4. Нернста

168. Градуювальний графік в полярографії будують в координатах

1. І_д – С

2. φ_1/2 – С

3. h – C

4. E - C

169. Хроматографія – це процес, оснований на багато чисельному повторенні актів

1. Адсорбції

2. Сорбції та десорбції

3. Десорбції

4. Сорбції

170. Якісна характеристика газової хроматографії – це:

1. висота піку

2. R_f

3. Час утримування

4. Площина плями

171.Кількісна характеристика в тонкошаровій хроматографії:

1. Площина плями

2. Величина R_f

3. Висота піку

4. Площина піку

172. Якісна характеристика ТШХ

1. R_f

2. Час утримування

3. Площина плями

4. Висота піку

173. Нерухомою фазою в паперовій хроматографії є:

1. Адсорбент

2. Хроматографічний папір

3. Іоніт

4. Рідина на пористому носії

174. Адсорбент, яким заповнюють колонку для газової хроматографії повинен відповідати вимогам.

1. Бути селективним

2. Бути хімічно інертним

3. Бути селективним та хімічно інертним

4. Бути хімічно інертним, селективним і мати достатню механічну міцність

175.Укажіть активну групу катіоніту

1. R-SO₃H

2. R-NH₂

3. R₃-N

4. R₂ -NH

176. Аніонообмінний процес проходить за схемою рівняння:

1. RH + KtAn RKt + HAn

2. ROH + KtAn RAn + KtOH

3. RH + KtAn RAn + HKt

4. ROH + KtAn RKt + AnOH

177. Для переведення іоніту в Н+-форму використовують:

1. СН₃СООН

2. HCl

3. H₃PO₄

4. C₂H₅OH

178. Діаметр краплі проби при тонкошаровій хроматографії (ТШХ) повинен бути:

1. > 0,5 см

2. < 0,3 см

3. ≈ 0,3-0,4 см

4. < 1 см

179.Основи хроматографії сформулював вчений

1. Я. Гейровський

2. М. Цвет

3. Р. Лоренц

4. М. Фарадей

180. За якою ознакою не класифікують хроматографічні методи:

1. За агрегатним станом рухомої та нерухомої фази

2. За механізмом взаємодії сорбент-сорбат

3. За технікою проведення

4. За часом розділення

181. Указати газ, який не можна використовувати в ролі носія в газовій хроматографії

1. Аргон

2. Гелій

3. Азот

4. Кисень

182. Катарометром називають детектор

1. По іонізації полум’я

2. По теплопровідності

3. По електронному захопленню

4. Флуоресцентний

183. Указати метод, який не належить до способів кількісної оцінки хроматограм

1. Метод абсолютної калібровки

2. Метод внутрішнього стандарту

3. Метод нормування

4. Метод фіксованої концентрації

184. Найменшу хімічну стійкість мають

1. Природні неорганічні іоніти

2. Поліконденсійні смоли

3. Синтетичні неорганічні іоніти

4. Полімеризаційні смоли

185. За механізмом взаємодії ТШХ відносяться до хроматографії

1. Іонообмінної

2. Адсорбційної

3. Розподільної

4. Осадової

186. Хроматографічні методи аналізу застосовують для

1. Розділення суміші речовин

2. Концентрування компонентів

3. Визначення чистоти речовин

4. Усього перерахованого вище

187. Розчинник або суміш розчинників, що використовується при хроматографії, називається:

1. Адсорбент

2. Елюент

3. Етанол

4. Адсорбат

188. Правильний порядок розташування основних вузлів газового хроматографа: детектор (1), дозатор для введення проб(2),балон з газом-носієм (3), регистратор сигналу (4), хроматографічна колонка (5):

1. 3 1 2 4 5

2. 1 2 3 4 5

3. 3 2 5 1 4

4 3 5 1 2 4

189. Газ-носій при газовій хроматографії подають з балону через

1. Дозатор

2. Колонку

3. Детектор

4. Редуктор

190. Хроматографічні методи класифікують за:

1. Агрегатним станом рухливої та нерухливої фази

2. Механізмом розподілу

3. За способом проведення

4. Все вище означене

191. Кінетичний метод аналізу оснований на визначенні

1. Електрорушійної сили процесу

2. Швидкості реакції

3. Теплового ефекту реакції

4. Радіоактивності

192. Індикаторна речовина в кінетичному методі – це речовина, за зміною концентрації якої визначається

1. рН розчину

2. Тепловий ефект

3. Швидкість реакції

4. Порядок реакції

193. Найзручнішими, з точки зору кінетичного методу, є реакції, що проходять за

1. 30 –40 хвилин

2. 1 – 1,5 години

3. 2 – 3 хвилини

4. 10 – 15 хвилин

194. Індикаторна реакція - це

1. Реакція, яка проходить за допомогою індикатора

2. Фонова реакція

3. Швидкість якої визначають за допомогою речовини

4. Некаталітична реакція

195. Для визначення швидкості реакції необхідно вивчити зміну

1. Концентрації учасника реакції за температури

2. Концентрації учасника реакції за тиском

3. Концентрації учасника реакції за часом

4. Концентрації учасника реакції за зміною рН

196. Тангенс кута нахилу графіків в методі тангенсів залежить від

1. Концентрації каталізатора

2. Концентрації вихідної речовини

3. Концентрації продуктів реакції

4. Зовнішніх факторів

197. При кінетичних визначеннях за допомогою фотометрії градуювальний графік за методом фіксованої концентрації будують в координатах

