
- •1.Роль і значення інформації в управлінській діяльності
- •3. Сутність, функції і завдання комунікаційного менеджменту.
- •5. Модель dikw/
- •6.Нова парадигма у менеджменті
- •7. Специфіка і роль комунікацій у менеджменті і соціальних системах.
- •8. Принципи побудови комунікацій в «школі наукового управління» та «адміністр.Школі».
- •9. Розуміння комунікацій в «школі людських відносин».
- •Значення комунікацій в «школі соціальних систем»
- •Принципи побудови комунікацій. Порівняльний аналіз.
- •12.Роль і місце комунікацій в управлінському контексті.
- •Ключові аспекти комунікаційної взаємодії
- •14.Цілі і функції комунікацій в організації.
- •15.Комунікативна функція
- •16. Види комунікацій в організації.
- •17. Вербальні і невербальні комунікації.
- •18. Базова модель комунікації.
- •19. Модель комунікаційного процесу в.Шрамма
- •20. Елементи комунікаційного процесу
- •21.Бар’єри у процесі комунікацій
- •22. Сутність та призначення паблік рілейшнз в контексті управлінської діяльності.
- •25.Функції pr.
- •26.Вимоги до особистих якостей фахівця з паблік рілейшнз
- •2 Модуль
- •3. Соціальний аудит. Ситуаційний аналіз.
- •4. Маркетингові дослідження.
- •5. Структура плану pr-кампанії.
- •6. Умови ефективності інформаційного повідомлення.
- •7. Надійність джерела повідомлення.
- •8. Використання неконтрольованих і контрольованих засобів комунікації.
- •9. Принципи ефективної комунікації.
- •10. Перелік подій та їх типова комунікаційна підтримка.
- •11. Формування позитивного іміджу організації.
- •12. Соціально-психологічна природа іміджу.
- •13. Компоненти іміджу. Внутрішня громадськість та імідж організації
- •14. Іміджева атрибутика організації
- •15. Позиціонування організації за допомогою репутаційного менеджменту
- •16. Моделі тактики репутаційного менеджменту
- •17. Комунікації у кризових і конфліктних ситуаціях
- •18. Типологія криз та інших екстремальних ситуацій. Управління в умовах кризи
- •19. Комунікація в умовах кризи
- •21.Стратегія і тактика боротьби з чутками.
- •22. Лобізм: сутність, легітимність,практика.
- •23. Організація лобістської кампанії.
- •1. Здобування й аналіз інформації.
- •2. Планування
- •3. Інформаційна обробка (пропаганда)
- •25. Прийоми і способи лобіювання.
- •26. Методи впливу на адресатів лобіювання.
- •27. Ефективні міжособистісні комунікації.
- •28. Ефективні публічні виступи.
- •29.Позамовні навички комунікації
- •30.Категорії позамовних засобів комунікації
- •31. Кінезис і комунікації.
3. Соціальний аудит. Ситуаційний аналіз.
Соціальний аудит призначений для регулювання соціальних відносин між різними соціальними групами, вирішення соціальних проблем, забезпечення ефективного впровадження соціальних резервів виробництва.
Суть соціального аудиту полягає в тому, що на основі зібраної інформації і подальшого порівняння, зіставлення соціоекономічних показників конкретного підприємства з певними еталонами, дослідник повинен зробити аналіз фактичного стану цих показників, виявити їх динаміку(позитивну чи негативну), визначити ступінь впливу на результати всієї діяльності об’єкта соціального аудиту, сформулювати висновки і рекомендації.
Соціальний аудит є одним із механізмів системи керівництва та управління соціальним розвитком, а також спосіб моніторингу, призначений для спостереження сфери соціоекономічних відносин. Соціальний аудит може використовуватися державою з метою забезпечення стійкого і довгострокового соціального розвитку. Соціальний аудит може застосовуватися як інструмент налагодження повноцінного діалогу і співпраці між державою, бізнесом та інститутами громадянського суспільства. Предметом соціального аудиту є не просто матеріальні активи або фінансово-економічна та інша інформація, а людський ресурс.
Які можливості пропонує керівнику соціальний аудит:
- оцінити власні погляди на менеджмент персоналу;
- визначити ефективність діяльності своїх підлеглих;
- визначити внесок кадрової служби у досягнення цілей організації;
- вжити заходів щодо підвищення відповідальності працівників кадрової служби за реалізацію кадрових рішень;
- оптимізувати витрати на здійснення кадрових заходів та утримання служби управління людськими ресурсами;
- здійснити прогресивні нововведення в галузі управління людськими ресурсами;
- оцінити загальний рівень функціонування системи управління персоналом;
- оцінити систему інформаційного забезпечення кадрової роботи організації;
- удосконалювати внутрішні стандарти системи управління персоналом.
Для вирішення проблем управління одним із найперспективніших у сучасній науці про управління є ситуаційний підхід. Він дає змогу керівнику разом з цілісним представленням об'єкта управління і його функціонування в зовнішньому середовищі ефективно управляти конкретною ситуацією ухвалення управлінського рішення. Цей підхід допомагає ухвалювати рішення, ґрунтуючись на аналізі і розумінні ситуації, динаміки її зміни, а не на традиційному принципі спроб та помилок. Можливість здійснення попереднього аналізу ситуації і передбачення її очікуваних змін робить ситуаційний підхід набагато ефективнішим і дає змогу уникнути значних втрат ресурсів та часу. Реалізація ситуаційного підходу здійснюється за допомогою ситуаційного аналізу.
Ситуаційний аналіз - це комплексні технології підготовки, ухвалення і реалізації управлінського рішення, в основі яких лежить аналіз окремо взятої управлінської ситуації.
Ситуаційний аналіз припускає, що в діяльності організацій, особливо спорідненого профілю, є багато спільного. Водночас кожна ситуація індивідуальна, й управлінське рішення необхідно приймати в тій конкретній ситуації, яка склалася для об'єкта управління в певний момент.
Ситуаційний аналіз направлений на аналіз потенціалу фірми і меж можливостей його використовування. Всю систему ситуаційного аналізу можна розбити на три аналітичні напрями. Перше - аналіз зовнішніх умов діяльності фірми: покупців, ринку, конкурентів, постачальників, маркетингових посередників, аналіз мікро-середовища маркетингу. Друге - аналіз системи маркетингу: контроль мети і системи маркетингу з погляду їх відповідності: зовнішнім умовам, задач, функцій і методів системи маркетингу, аналіз програми і ресурсного забезпечення, організація маркетингової діяльності. Третій напрям - аналіз основних елементів маркетингу: товарів, цінової політики, системи руху товару і організації збуту, реклами, стимулювання збуту