
- •56.Які основні періоди розвитку філософії в Україні?
- •2. Основні періоди розвитку філософії в україні.
- •57.Чим відрізняються поняття ,,філософія в Україні,, і ,,українська філософія,,
- •58.В чому полягають особливості філософської думки київської русі? Філософська думка в духовній культурі Київської Русі
- •59.Які філософські напрямки вплинули на філософську думку в україні?
- •60.Які основні принципи філософії сковороди? Філософські погляди г.Сковороди.
- •61.Який зміст вкладав Сковорода в поняття ,,самопізнання,,? учення сковороди про самопізнання й споріднену працю
- •62.Чим відрізняється філософія серця Юркевича від аналогічної Сковороди?
- •63.У чому суть критики Юркевичем учень Платона і Канта?
- •64.Які основні періоди розвитку філософії національної ідеї в Україні?
- •Генеза української національної ідеї[ред. • ред. Код]
- •Історико-філософські концепції української національної ідеї вітчизняних мислителів χιχ — XX ст.[5][ред. • ред. Код]
- •65.Розкрийте основні тенденції розвитку української філософії в 20 ст
- •Розстріляне відродження[ред. • ред. Код]
- •20 Століття, повоєнний час[ред. • ред. Код]
- •Сучасність (від 1991 р.)[ред. • ред. Код]
64.Які основні періоди розвитку філософії національної ідеї в Україні?
Украї́нська націона́льна іде́я — національна ідея українців. Трансцендентна категорія, що на думку кандидата юридичних наук В. А. Ліпкана[неавторитетне джерело]виражає прагнення українців до власного самовираження, наявності власної держави[1].
Романтична тенденція в українській філософії актуалізує проблеми «людина — нація», «нація — світ», започатковує філософію національної ідеї, яка охоплює всі форми рефлексії над ідеєю нації, сутністю і сенсом існування українського народу, усвідомлення ним своєї «самості», належності до конкретної етнічної єдності. Наприкінці XIX — на початку XX ст. українська національна ідея, зародження якої сягає ще язичницьких часів, духовної культури Київської Русі, стає теоретично усвідомленою, буттєвою. Тому розвиток української філософської думки цього часу відбувався в органічній єдності зі складним і суперечливим процесом пробудження національної самосвідомості, прагненням українського народу національно і політично самовизначитись. Об´єднана національною ідеєю, українська філософія є складним проблемним полем різних методологічних підходів, світоглядних принципів, духовних цінностей, стратегічних і тактичних прийомів на шляху до реалізації національної мети: утворення і розбудови Української держави. Серед такого складного світоглядно-політичного сплетіння виокремлюються прибічники позитивістської орієнтації, що апелюють до врахування реальних обставив, фактів, а не чуттєвих побажань і устремлінь: Михайло Драгоманов (1841—1895), Іван Франко (1856—1916), Михайло Грушевський (1866—1934). Михайло Драгоманов — складна й суперечлива постать в інтелектуальній історії українського народу. Для одних він — «ідеолог» вільної України, взірець досконалості, а для інших — ідеолог українського соціалізму, символ «духовної руїни».
Генеза української національної ідеї[ред. • ред. Код]
Процес формування української національної ідеї можна відобразити за допомогою трьох історичних періодів, яким відповідають певні рівні зрілості національної свідомості українців:
Від пізнього середньовіччя до доби Гетьманщини (кін. XV ст. — 1654 р.): усвідомлення українцями себе як єдиного народу з самобутньою культурою та менталітетом; усвідомлення рівних із сусідніми народами прав на свободу;
Від поч. XIX ст. до розпаду УНР (поч. XIX — 1919 р.): створення літературної мови, формування власної політичної та наукової думки, театру та літератури, що свідчить про духовне осмислення власної національної ідентичності; прагнення до створення власної держави;
Від відновлення незалежності України до сьогодення (від 1991 р.): формальне утворення української нації; «постколоніальний» менталітет нації — відсутність гордості за власну мову та культуру.[4]
Історико-філософські концепції української національної ідеї вітчизняних мислителів χιχ — XX ст.[5][ред. • ред. Код]
М. Костомаров Україна має бути федеративною одиницею Російської імперії, в якій офіційною мовою є українська мова і забезпечується рівноправ'я всіх народів, що населяють територію України.
М. Драгоманов Громадські інтереси є важливішими за національні. Державний устрій сприяє суспільній нерівності, тому світова спільнота має постати у формі спільки самоврядних громад, серед яких буде й українська громада.
Т. Зіньківський Національною ідеєю українців має стати націоналізм, який є в той же час невід'ємною частиною космополітизму. Українська інтелігенція має стати провідником культурного відродження українського народу.
М. Грушевський Спростування теорії російських мислителів щодо проживання на українських етнічних територіях великоросійського народу перед тим, як ці землі заселили українці, що прийшли з Прикарпаття. Суб'єктом історичного поступу є народ. Українці мають самобутну мову, культуру, історію, яка бере початок з часів Київської Русі.
О. Потебеня Мова формує особливості національного менталітету народу. Національності світу мають жити в умовах рівності і взаємоповаги. Проблемою українського народу є відсутність національної свідомості та свідомої праці на користь держави.
І. Франко Концепція необхідності побудови на українській території національної соціалістичної держави. Українська культура, мова, преса — інструменти пробудження національної свідомості.
Д. Донцов Концепція «інтегрального націоналізму»: формування незалежної України шляхом національної революції і розрив будь-яких зв'язків з Росією. Поняття «людини нового духу»: людина, що бореться за власну державу до кінця за допомогою будь-яких засобів, нехтуючи особистими інтересами.
В. Липинський Основою національного відродження є народ, функцію управляння народом має здійснювати виборна аристократія, поєднуючою ланокою між народом та аристократією має стати інтелігенція. Українцем є представник будь-якої нації, що проживає на території України і працює для її розвитку.
Д. Чижевський Характеристика української національної психіки та світогляду. Причинами політичних невдач українців є особливості їхнього світогляду та менталітету.