1. А від τ

2. 1/τ від С_kt

3. А від С_kt

4. tg α від С_kt

198. Кінетичний кількісний аналіз, оснований на вимірюванні значення фізичної величини, якої досягає реакція за певний інтервал часу, називається

1. Метод додатків

2. Метод фіксованої концентрації

3. Метод фіксованого часу

4. Метод тангенсів

199. У випадку, якщо практично не має фонових реакцій та існує лінійна залежність між фізичною величиною та концентрацією, доцільно використовувати

1. Метод фіксованої концентрації

2. Метод тангенсів

3. Метод додатків

4. Метод фіксованого часу

200. Градуювальний графік за методом фіксованого часу будують в координатах

1..tg α від С_kt

2. 1/τ від С_kt

3. А від τ

4. А від С_kt

1. Визначити молярний коефіцієнт світлопоглинання комплексу ферум (ІІІ) оксихіноляту, якщо абсорбційність розчину, що містить 0,01197 г/дм³ в кюветі 0,5см, склала 0,620.

1. 4350 2. 5800 3. 104 4. 624

2. Інтенсивність флуоресценції дослідного розчину алюмінію у 8-оксіхіноліні склала 0,99 умовних одиниць шкали флуориметру. Визначити концентрацію алюмінію в розчині (г/дм³), якщо інтенсивність флуоресценції стандартного розчину, що містить 5 мкг/см³ алюмінію, в тих же умовах склала 0,45 умовних одиниць.

1. 11 2. 2,27 3. 0,011 4. 22,7

3. Визначити питомий кут обертання площини поляризації ℓ-морфіну, якщо розчин, що містить 0,45 г ℓ-морфіну в 30 см³ метанолу, при довжині трубки 25 см обертає площину поляризації ліворуч на 4,92˚.

1. 131,2 2. 43,7 3. -131,2 4. – 43,7

4. Наважку дослідної речовини, масою 500 мг, що містить хлор після відповідної обробки для отримання суспензії аргентум хлориду розбавили водою до 0,1 дм³. Інтенсивність світлорозсіяння склала 0,42. Стандартний розчин готували розчиненням 0,25 г калію хлориду в мірній колбі об'ємом 1000 см³. Інтенсивність світлорозсіяння цього розчину склала 0,68. Визначити вміст хлору (%) в дослідній речовині.

1. 38,86 2. 24,25 3. 25,24 4. 19,87

5. Визначити рефрактометричний фактор розчину калію карбонату, якщо розчин з масовою часткою 8 % має показник заломлення 1,3461, а розчин з масовою часткою калію карбонату 15% має показник заломлення 1,3561.

1. 0,00143 2. 0,143 3. 0,0143 4. 0,00098

6. Розрахувати молярну рефракцію пентану, якщо виміряний показник заломлення склав 1,3576, а густина – 0,6259 г/см³.

1. 38,86 2. 24,25 3. 25,24 4. 19,87

7. Визначити питомий кут обертання площини поляризації речовини, якщо розчин, який містить 0,9 г у 200 см³ , при довжині поляриметричної трубки 25 см, обертає площину поляризації ліворуч на 1,17˚.

1. 52 2. -52 3.104 4. -104

8. Визначити масову частку калію хлориду у водному розчині, якщо рефрактометричний фактор F = 0,00131, а виміряне значення показника заломлення розчину – 1,3434.

1. 0,018 2. 7,94 3. 79,4 4. 1,82

9. Розрахувати молярну рефракцію толуену за даними довідника к суму атомних рефракцій.

1.30,93 2. 25,73 3. 27,4 4. 22,2

10. Для визначення міді в солі наважку 1,3 г після розчинення та обробкою амоніаком, отримали 1 дм³ забарвленого розчину, адсорбційність якого в кюветі з товщиною шару 2 см склала 0,254. Визначити масову частку міді в солі (%), якщо молярний коефіцієнт поглинання амоніачного комплексу міді 423.

1. 0,15 2. 0,023 3. 1,5 4. 2,3

11. Визначити рН розчину при температурі 25°C, якщо виміряний потенціал водневого індикаторного електроду дорівнює – 0,42 В.

1. 5,25 2. 7,12 3. 4,43 4. 9,05

12. Обчислити потенціал цинкового електроду в розчині ZnCl₂ (C_М=0,01 моль/дм³) при 35ºС

1. – 0,82 2. - 0,76 3. -0,88 4. - 0,7

12. Визначити масу міді, яка відновиться на катоді при проходженні струму силою 3,5А крізь розчин мідного купоросу протягом 25хвилин.

1. 0,95 2. 1,42 3. 1,73 4. 0,86

14. Наважку солі масою 0,2г, яка містить мідь, розчинили й об’єм добутого розчину довели до 50 см³. При полярографуванні 5 см³ цього розчину висота хвилі склала 37 поділок шкали полярографу. Обчислити вміст міді (%) в зразку солі, якщо відомо, що при полярографуванні розчину, який містить 0,0012 г/ міді у 1 дм³ висота хвилі складає 30 поділок приладу.

1. 3,7 2. 7,4 3. 14,8 4. 1,85

15. Наважку дослідної речовини, що містить калій хлорид, масою 0,7454 г , перенесли в мірну колбу, об'ємом 100 см³ та довели до мітки водою. 10 см³ отриманого розчину пропустили крізь хроматографічну колонку, заповнену катіонітом. Отриманий елюат відтитрували 0,1 М розчином натрію гідроксидом (К= 0,9589). Визначити масову частку калію хлориду в дослідному розчині, якщо об'єм натрію гідроксиду, що пішов на титрування, дорівнює 8,85 см³.

1. 84,8 2. 49,9 3. 96,6 4. 58,7