
- •Методичні принципи організації економічного налізу.
- •Головні етапи аналітичної роботи та їх характеристика.
- •Сукупність джерел інформації економічного аналізу. Методика перевірки їхньої достовірності.
- •Узагальнення та оформлення результатів аналізу.
- •Система економічної інформації.
- •Характеристика, форми відображення та джерела формування інформації для економічного аналізу.
- •Класифікація інформації для економічного аналізу
- •Інформаційне забезпечення економічного аналізу та його структура.
- •Сутність та характеристика методу економічного аналізу.
- •Технічні прийоми економічного аналізу та їх класифікація.
- •Використання в економічному аналізі рядів динаміки.
- •13. Прийоми елімінування в економічному аналізі
- •14. Значення, завдання і джерела інформації аналізу використання трудових ресурсів.
- •15. Аналіз стану трудових ресурсів та забезпеченості ними підприємства.
- •16. Аналіз використання робочого часу.
- •17. Аналіз продуктивності праці. Вплив трудових факторів на продуктивність праці та обсяг товарної продукції.
- •18. Соціальні умови розвитку підприємства. Аналіз використання фонду оплати праці.
- •19. Аналіз ефективного використання основних фондів.
- •20. Використання машинно-тракторного парку.
- •21.Використання вантажного автотранспорту
- •22.Аналіз ефективного використання матеріальних ресурсів
- •23.Значення, завдання і джерела аналізу виробництва продукції.
- •24. Аналіз обсягів і динаміки виробництва продукції.
- •25.Аналіз асортименту продукції
- •26. Аналіз структури випуску продукції.
- •27. Аналіз якості продукції
- •28.Аналіз браку
- •29.Значення, завдання і джерела інформації.
- •30.Показники собівартості продукції. Аналіз витрат за економічними елементами.
- •31. Аналіз собівартості продукції за статтями калькуляції.
- •32. Аналіз факторів «норма», «ціна».
- •33. Аналіз витрат на обслуговування виробництва. Інші комплексні витрати.
- •34. Зведений підрахунок резервів зниження собівартості продукції.
- •35. Значення та завдання аналізу маркетингової діяльності.
- •36. Аналіз реалізації продукції та договірних зобов’язань.
- •37. Аналіз реалізаційних цін на продукцію.
- •38. Завдання аналізу фінансових результатів.
- •39. Аналіз складу загальних доходів і прибутку підприємства.
- •40. Аналіз фінансових результатів від операційної діяльності.
- •41. Аналіз позареалізаційних доходів і витрат.
- •42. Аналіз рентабельності витрат.
- •43. Аналіз розподілу прибутку.
- •44. Завдання аналізу фінансового стану підприємства.
- •45. Баланс активів підприємства та джерел їх формування.
- •46. Аналіз джерел формування майна.
- •47. Аналіз необоротних активів і основних засобів.
- •48. Аналіз оборотних активів.
- •49. Аналіз рентабельності активів.
- •50.Аналіз фінансової стабільності підприємства.
- •51. Аналіз платоспроможності та ліквідності підприємства.
- •52. Сутність та причини виникнення банкрутства підприємства
- •53. Розрахунок індексу кредитоспроможності при прогнозуванні банкрутства.
- •54. Визначення ознак поточної, критичної та надкритичної неплатоспроможності підприємства.
- •55. Застосування різних методичних підходів при діагностиці банкрутства підприємства.
- •56. Аналіз інвестиційної діяльності підприємства за даними фінансової звітності.
- •58. Аналіз фінансових інвестицій у системі прийняття управлінських рішень.
- •59. Аналіз дохідності облігацій.
- •60. Аналіз дохідності акцій.
Методичні принципи організації економічного налізу.
Економічний аналіз пов'язаний з виробничою, маркетинговою, фінансово-господарської та іншою економічною діяльністю підприємств. Він припускає діалектичний підхід до вивчення господарських процесів у їхньому становленні та розвитку, тобто дослідження відповідних процесів, облік зв'язків і взаємозалежностей між ними.
Проведення комплексного економічного аналізу господарської діяльності передбачає використання таких принципів:
1) Аналіз повинен базуватися на державному підході при оцінці економічних явищ, процесів, результатів господарювання. Оцінка результатів діяльності організації повинна враховувати її відповідність вимогам законодавства, державної економічної, екологічної та соціальної політики.
