- •1. Загальна частина 9
- •Анотація
- •Реферат
- •1. Загальна частина
- •1.1 Огляд існуючих схем гарячого водопостачання
- •1.2 Вибір гідравлічної схеми системи гарячого водопостачання
- •2. Спеціальна частина
- •2.1 Розрахунок кліматичних характеристик
- •2.1.1 Щомісячний прихід енергії на 1 м2
- •2.1.2 Вибір кута установки геліоколектора
- •2.1.3 Перерахунок місячного приходу енергії для нахиленої поверхні
- •2.2 Визначення місячного теплового навантаження
- •2.3 Розрахунок параметрів геліоколекторів
- •2.3.1 Визначення геометричних параметрів геліоколекторів
- •2.3.2 Визначення площі геліоколекторного поля
- •2.3.3 Визначення температур поверхонь гк
- •2.3.4 Втрати теплоти через тильну теплоізоляцію
- •2.3.5 Витрати теплоти через світлопрозору верхню теплоізоляцію
- •2.3.6 Визначення кількості поглинутої геліоколектором енергії
- •2.3.7 Уточнення температури поглинальної пластини
- •2.3.8 Уточнення кількості поглинутої енергії
- •2.4 Розрахунок розширювального бака
- •2.5 Розрахунок відцентрового насосу
- •2.5.1 Розрахунок гідравлічних втрат першого контуру системи гарячого водопостачання
- •2.5.2 Розрахунок параметрів відцентрового насосу
- •2.6 Розрахунок бака акумулятора
- •2.7 Розрахунок теплообмінника
- •2.7.1 Розрахунок теплового напору теплообмінника
- •2.7.2 Розрахунок розмірів теплообмінника
- •2.8 Розрахунок газового догрівача
- •Використана література
2.3.2 Визначення площі геліоколекторного поля
Необхідну площу геліоколекторів Fгк можна визначити за формулою:
.
(2.15)
де η – ефективність геліосистеми.
Використовуючи досвід проектування подібних установок задамося η = 0,4
Для розрахункового місяця квітня:
м2.
Результат розрахунку за формулою (2.14) за місяцями зображено на Рис. 2.6
Рисунок 2.6– Площа необхідного геліоколекторного поля за місяцями
Як видно з рисунку 2.6 доцільно забезпечувати споживачів гарячою водою не цілорічно, а лише в період з квітня по жовтень. Тим самим забезпечуючи мінімальні капітальні втрати на впровадження системи гарячого водопостачання. В зимові місяці та в міжсезоння догрів води забезпечується дублюючим джерелом енергії.
Кількість геліоколекторів заданого типу:
.
(2.16)
(2.17)
2.3.3 Визначення температур поверхонь гк
Згідно до рекомендацій [5], можна прийняти:
Температуру поглинальної пластини в першому наближенні tпл = 65°С, що на 5°С вище за потрібну температуру гарячої води.
Температура навколишнього середовища [4]
Та = Тср + 5. (2.18)
де Тср – середньодобова температура навколишнього середовища, К. (див. табл. 2.1)
Температуру теплоносія на вході приймаємо 45°С;
На виході 65°С;
Зовнішню температуру скла задамо:
.
(2.19)
Температуру поверхні ізоляції:
.
(2.20)
Середня температура теплоносія:
=55°С
(2.21)
де Твх – температура теплоносія на вході в ГК, К
Твих – температура на виході, К
Результати розрахунку за формулами (2.18)-(2.21) за місяцями зведено до таблиці 2.13.
Таблиця 2.13
Температури поверхонь геліоколектора
Ta, K |
272,5 |
273,9 |
278,8 |
287,4 |
294 |
297,6 |
299,3 |
298,6 |
293,4 |
286,4 |
280,5 |
275,9 |
Тск, K |
282,5 |
283,9 |
288,8 |
297,4 |
304 |
307,6 |
309,3 |
308,6 |
303,4 |
296,4 |
290,5 |
285,9 |
Тіз, K |
277,5 |
278,9 |
283,8 |
292,4 |
299 |
302,6 |
304,3 |
303,6 |
298,4 |
291,4 |
285,5 |
280,9 |
Ттн, K |
328 |
328 |
328 |
328 |
328 |
328 |
328 |
328 |
328 |
328 |
328 |
328 |
2.3.4 Втрати теплоти через тильну теплоізоляцію
.
