Класифікація юридичної практики

На сучасному етапі до змісту юридичної практики (діяльності) відносять не тільки складання документів, консультування та участь у судовому засіданні, а також багато інших юридично значущих дій. До вже існуючого переліку слід додати:

попередження

припинення та розслідування] правопорушень

притягнення до юридичної відповідальності,

виконання покарань,

підготовка та прийняття нормативно-правових актів,

здійснення правовиховної та науково-дослідницької діяльності,

реєстрація та статистичний облік правових явищ, результатів юридичної діяльності.

За суб'єктами юридичну практику поділяють на:

судову;

прокурорську;

законодавчу;

слідчу та інші.

За змістом інтелектуальної діяльності юридична практика класифікується:

пізнавально-пошукова практика

реконструктивна юридична практика

організаційна,

реєстраційна,

комунікативна практика

слідча практика

Структура юридичної практичної діяльності - сукупність взаємопов'язаних елементів, необхідних для збереження цілісності юридичної практичної діяльності і виконання її соціального призначення.

Узагальнена структура юридичної практичної діяльності є такою:

Суб'єкти й учасники

(суб'єкти: органи й установи юридичної спрямованості, їхні службові і посадові особи; учасники: особи, що залучаються до здійснення тієї чи Іншої сторони юридичної практичної діяльності)

Об'єкти

1 події і дії, що мають юридичне значення; 2) правові відносини, що виникають у сфері функціонування державних інститутів; 3) правові відносини, що виникають міждержавними органами, фізичними і юридичними особами

Юридичні дії і операції

юридичні дії - зовні виражені соціально-перетворювальні акти суб'єктів, що тягнуть за собою певні юридичні наслідки (проведення слідчих дій слідчими); юридичні операції - комплекс юридичних ДІЙ, об'єднаних єдиною метою і спрямованих на вирішення окремого завдання в рамках юридичного процесу (огляд місця події, що складається з кількох послідовних різних правових дій)

Внутрішня форма діяльності (процесуальні провадження, стадії, режими)

зовнішня форма діяльності (акти-документи, акти-дії)

Засоби

- юридичні інструменти, за допомогою яких досягається мета (спеціально-юридичні і технічні, матеріальні й інтелектуальні, прості і складні тощо).

Способи

- конкретний шлях досягнення мети при використанні засобів і за наявності конкретних умов і передумов (загально-соціальні, юридичні, технічні).

Методи

- сукупність способів і засобів, за допомогою яких досягається мета

(результат).

Результати

- підсумки юридичних дій, досягнення (повне, часткове) поставлених цілей, їх закріплення у правовому акті-документі (нормотворчому, правозастосовному тощо) певної юридичної форми.

Юридичний процес - це врегульований процесуальними нормами порядок діяльності компетентних державних органів, що складається у підготовці, прийнятті та документальному закріпленні юридичних рішень загального або індивідуального характеру. 4

Для характеристики юридичного процесу першорядне значення має категорія правової форми діяльності. Форма - це правова конструкція нормативного упорядкування діяльності та відповідних документів.

Відповідно до цього, слід виділяти такі ознаки юридичного процесу, як:

По-перше, - це така організаційна форма діяльності, яка завжди пов'язана з розглядом (розглядом) юридичної справи: правопорушення, спору про право, скарги. Юридична значимість таких життєвих обставин полягає в тому, що вони передбачені законом і неодмінно викликають, необхідність відповідної юридичної кваліфікації. Так ст. 8 КК РФ, визначає, підставою кримінальної відповідальності є вчинення діяння, яке містить всі ознаки складу злочину, передбаченого цим Кодексом.

По-друге, - це форма діяльності, здійснюється виключно уповноваженими на те органами держави, посадовими особами та іншими суб'єктами