Таким чином, принцип державності відображає державний підхід до оцінки економічних явищ і полягає в тому, що аналіз фінансово-господарської діяльності підприємств різних форм власності та їх структурних підрозділів передбачає врахування економічної, стратегії держави.
2) Аналіз повинен носити науковий характер, тобто базуватися на положеннях діалектичної теорії пізнання, враховувати вимоги економічних законів розвитку виробництва, використовувати досягнення науково-технічного прогресу і передового досвіду, новітні методи економічних досліджень.
Таким чином, економічний аналіз враховує вимоги економічних законів, передбачає використання сучасних актуальних методів економічних досліджень. Принцип науковості означає, що методологія економічного аналізу спирається на досягнення економічної науки і враховує дію економічних законів.
3) Комплексність. Це основна якість економічного аналізу, яке полягає в розгляді всіх сторін діяльності досліджуваного об'єкта, всіх причинно-наслідкових зв'язків окремих елементів економічної системи.
Комплексність дослідження вимагає обхвату всіх ланок і всіх сторін діяльності та всебічного вивчення причинних залежностей в економіці підприємства.
4) Однією з вимог до аналізу є забезпечення системного підходу, коли кожний досліджуваний об'єкт розглядається як складна динамічна система, що складається з ряду елементів, певним способом пов'язаних між собою і зовнішнім середовищем. Вивчення кожного об'єкту повинне здійснюватися з урахуванням всіх внутрішніх і зовнішніх зв'язків, взаємозалежності і співпідпорядкованості його окремих елементів.
Кожний досліджуваний об'єкт розглядається як складна динамічна система, що складається з елементів, пов'язаних між собою і з зовнішнім середовищем.
5) Принцип системності та комплексності потребує врахування взаємозв'язку окремих факторів при вивченні, вимірюванні і узагальненні їх впливу на формування економічних показників. Всі сторони фінансово-господарської діяльності підприємства розглядаються при цьому не ізольовано, а у взаємозв'язку й динаміці. Аналіз проводиться на всіх рівнях управління, а його комплексність проявляється в системному розгляді всіх стадій і показників діяльності аналізованого об'єкта в і до взаємозв'язку.
6) Об'єктивність, конкретність, точність. Результати аналізу повинні відображати об'єктивну реальність і базуватися на достовірній інформації та точних аналітичних розрахунках.
Принцип об'єктивності передбачає дослідження реальних економічних явищ і процесів, їх причинно-наслідкові взаємозв'язки. Він відбитий в законодавчих актах, що передбачають різну ступінь відповідальності осіб, які допустили фальсифікацію даних обліку і звітності про діяльності підприємства.
Тим самим інформація, використовувана в процесі дослідження, повинна бути документально обґрунтованої й достовірної, відображати реальну фінансово-господарську діяльність даного підприємства.
7) Дієвість. Аналіз повинен активно впливати на хід виробничого процесу та його результати, своєчасно виявляти недоліки в роботі та резерви поліпшення її показників, інформувати керівництво організації.
8) Плановість. Проведення аналізу повинно відповідати плану заходів, в якому закладаються строки робіт, виконавці і форми контролю за достовірністю отриманих результатів.
9) Оперативність. Аналіз повинен проводитися швидко і чітко, виключаючи питання, що затінюють сутність досліджуваної проблеми. Це забезпечує ефективність прийнятого управлінського рішення.
Принцип оперативності стосується швидкого і чіткого виконання підприємством завдань, реалізації прийнятих рішень і т.д. За результатами аналізу намічаються заходи, спрямовані на поліпшення фінансово-господарської діяльності підприємства. Таким чином, своєчасність аналізу дозволяє перетворити його в інструмент оперативного контролю різних сфер діяльності підприємства.
10) Ефективність. Витрати на проведення аналізу повинні бути значно менше ефекту, одержуваного від нього.
Принцип ефективності виражається в тому, що витрати на проведення аналізу дають багаторазовий ефект.
11) Також одним із принципів аналізу є його демократизм (принцип масовості), що припускає участь в проведенні аналізу широкого кола працівників підприємства, що забезпечує більш повне виявлення передового досвіду і використання наявних внутрішньогосподарських резервів. [12]
Принцип масовості означає залучення до аналітичної роботи фахівців виробничої сфери, від якої залежить підвищення життєвого рівня населення. Процеси глобалізації економіки, створення рівних умов дня підприємств різних форм власності сприяють підвищенню ефективності його діяльності, що досягається вишукуванням невикористаних резервів в діяльності кожного підрозділу підприємства.