1. Короткі теоретичні відомості.
Робочими тілами в ДВЗ називаються речовини, за допомогою яких тепло-
та, що виділяється в циліндрі під час згоряння палива, перетворюється в меха-
нічну роботу, а саме: паливо, повітря і продукти згоряння.
У карбюраторному, газовому двигунах і в газодизелі робочим тілом на
такті впуску є суміш повітря і палива—горюча суміш; на такті стиску—горюча
суміш і залишкові гази—робоча суміш; при робочому ході і випуску—продукти
згоряння. В дизелі робочим тілом у такті впуску є повітря; в такті стиску—
суміш повітря з залишковими газами—робоча суміш; при робочому ході і ви-
пуску—продукти згоряння.
В автомобільних ДВЗ застосовуються рідкі й газові види палива, основну
частину яких становлять вуглеводні.
Рідкі палива виробляють в основному з нафти. Основними видами рідкого палива для ДВЗ з іскровим запалюванням є бензини, а для дизелів—дизельні палива. До важливих показників рідких палив належать: для бензину—октанове число, для дизельного палива—цетанове число.
До складу рідкого палива входять вуглець С, водень Н, кисень О, сірка S,
азот N та інші хімічні елементи. Вміст сірки, азоту та інших елементів незнач-
ний, тому, розраховуючи реакції згоряння, враховують тільки вуглець, водень і
кисень. Елементарний склад рідкого палива. Оскільки рідке паливо є сумішшю
різних вуглеводнів, записати його склад за допомогою хімічної формули важко.
Тому в розрахунках згоряння склад палива записують у вигляді спрощеної фо-
рмули елементарного складу, до якої входять масові частки елементів, що міс-
тяться в 1 кг палива:
gС + gH + gО = 1 кг (1)
Наприклад, для дизельного палива: 0,870 кг+0,126 кг+0,004 кг=1 кг.
Для бензину: 0,855 кг + 0,145 кг + 0 = 1 кг.
Крім розглянутих, важливими характеристиками рідких палив, що впливають на робочий цикл та роботу паливної апаратури, є: випарність, густина, в'язкість, поверхневий натяг. Ці характеристики розглядаються у курсі експлуатаційних матеріалів.
В автомобільних ДВЗ застосовуються стиснутий природний газ, який складається в основному з метану СН4 і зріджений нафтовий газ, до якого входять в основному пропан С3Н8 і бутан С4H10. Будь-яке з цих газових палив є сумішшю горючих газів CnHm, CO, H2 і негорючих N2, O2, СО2, Н2О.
Для газових палив записують їх хімічний склад:
MCnHm + MCO + MH2 + MO2 + MCO2 + MH2O + MN2 = 1кмоль, (2)
де М – об’ємна частка (у кіломолях) відповідного газу, що входить у 1 кмоль газового палива.
Пригадаємо, що кіломолем називають кількість речовини, маса якої чисельно дорівнює її молекулярній масі. Так, маса 1кмоля Н2 = 2 кг, 1кмоля
С = 12 кг, 1кмоля О2 = 32 кг.
Щоб визначити кількість повітря, необхідну для згоряння палива, потрібно розглянути реакції згоряння кожного його компонента. Розрахунок виконується в кілограмах і кіломолях.
Реакція згоряння вуглецю: водню:
С + О2 = СО2, 2Н2 + О2 = 2Н2О. (3)
В кілограмах: 12 кг (С) + 32 кг (О2) = 44 кг (СО2) .
4 кг (Н2) + 32 кг (О2) = 36 кг (Н2О) .
Так, як в двигунах використовується повітря, то теоретично необхідна кількість повітря для згорання 1 кг палива визначиться:
В кілограмах: l0 = 1/0,23(8/3C + 8H – On), кг (4)
В кіломолях: L0 = 1/0,21(C/12 + H/4 – On/32), кмоль (5)
Дійсна кількість повітря, яке бере участь у згоранні кг палива залежить від
коефіцієнта надлишку повітря (α) і визначається:
В кілограмах: lд = α l0 , кг (6)
В кіломолях: Lд = α L0 , кмоль (7)
Відношення кількості повітря, що фактично бере участь у згорянні, до кількості повітря, теоретично необхідної для повного згоряння палива, називається коефіцієнтом надлишку повітря (рис.1).
