21.Використання вантажного автотранспорту
Важливим видом транспортних засобів у сільському господарстві є вантажні автомобілі. Аналіз використання транспорту сприяє своєчасному та якісному проведенню сільськогосподарських робіт, підвищенню продуктивності праці та зниженню собівартості продукції. Методика аналізу використання вантажних автомобілів подібна до аналізу використання тракторного парку. Автопарк — як у звичайних умовах, так і в умовах орендних відносин — відокремлений у самостійний внутрішньогосподарський підрозділ. У більшості господарств, в яких автопарк переведений на госпрозрахунок, складаються, як правило, два рівні орендних відносин: 1) водії-орендарі — автогараж; 2) автогараж — господарство. Обсяг роботи автопарку вимірюється різними показниками: в машино-годинами, кілометрами пробігу, тоннами перевезеного вантажу, тонно-кілометрами. Практика показує, що в умовах орендних відносин використовується будь-який із зазначених показників, їх комбінація або ж їх сукупність.У деяких господарствах автопарк — це обслуговуючий підрозділ у вигляді окремого кооперативу. Для розрахунків з іншими підрозділами за виконані кооперативом транспортні послуги встановлюються розрахункові ціни, наприклад, за одну годину роботи автомобілів залежно від їхньої марки. Водії переводяться на індивідуальний орендний підряд. Кожному водієві автомобіль передається в оренду і для нього встановлюються внутрішньогосподарські розрахункові ціни, за якими формується дохід. Наприклад, для водіїв вантажних автомобілів — за 10 т перевезеного вантажу і за 1 км пробігу залежно від вантажопідйомності автомобіля. Госпрозрахунковий дохід кооперативу транспортного обслуговування формується як різниця між вартістю послуг за розрахунковими цінами і матеріальними витратами на їх виконання, включаючи платежі господарству. Дохід кожного водія автомобіля складається з вартості послуг, обчисленої за встановленими для водіїв розрахунковими цінами, за вирахуванням матеріальних витрат на їх виконання.
22.Аналіз ефективного використання матеріальних ресурсів
Для оцінки ефективності використання матеріальних ресурсів застосовується система показників — узагальнюючих і часткових. До узагальнюючих показників відносяться: матеріалоємність, матеріаловіддача, питома вага матеріальних ресурсів у собівартості продукції, співвідношення темпів росту обсягу продукції і матеріальних витрат, оборотність матеріальних запасів.
Матеріалоємність продукції визначається як відношення використаних у виробництві матеріальних ресурсів до обсягу виготовленої продукції:
де МЄ — матеріалоємність;
М — матеріальні витрати;
Q — обсяг виготовленої продукції.
Матеріаловіддача — величина зворотна матеріалоємності — визначається як відношення обсягу продукції до матеріальних витрат
де MB — матеріаловіддача.
Якщо матеріалоємність показує, скільки матеріальних ресурсів у грошовому вимірі припадає на 1 грн виготовленої продукції, то матеріаловіддача характеризує, скільки продукції виготовлено на 1 грн матеріальних ресурсів.
Питома вага матеріальних ресурсів в собівартості продукції визначається за формулою:
де dM — питома вага матеріальних витрат у повній собівартості продукції;
М — матеріальні витрати;
Св — повна собівартість виготовленої продукції.
Співвідношення темпів росту обсягу продукції і матеріальних витрат визначається як співвідношення індексів зазначених показників:
де Я- коефіцієнт співвідношення показників;
Iq — індекс обсягу продукції;
Ім — індекс матеріальних витрат.
Оборотність матеріальних запасів (кількість оборотів) визначається як відношення повної собівартості реалізованої продукції до середніх залишків матеріальних запасів:
де Ко — оборотність (кількість оборотів) матеріальних запасів;
Ср — повна собівартість реалізованої продукції;
З — середні залишки матеріальних запасів.
Тривалість одного обороту визначається за формулою:
де О — тривалість одного обороту, в днях;
D — кількість днів в періоді.
До часткових показників використання матеріальних ресурсів в першу чергу відноситься питома матеріалоємність, яка визначається на кожний вид продукції і кожний вид матеріалів:
де т — питома матеріалоємність;
М — витрати певного виду матеріалів на виробництво певного виду продукції;
q — обсяг виробництва певного виду продукції.
В аналізі використовується також конструктивна матеріалоємність як відношення чистої маси виробу до одиниці технічного параметру.