- •Українська культура як суспільно-історичне явище. Основні періоди формування та розвитку української культури.
- •Історичні передумови виникнення української культури. Найдавніші культури на території України. Особливості трипільської культури.
- •Культура стародавніх слов’ян. Побут, звичаї, релігійні вірування, міфологія, мистецтво, писемність східнослов’янських племен.
- •Найдавніші пам'ятки мистецтва кіммерійсько-скіфсько-сарматської доби на території України.
- •Культура Київської Русі: освіта, наукові знання, література, літописання, архітектура, монументальний живопис, мистецтво оздоблення книг, художнє ремесло.
- •6. Джерела формування давньоруської культури. Особливості культури та мистецтва Київської Русі за часів правління Володимира Великого та Ярослава Мудрого.
- •7. Культура Галицько-Волинської держави.
- •8. Запровадження християнства у Київській Русі та його вплив на розвиток культури.
- •9. Поява козацтва та його роль у розвитку української культури. Запорозька Січ як соціокультурний феномен (XV – перша половина xvіі ст.).
- •10. Історичні умови і особливості формування української культури в умовах литовсько-польського поневолення у XIV-XVII ст. Вплив гуманістичних та реформаційних ідей. Український ренесанс.
- •11. Розвиток ідей ренесансу в Україні. Братства та їх роль у розвитку української культури. Полемічна література.
- •12. Архітектура, малярство, графіка, граверство, скульптура хіv – хvі ст. Розвиток українського друкарства. Києво-Печерська лавра як центр культурно-просвітницької діяльності.
- •13. Розвиток освіти та наукових знань в Україні у XVI –xviіі ст. Києво-Могилянська академія, її роль у культурному розвитку України.
- •15. Українське бароко, його особливості та здобутки у розвитку архітектури, образотворчого мистецтва, літератури, музичної і театральної культури.
- •16. Кирило-Мефодіївське братство, громадівський рух, їх вплив на розвиток української культури у хіх ст.
- •17. Передумови українського національного відродження у хіх ст., його основні етапи та характерні риси. Український романтизм як важливий чинник національного відродження.
- •18. Вплив реалізму на розвиток української культури у хіх ст. Література, театр, музика, живопис, архітектура, пошуки національного стилю.
- •19. Українська література хіх - початку хх ст.: основні тенденції розвитку.
- •20. Національно-культурний рух у західноукраїнських землях хіх – початку хх ст.
- •21. Досягнення і втрати української культури 30-х років хх ст. “Розстріляне відродження”.
- •22. Політика українізації, головні напрями її здійснення в Україні, наслідки для розвитку культури (20-30-ті рр. Хх ст.).
- •23. Відродження української культури в період Національно-демократичної революції 1917-1920 рр. Особливості культурного руху доби Центральної Ради, унр, Української Держави п. Скоропадського.
- •24. Українська культура в роки Другої світової війни.
- •25. Театральне мистецтво та кіно в усрр. (л. Курбас, о. Довженко, театр “Березіль”, драматургія м. Куліша).
- •26. Розвиток української культури у 50-80-ті роки хх століття. Дисиденство. «Шістдесятники» у боротьбі за національно-культурне відродженняУкраїни.
- •27. Розвиток українського кіномистецтва у 60-80-ті рр. Хх ст.
- •28. Національно-державне відродження та культура України на сучасному етапі. Розвиток української культури в контексті сучасних течій та напрямків світової художньої культури.
- •29. Українська література та мистецтво наприкінці хх - на початку ххі ст.
- •30. Розвиток освіти і наукових знань в Україні наприкінці хх – на початку ххі ст. Болонський процес і Україна.
27. Розвиток українського кіномистецтва у 60-80-ті рр. Хх ст.
Невід'ємною частиною культури стало кіномистецтво. У другій половині 60—80-х років на екрани виходили нові фільми, які прихильно зустрічали глядачі. Саме в цей час відбувалось відродження українського поетичного кіномистецтва, засновником якого був О. Довженко. Це був чи не найпотужніший напрям в умовах застою та репресій відновлення українського національного духу й української самосвідомості.
Широке визнання громадськості отримав, зокрема, фільм «Тіні забутих предків» (1965) за однойменним твором М. Коцюбинського, одного з велетнів українського кіно С. Параджанова, геніального сина вірменської землі, для якого Україна стала другою батьківщиною. Цей кіношедевр про життя гуцулів тріумфально йшов по всьому світу, здобув славу Україні й тоді, коли С. Параджанов, морально понівечений, сидів у тюрмі. На Міжнародному кінофестивалі в Аргентині кінострічка була удостоєна другої премії «Південний хрест». А Параджанов мріяв також зробити фільм «Intermezzo», знову ж таки за новелою М. Коцюбинського. Проте не вдалося. Після його арешту лінію поетичного кіно — імпресіоністичного кінозмалювання реалій життя — продовжив кінорежисер Ю. Іллєнко в стрічках «Білий птах з чорною ознакою» і «Вавилон XX». Перший фільм на VII Міжнародному кінофестивалі в Москві був відзначений найвищою нагородою — Золотою медаллю.
У 70-ті роки широкого розвитку набуло мультиплікаційне кіно. Великим успіхом у дітей і дорослих користувалися високохудожні стрічки «Лікар Айболить та його друзі», «Як їжачок і ведмедик міняли небо», особливо серія фільмів про пригоди козаків: «Як козаки сіль купували», «Як козаки куліш варили», «Як козаки наречених виручали», «Як козаки на весіллі гуляли», «Як козаки олімпійцями стали» та ін. Багато з них на Всесоюзних кінофестивалях одержали почесні нагороди.
У ці роки український кінематограф збагатили роботи «В бій ідуть тільки «старики» та «Ати-бати йшли солдати» режисера Л. Викова, «Тривожний місяць вересень», «Камінний хрест» Л. Осики. / лише в другій половині 80-х років, прорвавши «залізну завісу», якою тривалий час монополістичне об'єднання «Союзекспортфільм-відгороджував від зовнішнього світу, українське кіно дістало можливість ознайомити зі своїми здобутками глядачів Європи, Амери-ки і Канади. І відбувалося це досить успішно. Фільми Ю. Іллєнка «Криниця для спраглих» та «Вечір на Івана Купала» впродовж двох років утримували високий рейтинг у вимогливих американських кіно-критиків, а в 1989 р. викликали захоплення на престижному міжнарод-йому кінофестивалі у Сан-Франциско. В 1990 р. кінострічка Ю. Іллєн-ка «Лебедине озеро. Зона» на Каннському міжнародному кінофестивалі була удостоєна двох головних призів Міжнародної федерації кінема-тографічної преси. Таке високе визнання українського кінематографа є свідченням того, що українська земля щедра на таланти, які здатні ство-рювати фільми світового гатунку.
Проте поряд із значними досягненнями українське кіно мало ряд творчих упущень. Не було подолано відторгнення його від національ ної проблематики. І досі мало фільмів, що виходять на екран україн-ською мовою. Над подоланням цих недоліків активно працює наша творча інтелігенція.