α
= Lд/
L0
=
lд/
l0
=
Gпов/
l0
Gпал.
(8)
де Gпов—маса повітря, що бере участь у згорянні Gпал кг палива.
Якщо α >1, то повітря більше, ніж теоретично необхідно для повного згоряння палива. Таку паливо повітряну суміш називають бідною. Якщо α =1, склад суміші називають стехіометричним. Коли α <1, суміш називають багатою.
У циліндрах ДВЗ повне згоряння палива може відбуватися тільки за умови α >1, через неоднорідність суміші повітря і палива.
Рис.1 Межі зміни коефіцієнта надлишку повітря (α).
1-карбюраторний двигун, 2- дизельний двигун.
Але в ДВЗ з іскровим запалюванням швидкість згоряння і потужність найбільші, коли α <1, тобто при неповному згорянні палива, коли частина вуглецю окислюється в оксид вуглецю CO. Це істотний недолік таких ДВЗ, бо оксид вуглецю дуже токсичний. У дизелях на всіх режимах α > 1.
Значення а при повній потужності: бензинові ДВЗ з іскровим запалюванням α =0,85...0,95; дизелі α =1,2...1,7; газові ДВЗ α =1,1 ... 1,3.
Сумарна кількість свіжої суміші при згорянні 1 кг палива становить:
В кілограмах: G = 1 + α l0 , кг (9)
В кіломолях: M1 = 1/mn + α L0 , кмоль, (10)
де mn – молярна маса палива.
Кількість окремих складових продуктів згоряння і їх сумарна кількість при
коефіцієнті надлишку повітря (а <1) визначається:
для вуглецю, що згорів в СО:
фсо = 2(1-α)( 1+3Н/С); (11)
для вуглецю, що згорів в СО2:
фсо2 = 1 – фсо ; (13)
Кількість вуглекислого газу:
В кілограмах: Gco2 = 11/3(1- фсо) C , кг (14)
В кіломолях: M co2 = C/12 (1- фсо) , кмоль, (15)
Кількість окису вуглецю:
В кілограмах: Gco = 7/3 фсо C , кг (16)
В кіломолях: M co = C/12 фсо , кмоль, (17)
Кількість водяної пари:
В кілограмах: GН2О = 9 Н, кг (18)
В кіломолях: M Н2О = Н/2, кмоль, (19)
Кількість азоту:
В кілограмах: GN2 = 0.77α l0 , кг (20)
В кіломолях: MN2 = 0,79 α L0 , кмоль, (21)
Сумарна кількість продуктів згоряння:
В кілограмах: G2 = GСО2 + GСО + GН2О + GN2 , кг (22)
В кіломолях: M2 = M СО2 + M СО + M Н2О + MN2 (23)
Кількість окремих складових продуктів згоряння і їх сумарна кількість при
коефіцієнті надлишку повітря (α >1) визначається:
Кількість вуглекислого газу:
В кілограмах: Gco2 = 11/3 C , кг (24)
В кіломолях: M co2 = C/12 , кмоль, (25)
Кількість водяної пари:
В кілограмах: GН2О = 9 Н, кг (26)
В кіломолях: M Н2О = Н/2, кмоль, (27)
Кількість кисню:
В кілограмах: GО2 = 0,23(α-1) l0, кг (28)
В кіломолях: M О2 = 0,21(α-1) L0, кмоль, (29)
Кількість азоту:
В кілограмах: GN2 = 0.77α l0 , кг (30)
В кіломолях: MN2 = 0,79 α L0 , кмоль, (31)
Сумарна кількість продуктів згоряння:
В кілограмах: G2 = GСО2 + GО2 + GН2О + GN2 , кг (32)
В кіломолях: M2 = M СО2 + M О2 + M Н2О + MN2 , кмоль, (33)
Порівняємо кількість робочої суміші і кількість продуктів згоряння:
ДG = G2 – G1, (34)
ДМ = М2 – М1. (35)
Визначаємо теоретичний коефіцієнт молекулярного розширення:
mo = M2 / M1 . (36)
2. Завдання для виконання лабораторної роботи:
По заданому елементарному складу палива і молекулярній масі визначити:
1. Теоретично необхідну кількість повітря для згоряння палива в кг і кмоль.
