- •1. Загальна частина 9
- •Анотація
- •Реферат
- •1. Загальна частина
- •1.1 Огляд існуючих схем гарячого водопостачання
- •1.2 Вибір гідравлічної схеми системи гарячого водопостачання
- •2. Спеціальна частина
- •2.1 Розрахунок кліматичних характеристик
- •2.1.1 Щомісячний прихід енергії на 1 м2
- •2.1.2 Вибір кута установки геліоколектора
- •2.1.3 Перерахунок місячного приходу енергії для нахиленої поверхні
- •2.2 Визначення місячного теплового навантаження
- •2.3 Розрахунок параметрів геліоколекторів
- •2.3.1 Визначення геометричних параметрів геліоколекторів
- •2.3.2 Визначення площі геліоколекторного поля
- •2.3.3 Визначення температур поверхонь гк
- •2.3.4 Втрати теплоти через тильну теплоізоляцію
- •2.3.5 Витрати теплоти через світлопрозору верхню теплоізоляцію
- •2.3.6 Визначення кількості поглинутої геліоколектором енергії
- •2.3.7 Уточнення температури поглинальної пластини
- •2.3.8 Уточнення кількості поглинутої енергії
- •2.4 Розрахунок розширювального бака
- •2.5 Розрахунок відцентрового насосу
- •2.5.1 Розрахунок гідравлічних втрат першого контуру системи гарячого водопостачання
- •2.5.2 Розрахунок параметрів відцентрового насосу
- •2.6 Розрахунок бака акумулятора
- •2.7 Розрахунок теплообмінника
- •2.7.1 Розрахунок теплового напору теплообмінника
- •2.7.2 Розрахунок розмірів теплообмінника
- •2.8 Розрахунок газового догрівача
- •Використана література
2.1.1 Щомісячний прихід енергії на 1 м2
Для обчислення щомісячного приходу енергії на 1 м2 використовується емпірична формула [5]:
(2.4)
де
Емр
–
максимальне розрахункове значення
інтенсивності сонячної радіації,
Дж/(м2міс).
(з табл. 2.4)
τс – тривалість світового дня, год. (з табл. 2.1)
ψс – коефіцієнт сонячного випромінювання. (з табл. 2.1)
nміс– кількість днів у місяці.
Щомісячний приход енергії на 1 м2, горизонтальної поверхні визначаємо за формулою 2.4, для розрахунків зіставимо зведену табл. 2.5
Таблиця 2.5
Щомісячний приход енергії на 1 м2, горизонтальної поверхні
Місяці |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
Емр, , Вт/м2 |
330,1 |
513,5 |
686,4 |
801,7 |
906,5 |
922,2 |
885,6 |
822,7 |
707,4 |
534,5 |
372 |
293,4 |
τс, год |
8,76 |
10,35 |
11,8 |
13,6 |
15,17 |
16 |
15,66 |
14,4 |
12,63 |
10,93 |
9,3 |
8,4 |
ψс |
0,18 |
0,24 |
0,39 |
0,45 |
0,55 |
0,61 |
0,67 |
0,71 |
0,61 |
0,47 |
0,29 |
0,18 |
nміс, шт |
31 |
28 |
31 |
30 |
31 |
30 |
31 |
31 |
30 |
31 |
30 |
31 |
Еміс, 108Дж/ (м2 день) |
0,370 |
0,819 |
2,245 |
3,374 |
5,375 |
6,190 |
6,603 |
5,977 |
3,748 |
1,951 |
0,690 |
0,315 |
1 місяць:
Для наступних місяців розрахунок проводиться аналогічно, результати розрахунку наведено у табл. 2.5.
Прихід енергії на 1 м2 горизонтальної поверхні протягом всього року дорівнює:
2.1.2 Вибір кута установки геліоколектора
Кут схилення визначається за приблизною формулою Купера [5,6]:
(2.5)
де n – порядковий номер дня в році;
1 місяць:
Для
наступних місяців розрахунок проводиться
аналогічно. Значення
δс
наведені в табл. 2.6, та на рис. 2.2
Таблиця 2.6
Кут схилення Сонця
Місяці |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
δс, град |
-21,27 |
-13,29 |
-2,82 |
9,41 |
18,79 |
23,31 |
Місяці |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
δс, град |
21,52 |
13,78 |
2,22 |
-9,60 |
319,00 |
-23,34 |
Рисунок 2.2 – Кут схилення Сонця.
Для
забезпечення найліпших умов поглинання
енергії сонячним колектором при
цілорічному використанні, його поглинальна
поверхня має бути орієнтована на південь
із нахилом
βопт,
що дорівнює[7]:
βопт = φр - δс (2.6)
Рисунок 2.3 – Оптимальний кут встановлення колекторів
Остаточно із врахуванням рекомендацій приймемо β = 45˚.
