39. Аналіз складу загальних доходів і прибутку підприємства.

Дохід – це очікувана властивість об’єкту, яка є мотивом створення, виробництва, володіння, використання цього об’єкту. У побутовому використанні цей термін перекликається із терміном «оцінка», який у фінансах означає процес визначення ціни фінансового контракту. Фінансові контракти – це документи, які містять документальне чи електронне підтвердження боргового зобов’язання, права власності на акції, гарантії.

Прибуток - це частина чистого доходу, який безпосередньо одержують підприємства після реалізації продукції як винагороду за вкладений капітал і ризик підприємницької діяльності. Кількісно він становить різницю між сукупними доходами (після сплати податку на додану вартість, акцизного податку та інших відрахувань з виручки в бюджетні і небюджетні фонди) і сукупними витратами звітного періоду. Обсяг прибутку, рівень рентабельності залежать від виробничої, постачальницької, маркетингової, збутової, інвестиційної і фінансової діяльності підприємства. Тому ці показники характеризують усі сторони господарювання. Таким чином для визначення фінансових результатів слід послідовно зіставляти доходи і витрати, які здійснені для отримання цих доходів від усіх видів діяльності.

40. Аналіз фінансових результатів від операційної діяльності.

Об'єктом особливої уваги на будь-якому підприємстві є прибуток від операційної діяльності, тому що його розмір складає основну частину прибутку від звичайної діяльності підприємства.

У процесі аналізу вивчаються динаміка, виконання плану прибутку від операційної діяльності і визначаються чинники, що виливають на зміну його суми. Аналітична оцінка виконання планового завдання і динаміки прибутку від операційної діяльності проводиться для того, щоби визначити, якою мірою підприємство виконало встановлене завдання, на скільки фактичний фінансовий результат відхиляється від заданого і які тенденції розвитку цих показників.

Для аналізу фінансового результату операційної діяльності (ФР0д) використовують таку модель:

ФРод = ВП + ІОД- АВ -ВЗ -IOB,     (3.11)

де ВП — валовий прибуток (ф. 2 стр. 050 / 055);

ІОД — інший операційний дохід (ф. 2 стр. 060);

АВ — адміністративні витрати (ф. 2 стр. 070);

ВЗ — витрати на збут (ф. 2 стр. 080);

ІОВ — інші операційні витрати (ф. 2 стр. 090).

Модель (3.11) є адитивною, тому для факторного аналізу використаємо спосіб абсолютних різниць.

Д ФРод = Д ВП + д ІОД - д АВ - д ВЗ - д IOB, (3.12)

Щоби постійно забезпечувати зростання прибутку, треба шукати невикористані можливості його збільшення, тобто резерви зростання. Резерви виявляються на стадіях планування та безпосереднього виробництва продукції та її реалізації. Визначення резервів збільшення прибутку базується на науково обґрунтованій методиці розроблення заходів із їх мобілізації.

41. Аналіз позареалізаційних доходів і витрат.

Позареалізаційні витрати, у бухгалтерському сенсі, представляють збій як би зворотний бік позареалізаційних доходів.

Позареалізаційними доходами є: Штрафи, пені, неустойки за порушення умов договорів; Активи, отримані безоплатно, у тому числі за договором дарування; Надходження до відшкодування заподіяних організації збитків; Прибуток минулих років, виявлена ​​у звітному році;

Позареалізаційними витратами є: Штрафи, пені, неустойки за порушенням умов договорів; Відшкодування заподіяних організацією збитків; Збитки минулих років, визнані у звітному році; Суми дебіторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності, інших боргів, нереальних для стягнення; Курсові різниці;

При аналізі позареалізаційних фінансових результатів порівнюють структуру отриманих доходів і збитків у динаміці, з плановими показниками і нормативами, виявляють фактори зміни цих результатів за кожним їх видом. Аналіз інших позареалізаційних доходів і витрат також доцільно проводити за кожним їх видом окремо. Наприклад, сплачені та отримані суми штрафів можуть є результатом порушення договірних зобов’язань, послаблення фінансового контролю. Збитки від списання безнадійної дебіторської заборгованості іноді виникають внаслідок низького рівня обліку та контролю.