5

ЗМІСТ

ВСТУП…………………………………………………….......................3

РОЗДІЛ I. ТЕОРЕТИКО-ПРАВОВИЙ АСПЕКТ ПРАВОВОЇ ДОКТРИНИ ЯК ДЖЕРЕЛА (ФОРМИ) ПРАВА……………………………6

1.1. Поняття, основні ознаки і сутність правової доктрини……………6

1.2. Місце правової доктрини в системі джерел (форм) права………10

1.3. Аналіз категорії «доктринального тлумачення» в контексті джерел права………………………………………………………………………………16

РОЗДІЛ II. РОЛЬ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ПРАВОВОЇ ДОКТРИНИ У ПРАВОВІЙ СИСТЕМІ УКРАЇНИ………………………20

2.1. Місце правової доктрини у правовій системі України……………20

2.2.Тенденції розвитку правової доктрини як джерела (форми) права…………………………………………………………………………….25

ВИСНОВКИ………………………………………..................................31

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………....................33

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Дослідження сутності правової доктрини як джерела (форми) права в умовах проведення правової реформи в Україні обумовлено розвитком сучасної національної правової системи України.

Закріплення на конституційному рівні положення про те, що Україна є правовою державою передбачає загальну орієнтацію, спрямування, прагнення Української держави встановити «панування» (верховенство) права в усіх сферах суспільного життя. Правова доктрина, уособлюючи правові ідеї, концепції та принципи, вдосконалює чинне законодавство.

Мета дослідження полягає у здійсненні комплексного теоретичного аналізу правової доктрини, визначенні її суті, обґрунтуванні значимості та необхідності для забезпечення принципу верховенства права в Україні.

Об’єктом дослідження є правова доктрина в системі джерел (форм) права.

Предметом дослідження є закономірності виникнення, розвитку та функціонування правової доктрини як джерела права.

Структура курсової роботи відповідає поставленим меті та завданням і складається зі вступу, двох розділів (перший розділ складається з 3-х підрозділів, другий розділ складається з 2-х підрозділів), висновків та списку використаних джерел.

Розділ I. Теоретико-правовий аспект правової доктрини як джерела (форми) права

1. Поняття, основні ознаки і сутність правової доктрини

Таким чином, правова доктрина – це джерело (форма) права, засобами якого є система основоположних поглядів правознавців, що визначають стратегічні перспективи правового розвитку держави, науково обґрунтовують важливі проблеми права з метою більш ефективного їх вирішення, безпосередньо орієнтують на практичну дію та можуть виступати в якості регулятора суспільних відносин .

Отже, під правовою доктриною розуміє акт-документ, що містить концептуально оформлені ідеї, принципи, які розроблені вченими з метою вдосконалення законодавства, усвідомлені (сприйняті) суспільством, і підтримується (формалізується) державою.

Специфічними ознаками правової доктрини є те, що вона:

- є науковим обґрунтуванням соціально значущих проблем;

- становить систему правових ідей, принципів концептуального рівня;

- відповідає відповідному рівню в ієрархічній системі засобів правового регулювання;

- встановлює напрями державно-правового життя, спираючись на досягнення національної і світової юридичної думки та науки;

- виконує функцію наукових підстав нормативно-правового регулювання відносин у тих сферах, у яких вона створена (освітня, військова, інформаційна тощо);

- формалізується шляхом посилань, звернень, тобто набуває своєї обов’язковості, чим відрізняється від правової теорії [6, c. 300].

1.2. Місце правової доктрини в системі джерел (форм) права

Стабільності правової системи сприяє правова доктрина. Тенденція до підвищення ролі правової доктрини є характерною для сучасного права. Вона стала проявлятись останніми роками і в Україні. Проблема правової доктрини в системі джерел (форм) права є комплексною та багатоплановою. Її дослідження надає широкі можливості розкриттю потенціалу правотворчості.

Доктрина в праві займає особливе місце; це зумовлено тим, що впродовж багатьох століть вона була чи не єдиним джерелом права, а нині впливає на законодавчу, правозастосовну, інтерпретаційно-правову діяльність.

Для того, щоб визначити місце правової доктрини в системі джерел (форм) права необхідно дослідити співвідношення усіх її компонентів. Так, нормативно-правові акти, нормативно-правові договори, міжнародно-правові акти (договори) та правова доктрина схожі в таких елементах: письмовий характер; створюються фахівцем у сфері правотворення; встановлюють чи конкретизують певну норму з метою регулювання суспільних відносин; справляють суттєвий вплив на суспільство; є формально визначені [16, c. 211-212].

Підсумовуючи сказане, ми можемо констатувати, що в умовах глибокого реформування правової системи України є необхідним переосмислення традиційних підходів до розуміння системи джерел права, що існує. А тенденція до підвищення ролі правової доктрини є характерною для всього сучасного права. Це обумовлюється практичною значущістю доктрини в якості джерела (форми) права.

Правова доктрина («дух права» та зміст законодавства) є центральною ланкою, свого роду стрижнем системи джерел (форм) права [1, c. 47-48].