5. Модель dikw/

DIKW (англ. data, information, knowledge, wisdom — дані інформація знання мудрість — інформаційна ієрархія, де кожен рівень додає певні властивості до попереднього рівня.

В основі знаходиться рівень даних.

інформація додає контекст.

Знання додає «як» (механізм використання)

Мудрість додає «коли» (умови використання)

Як така концепція DIKW є моделлю для розуміння важливості і обмежень понятійної роботи.

У контексті DIKW інформація відповідає визначенню «описаного знання» і, на відміну від даних, є корисною, практичною (useful). Крім того, виявляється, що інформація - це організовані, структуровані дані.

• У підставі знаходяться дані:

• Інформація додає контекст.

• Знання додає відповідь на питання «як?» (Механізм використання).

• Мудрість додає відповідь на питання «коли?» (Умови використання)

6.Нова парадигма у менеджменті

Подальша гуманізація виробничих відносин і пошуки виходу з цієї кризи зумовили нову управлінську парадигму, під якою розуміють нову систему поглядів у менеджменті.

Парадигма- це система понять, найузагальненіша модель явищ, стосовно до якої решта характеристик- є окремими частинами. Зміна парадигми - це зміна всієї системи понять. Її базові положення полягають в деякій відмові від управлінського раціоналізму класичних шкіл менеджменту і в широкому використанні системного і ситуаційного підходів, котрі, в свою чергу, не ведуть до негайного руйнування структур, що склалися, систем і методів менеджменту (а якби доповнюють їх), поступово пристосовуючи їх до нових умов.При традиційному підході підприємство розглядається як закрита система, його цілі і завдання вважаються заданими і залишаються, як і інші умови діяльності, досить стабільними протягом тривалого часу.

А нова парадигма заснована на процесному, системному та ситуаційному підходах до управління.

Процесний підхід. Ще представники школи адміністративної управління намагалися описати функції менеджера, однак розглядали їх як незалежні одна від одної. На противагу цьому сучасний процесний підхід розглядає управління як цілісну діяльність, що складається із взаємопов’язаних функцій.

А системний підхід базується на тому, що організація розглядається як відкрита система, головні передумови успіху системи шукаються не всередині, а поза нею, тобто успіх пов'язується з тим, наскільки вдало фірма пристосується до свого зовнішнього (оточення) - економічного, науково-технічного, соціально-політичного тощо. В основі системного методу пізнання лежить поняття системи як цілісності, що складається із взаємопов’язаних частин, кожна з яких робить свій внесок у характеристики цілого – системи.

З такого мислення випливає ситуаційний підхід до управління, згідно з яким вся внутріфірмова побудова системи управління має бути відповіддю на різні за своєю природою впливи з боку зовнішнього оточення та деяких інших її характеристик, зокрема технології виробництва та якості її людських ресурсів.

Під ситуацією слід розуміти набір пов’язаних обставин , що зумовлюють стан об’єкту управління в конкретний час.

Тому наступна важлива риса нової парадигми - це концепція підприємства як соціальної системи.

Інформація в управлінні соціальними системами — це відповідним чином задокументовані або публічно оголошені відомості про події та явища, що відбуваються у суспільстві, державі та навколишньому природному середовищі і які використовуються в управлінській діяльності (управлінському процесі, управлінських відносинах).

Комунікація — це обмін інформацією, на основі якого керівництво отримує відомості, необхідні для прийняття ефективних рішень, і доводить прийняті рішення до працівників організації (фірми); процес трансляції ідей, інформації від джерела інформації(комунікатор) до одердувача з метою зміни поведінки цього адресата.