектором
(2.44)
де n – кількість днів у місяці
τс – тривалість світового дня, з табл. 2.1
і – враховує кількість годин простою колектора в день, рано вранці та наприкінці дня, коли геліоколектор не працює через низьку щільність сонячної радіації. Для зимніх місяців і =2, для всіх інших і = 1.
Коефіцієнт пропускання сонячної енергії колектором
(2.45)
де εгк – ступінь чорноти теплоприймальної пластини
εск – ступінь чорноти скла
εз – ступінь забрудненості
ηск – коефіцієнт прозорості скла
(2.46)
Кількість відбитої поверхнею колектора енергії
(2.47)
Ефективність геліосистеми
(2.48)
Таблиця 2.18
Корисна поглинута теплота та ККД ГК
Міс. |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
|
56,37 |
70,35 |
131,19 |
140,26 |
188,24 |
201,35 |
221,08 |
|
1,30 |
8,57 |
42,74 |
55,25 |
95,93 |
111,69 |
129,91 |
ККД, % |
2,31 |
12,18 |
32,58 |
39,39 |
50,96 |
55,47 |
58,76 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
228,54 |
182,62 |
142,57 |
86,08 |
62,36 |
138,26 |
101,31 |
66,00 |
24,51 |
10,97 |
60,50 |
55,47 |
46,29 |
28,47 |
17,59 |
2.3.7 Уточнення температури поглинальної пластини
Максимальна температура, що може бути отримана в ГК
(2.49)
де Е – енергія що падає на 1м2 площі ГК, Вт
Таблиця 2.19
Максимальна температура в ГК
Міс. |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
tmax, °С |
63,2 |
102,5 |
143,0 |
174,6 |
202,3 |
209,1 |
203,2 |
189,5 |
161,0 |
118,7 |
79,5 |
58,8 |
Витрата теплоносія через геліосистему необхідна для не перегріву теплоносія визначається:
(2.50)
Витрати теплоносія через один колектор
(2.51)
Таблиця 2.20
Витрата теплоносія через геліоколектори
Міс. |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
Gтн |
0,024 |
0,141 |
0,541 |
0,610 |
0,903 |
1,022 |
1,179 |
1,382 |
1,221 |
0,916 |
0,430 |
0,212 |
G1 |
0,001 |
0,006 |
0,024 |
0,027 |
0,039 |
0,044 |
0,051 |
0,060 |
0,053 |
0,040 |
0,019 |
0,009 |
Дійсна температура поглинальної пластини обчислюється
(2.52)
де Стн – теплоємність теплоносія, Дж/(кг град)
L – довжина колектора, м.
G1 для розрахунків приймаємо 0,05 кг/с
Таблиця 2.21
Температура поглинального елемента за місяцями
Міс. |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
t, ˚С |
46,0 |
48,0 |
50,1 |
51,8 |
53,2 |
53,6 |
53,3 |
52,6 |
51,1 |
48,9 |
46,8 |
45,7 |

,
108
Дж
,
108
Дж