80.Фламандське мистецтво хvіі ст.

У результаті революції у XVII ст. Нідерланди поділилися на дві частини: на Голландію і Фландрію. Центральною постаттю фламандського мистецтва цього періоду був Пітер Пауел Рубенс (1577—1640 pp.). Його живопис дуже характерний для бароко, але має свої національні особливості: насамперед, переважання почуття над безпристрасністю, цілковита відстороненість від містики та екзальтації, фізична сила, почуттєвість, часом навіть неприборкана, захоплення природою. Рубенс прославив національний тип краси. Діва Марія і Магдалина — світлокосі, волоокі, пишнотілі. У Рубенса було багато учнів. Найвідоміший з них — Антоніс Ван Дейк (1599—1641 pp.). Небайдужий до родової аристократії, художник у портретах та автопортретах завжди наголошував на аристократизмі, тендітності, вишуканості, нервовій експресії, витонченості форм. У нього багато сюжетів міфологічних і християнських ("Сусанна і старці"Главою фламандської школи після Рубенса став Якоб Йорданс (1593—1678 pp.). Тверезий реаліст, він кохався у побутовому жанрі, шукав свої образи в селянському середовищі. Наприклад, у "Святі бобового короля" зображено таку картину: столи вгинаються від наїдків, обличчя вилискують від насолоди. Живопис Йорданса соковитий, вільний.

Знаменитим майстром фламандського натюрморту був Франс Снейдерс (1579—1657 pp.). В його картинах купами лежать на столах чудово зображені дари землі й води. Такі натюрморти прикрашали багаті інтер'єри, тому вони великі за розмірами — на відміну від голландських (знамениті "Крамниці" Снейдерса: "Рибна крамниця", "Фруктова крамниця" — створені для єпископського палацу).

81.Голландське мистецтво хvіі ст.

уховна атмосфера Голландії, яка щойно визволилася від національного гноблення, сприяла розвиткові філософії, природничих наук, математики. Головне досягнення голландського мистецтва XVII ст. — станковий живопис. Об'єкти спостереження і зображення художників — людина і природа. Природа є дійсністю сама по собі. Ця ідея, яка набула в Новий час широкого світоглядного значення, вперше втілилась у Голландії (а взагалі в Новий час наука стає провідною формою свідомості).

Один з найвизначніших портретистів цієї доби — Франс Гальс (Халс; близько 1585—1666 pp.). Він створює багато групових портретів — зображень стрілецьких гільдій "Стрілецька гільдія св. Адріана", "Стрілецька гільдія св. Георгія"У пейзажному жанрі (тут зображалася не природа взагалі, а типово голландський пейзаж — знамениті вітряки, пустельні дюни, канали з човнами на них, ковзанярі) найвидатнішим майстром був Якоб ван Рейсдаль (1628—1682 pp.), художник невичерпної фантазії ("Лісове болото", "Водоспад", "Єврейський цвинтар"). Старанно змальовуючи натуру, Рейсдаль водночас досягає монументальності. Про невибагливість сюжетів голландців свідчить анімалістичний жанр Альберта Кейпа — "Захід сонця на ріці", "Корови на березі струмка"; Пауля Поттера — "Собака на цепу".

82.Французьке мистецтво хvіі ст.

У XVII століття французька культура переживає високе піднесення. У Франції починається велике культурне рух. Воно проявилося особливо плідно мистецтво. Його передумовою було складання централізованого держави, французької абсолютної монархії. Боротьба для неї привела в рух все пружини французького суспільства. Передовий характер цій державній форми не підлягав сумніву більшість сучасників. І всі ж деспотичні форми абсолютизму Рішельє викликали живої протест й у аристократичних й у буржуазних шарах суспільства. У епоху Фронди боротьба прийняла відкриту форму, причому, на відміну Реформації, суто політичних інтересів не спрягались тепер із питаннями віросповідання. Політика займала кращі уми страны. Французьке мистецтво XVII століття У пошуках нового, піднесеного стилю у суспільстві розпочинається боротьба за за чистоту мови. Шістдесяті роки XVII століття вони були переломними у розвитку як французького, а й усього західноєвропейського мистецтва. Саме тоді сходить зі сцени майже всі покоління великих майстрів, народжених межі XVI - XVII століть. Вмирає Веласкес, оточений почестями загальним визнанням, Гальс, забутий і незрозумілий нового покоління, Рембрандт, який, за словами сучасного документа, не залишив нічого, крім , йде Корнель, під натиском Академією літератури, Пуссен, збудований у авторитет, але неправильно витлумачену педантами-академиками, кінчає своє життя припадку меланхолії Борроміні. Доживав свій століття Берніні і Клод Лоррен. Академія живопису та скульптури було відкрито ще 1648 року. Початок її діяльність вихоплює 1661 рік. У 1661 року за ній було підставу Академії архітектури. Були й академії музики і танцю, наук і написів. Відкриття академій виводила митців з підлозі ремісничого стану, де вони перебували, будучи членами гільдій. Академії вносили лад у систему викладання. Викладання було предметом їх особливих турбот. Учні з юних літ проходили серйозну виучку, і це дало змогу академії швидко створити величезні кадри художників, у яких було уряд Людовіка XIV. Але вплив академії на творче розвиток мистецтва було все-таки мало плідно. залишив спадщина найбільш великого історичного значення області двірського і паркового будівництва. Прототипи французьких парків слід шукати в розкішних садах при заміських віллах римських магнатів XVII століття. У Франції ще першій половині XVII століття Лемерсье закладає основи нового стилю немов у величезному палаці Рішельє з що прилягає парком і розпланованому городом. Найближчим прототипом Версаля був палац в У ле Віконт (1657 - 1660), споруджений для всесильного тоді міністра фінансів Фуке. Будівельником палацу був Лево, парк розбивав Ленотр, декоративні роботи були виконані Лебреном. У центрі палацу розташований той самий великий овальний зал, як і палацах бароко, зали його складають наскрізну низку, так звану анфіладу. Зовні кілька випирає у середині палацу важкий купольний зал, з обох боків височіють дві суто французькі вежі.