2. Дійсну кількість повітря, необхідну для згоряння палива в кг і кмоль.
3. Сумарну кількість свіжої суміші в кг і кмоль.
4. Сумарну кількість продуктів згоряння в кг і кмоль.
5. Приріст молекулярного об’єму при згорянні палива.
6. Теоретичний коефіцієнт молекулярного збільшення.
Розрахунок провести для двох значень (α) : (α1) і (α2)
3. Вихідні дані для розрахунку:
Вибір варіанту завання:
Із таблиці 2 вибираємо вихідні дані для розрахунку і заносимо в таблицю1:
Таблиця 1 Вихідні дані для розрахунку
№ вар. |
Вид палива |
Елементарний склад палива |
Молекуляр маса, кг/кмоль |
Коеф надлишку повітря |
|||
С |
Н |
О |
α1 |
α2 |
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
Розрахунок:
Висновок:
Таблиця 2. Варіанти вихідних даних для розрахунку:
№ вар. |
Вид палива |
Елементарний склад палива |
Молекуляр маса, кг/кмоль |
Коеф надлишку повітря |
|||
С |
Н |
О |
α1 |
α2 |
|||
1 |
бензин |
0,855 |
0,145 |
- |
110 |
0,95 |
1,15 |
2 |
бензин |
0,855 |
0,145 |
- |
111 |
0,94 |
1,14 |
3 |
бензин |
0,855 |
0,145 |
- |
112 |
0,93 |
1,13 |
4 |
бензин |
0,855 |
0,145 |
- |
113 |
0,92 |
1,12 |
5 |
бензин |
0,855 |
0,145 |
- |
114 |
0,91 |
1,11 |
6 |
бензин |
0,855 |
0,145 |
- |
115 |
0,90 |
1,10 |
7 |
бензин |
0,855 |
0,145 |
- |
116 |
0,89 |
1,09 |
8 |
бензин |
0,855 |
0,145 |
- |
117 |
0,88 |
1,08 |
9 |
бензин |
0,855 |
0,145 |
- |
118 |
0,87 |
1,07 |
10 |
бензин |
0,855 |
0,145 |
- |
119 |
0,86 |
1,06 |
11 |
бензин |
0,855 |
0,145 |
- |
120 |
0,85 |
1,05 |
12 |
бензин |
0,855 |
0,145 |
- |
110 |
0,88 |
1,04 |
13 |
бензин |
0,855 |
0,145 |
- |
115 |
0,90 |
1,10 |
14 |
бензин |
0,855 |
0,145 |
- |
118 |
0,96 |
1,03 |
15 |
дизпаливо |
0,870 |
0,126 |
0,004 |
180 |
1,25 |
2,00 |
16 |
дизпаливо |
0,870 |
0,126 |
0,004 |
181 |
1,26 |
2,1 |
17 |
дизпаливо |
0,870 |
0,126 |
0,004 |
182 |
1,27 |
2,2 |
18 |
дизпаливо |
0,870 |
0,126 |
0,004 |
185 |
1,28 |
2,3 |
19 |
дизпаливо |
0,870 |
0,126 |
0,004 |
186 |
1,29 |
2,4 |
20 |
дизпаливо |
0,870 |
0,126 |
0,004 |
187 |
1,30 |
2,5 |
21 |
дизпаливо |
0,870 |
0,126 |
0,004 |
188 |
1,31 |
2,6 |
22 |
дизпаливо |
0,870 |
0,126 |
0,004 |
190 |
1,32 |
2,7 |
23 |
дизпаливо |
0,870 |
0,126 |
0,004 |
191 |
1,33 |
2,8 |
24 |
дизпаливо |
0,870 |
0,126 |
0,004 |
192 |
1,34 |
2,9 |
25 |
дизпаливо |
0,870 |
0,126 |
0,004 |
193 |
1,35 |
3,0 |
26 |
дизпаливо |
0,870 |
0,126 |
0,004 |
195 |
1,36 |
3,1 |
27 |
дизпаливо |
0,870 |
0,126 |
0,004 |
196 |
1,37 |
3,2 |
28 |
дизпаливо |
0,870 |
0,126 |
0,004 |
197 |
1,38 |
3,3 |
29 |
дизпаливо |
0,870 |
0,126 |
0,004 |
198 |
1,39 |
3,4 |
30 |
дизпаливо |
0,870 |
0,126 |
0,004 |
200 |
1,40 |
3,5 |
Контрольні запитання:
1. Що називається робочим тілом у ДВЗ?
