
- •Лекція 1 Тема: Технологія виготовлення виробів, плетених гачком
- •Плетення гачком як традиційна техніка художньої обробки матеріалів
- •Матеріали, інструменти та пристосування для плетення гачком
- •Види візерунків плетених гачком (щільні, ажурні, філейні).
- •Елементи плетення гачком
- •Лекція 2 Тема: Технологія оздоблення швейних виробів елементами, плетеними гачком
- •Вибір пряжі (ниток) для виготовлення деталей виробу, схеми для в’язання, інструментів
- •Прийоми вив’язування петель гачком
- •Способи виконання в’язаного полотна гачком (по спіралі, по колу, пряме в’язання, в’язання мотивами)
- •Догляд за в’язаними виробами
- •Правила безпечної роботи, санітарно-гігієнічні вимоги та організація робочого місця при в’язані гачком
- •Лекція 3
- •В’язання спицями як вид декоративно-ужиткового мистецтва
- •Матеріали, інструменти та пристосування для в’язання спицями.
- •Елементи в’язання спицями.
- •Тема: Технологія в’язання спицями конструктивно-декоративних елементів швейних виробів
- •Вибір візерунків, пряжі та спиць для виготовлення деталей виробу
- •Утворення візерунків із лицьових і виворітних петель. Умовні позначення на схемах. Читання схем.
- •Збільшення і зменшення кількості петель
- •Способи з’єднання деталей виробу
- •Оздоблення виробу. Догляд за виробом
Оздоблення виробу. Догляд за виробом
Оздоблення у процесі в’язання. Використання орнаментів у виробах, в’язаних спицями.
Орнаментом у в’язанні прикрашають різноманітні речі: шапки, рукавички, шкарпетки, деталі светрів тощо. При підборі орнаменту слід враховувати призначення в’язаного виробу. Зокрема на виробах для спорту гарно виглядають яскраві крупні орнаменти, які видно на відстані, на дитячих виробах – яскраві, але дрібні і нескладні орнаменти, зрозумілі дитині, на святкових виробах допускається використання більш складного орнаменту.
За кількістю використовуваних кольорів орнаменти можуть бути простими і складними. Прості орнаменти виконують нитками двох кольорів, один з яких – основний (колір фону), а інший – додатковий (колір малюнка). Складні орнаменти виконують з ниток декількох кольорів.
Як правило, орнаменти в’яжуть з ниток різного кольору панчішним узором. Заздалегідь малюнок наносять на папір в клітинку, де кожна клітинка відповідає одній петлі, а умовні позначення – певному кольору. Орнамент має рапорт по кількості петель і рядів і в’яжеться за схемою знизу вверх, справа наліво.
Вид оздоблення поверхні в’язаного виробу обирається залежно від його стилю та призначення і відповідає художньому задуму автора. Сучасні напрями оздоблення в’язаних виробів:
Аплікація. Для аплікацій на в’язаному полотні використовуються різні матеріали: тканина, шкіра, замша, хутро. Крім того, для утворення різнокольорових рельєфних композицій використовуються кільця або ґудзики, обплетені гачком, шнури, зв’язані гачком, спицями або технікою «макраме».
Вишивка. На в'язаному полотні вишивка в основному виконується такою ж пряжею (за якістю), якою зв’язано весь виріб. Малюнок для вишивання обирається не дуже дрібний і виконується за вільним контуром різними швами: петля в петлю, вперед голку, тамбурний, стебловий, гладь, мережка (на знятих петлях) та іншими. Святковості виробам надасть вишивка люрексом, паєтками, намистинками, бісером, стеклярусом. Крім того, вишивати по в’язаному полотну можна шовковими стрічками, сутажем, смужками шкіри, тасьмою «зигзаг» та ін.
Оздоблювальні деталі. Чудово доповнюють в'язані вироби пояси, виконані з в'язаних шнурів або смуг зі шкіри, замші, сукна, а також кисті, помпони та ін. деталі.
Остаточна обробка в’язаного виробу. Особливості волого-теплової обробки (ВТО) в’язаних виробів. Догляд за в’язаним виробом (прання, сушіння).
Остаточна обробка в’язаного виробу полягає у пришиванні фурнітури, накрохмалюванні (за необхідності) та проведенні волого-теплової обробки. Слід пам’ятати, що обробляти паром можна тільки вироби з вовни, бавовни або льону, вироби зі штучних волокон слід відпарювати холодним способом.
Перед прасуванням в’язаний виріб треба прикріпити за допомогою шпильок на м’якій підстилці виворотним боком вгору. Не слід докладати фізичних зусиль під час прасування в’язаних виробів, оскільки в’язка може втратити свою рельєфність. Праска має ледь торкатися поверхні виробу або проходити над нею.
В'язане полотно з не дуже опуклими елементами (дрібне букле, ажурні тощо) відпарюють через два шари вологої марлі. Потім відразу знімають шпильки, деталь струшують, щоб відновити текстуру в'язання, а потім розкладають і дають повністю висохнути у розправленому вигляді. Вироби, зв'язані із синтетичної пряжі (наприклад, акрил) або виконані рельєфним узором типу «джгутів», «буклі», а також «резинки» не прасуються. В цьому випадку виріб наколюється на підстилку, зверху кладеться вологий махровий рушник на 2 години, а потім рушник знімається і річ залишається висихати.
При догляді за в'язаними виробами слід керуватися такими правилами:
для прання використовувати тільки нелужні миючі засоби;
світлі та темні в'язані речі прати окремо;
прати в холодній воді або при температурі води не вище 30 ° С;
вироби з вовни прати вручну, багаторазово прополіскуючи до тих пір, поки вода не стане абсолютно прозорою;
прати вовняну річ в машині можна тільки в тому випадку, якщо на етикетці мотка пряжі, з якої вона зв'язана, було відповідне маркування, і тільки порошками, спеціально призначеними для прання вовни, помістивши виріб у спеціальний мішок або наволочку;
під час полоскання в останню воду для освіження фарб додати трохи оцту;
випрані речі злегка відтиснути (не викручувати) і загорнути у махровий рушник;
сушити в'язані вироби треба в розправленому вигляді на підкладці, що поглинає воду (наприклад, на махровому рушнику);
час прання та сушіння виробу має бути мінімальним, тому що тривале перебування виробу у вологому стані може негативно вплинути на його колір;
не можна сушити в’язані вироби поблизу опалювальних приладів і під прямими сонячними променями.