(2.22)
де χ – коеф. враховуючий геометричні розміри геліоколектора
Променевий коефіцієнт тепловіддачі ізоляції:
(2.23)
де
-
ступінь чорноти поверхні ізольованої
частини колектора.
для
білої масляної фарби
= 0,9
Конвективний коефіцієнт тепловіддачі ізоляції:
(2.24),
(2.25)
де:
– конвективний коефіцієнт тепловіддачі
ізоляції при вільній конвекції
– конвективний
коефіцієнт тепловіддачі ізоляції при
вимушеній конвекції
W – середньомісячна швидкість повітря (з табл. 2.1)
У
розрахунках
приймається рівним більшому з
та
Коефіцієнт тепловіддачі ізоляції обчислюється
,
(2.26)
(2.27)
(2.28)
де qіз – приведений тепловий потік, Вт/м2
Qіз – повний тепловий потік, Вт
Результати розрахунку за формулами (2.22)-(2.28) за місяцями зведено до таблиці 2.14.
Таблиця 2.14
Втрати теплоти через ізоляцію
Міс. |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
|
4,249 |
4,314 |
4,548 |
4,978 |
5,325 |
5,522 |
5,616 |
5,577 |
5,293 |
,Вт/ (м2К) |
6,971 |
6,912 |
6,697 |
6,282 |
5,922 |
5,705 |
5,597 |
5,642 |
5,956 |
,Вт/ (м2К) |
20,426 |
21,329 |
19,819 |
19,207 |
17,340 |
15,421 |
15,095 |
15,421 |
16,387 |
,Вт/ (м2К) |
20,426 |
21,329 |
19,819 |
19,207 |
17,340 |
15,421 |
15,095 |
15,421 |
16,387 |
Kіз,Вт/ (м2К) |
0,974 |
0,975 |
0,974 |
0,974 |
0,971 |
0,969 |
0,968 |
0,969 |
0,970 |
qіз, Вт/м2 |
54,07 |
52,77 |
47,91 |
39,53 |
33,03 |
29,45 |
27,79 |
28,48 |
33,56 |
Qіз, Вт |
1989,66 |
1941,83 |
1763,09 |
1454,55 |
1215,42 |
1083,62 |
1022,59 |
1048,08 |
1234,91 |
Таблиця 2.14
Втрати теплоти через ізоляцію(продовження)
Міс. |
10 |
11 |
12 |
,Вт/ (м2К) |
4,926 |
4,630 |
4,408 |
,Вт/ (м2К) |
6,333 |
6,619 |
6,826 |
,Вт/ (м2К) |
17,967 |
18,899 |
19,819 |
,Вт/ (м2К) |
17,967 |
18,899 |
19,819 |
Kіз,Вт/ (м2К) |
0,972 |
0,973 |
0,974 |
qіз, Вт/м2 |
40,42 |
46,20 |
50,72 |
Qіз, Вт |
1487,62 |
1700,20 |
1866,66 |
Витрати теплоти через бічну поверхню можна обчислити аналогічно до пункту 2.3.4, але враховуючи що δіз.бта λіз.б такі ж як δіз, λіз для всього колектора; то Кіз.б = Кіз
Тепловий потік через бічну поверхню обчислюється:
(2.29)
(2.30)
де Fб – бічна площа всього геліоколекторного поля.
Результати розрахунку за формулами (2.29)-(2.30) за місяцями зведено до таблиці 2.15.
Таблиця 2.15
Втрати теплоти через бічну поверхню
Міс. |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
Kб,Вт/ (м2К) |
0,974 |
0,975 |
0,974 |
0,974 |
0,971 |
0,969 |
0,968 |
0,969 |
0,970 |
0,972 |
0,973 |
0,974 |
qб, Вт/м2 |
54,07 |
52,77 |
47,91 |
39,53 |
33,03 |
29,45 |
27,79 |
28,48 |
33,56 |
40,42 |
46,20 |
50,72 |
Qб, Вт |
646,6 |
631,1 |
573,0 |
472,7 |
395,0 |
352,2 |
332,3 |
340,6 |
401,4 |
483,5 |
552,6 |
606,7 |

,Вт/
(м2К)