2. Назвіть склад робочого тіла у дизельного і бензинового двигуна при різних
процесах циклу.
3. Запишіть рівняння для згоряння вуглецю і водню при (а <1) і при (а >1).
4. Наведіть залежності для визначення теоретично необхідної кількості повітря
для згоряння одного кілограма палива.
5. Що називається коефіцієнтом надлишку повітря?
6. Як характеризуються суміші в залежності від коефіцієнта надлишку повітря?
7. Як розраховується кількість горючої суміші для різного типу двигунів?
8. З яких компонентів складаються продукти повного і неповного згоряння?
9. Як змінюється об’єм суміші при згорянні рідкого і газоподібного палива?
Джерела:
1. Ф.І. Абрамчук. Автомобільні двигуни-К.: Арістей. 2006.-476с. – С.31-46.
2. М.С. Ховах, Г.С. Маслов Автомобільні двигуни. –М.: Машиностроение. 1971.- С.72-85
Лабораторна робота №1 Приклад оформлення звіту.
Розрахунки і оформлення рекомендується виконати за
допомогою компютерної програми Mikrosoft Excel.
Тема:
Визначення витрати повітря двигуном. (Для бензинового двигуна)
Мета заняття:
Навчитися визначати кількість повітря, яка необхідна для згоряння палива, кількість продуктів згоряння, та коефіцієнта молярної зміни.
Із таблиці 2 вибираємо вихідні дані для розрахунку згідно заданого варіанту і заносимо в таблицю1:
Таблиця 1 Вихідні дані для розрахунку
|
№ вар. |
Вид палива |
Елементарний склад палива |
Моляр-на |
Коеф надлишку повітря |
|
|||
|
маса, |
|
|||||||
|
С |
Н |
О |
mn. кг/кмоль |
α1 |
α2 |
|
||
|
00 |
бенз. |
0,855 |
0,145 |
|
114 |
0,9 |
1,15 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1 |
Теоретично необхідна кількість повітря для згорання палива: |
|
|||||||
|
В кілограмах: l0 = 1/0,23(8/3C + 8H – On), кг |
|
|
14,96 |
|||||
|
В кіломолях: L0 = 1/0,21(C/12 + H/4 – On/32), кмоль |
|
0,512 |
||||||
|
Дійсна кількість повітря, яке бере участь у згоранні кг палива залежить |
||||||||
|
від коефіцієнта надлишку повітря (а) і визначається: |
α1 |
α2 |
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
0,9 |
1,15 |
2 |
Дійсна кількість повітря, яке бере участь у згорянні кг палива: |
||||||||
|
В кілограмах: lд = α l0 , кг |
|
|
|
13,46 |
17,2 |
|||
|
В кіломолях: Lд =α L0 , кмоль |
|
|
0,461 |
0,589 |
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
3 |
Сумарна кількість свіжої суміші при згорянні 1 кг палива становить: |
||||||||
|
В кілограмах: G = 1 +α l0 , кг |
|
|
14,46 |
18,20 |
||||
|
В кіломолях: M1 = 1/mn +α L0 , кмоль, |
|
0,469 |
0,597 |
|||||
|
де mn – молярна маса палива. |
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
4 |
Кількість окремих складових продуктів згоряння і їх сумарна кількість |
||||||||
|
при коефіцієнті надлишку повітря (α <1) визначається: |
α1 |
|
||||||
|
для вуглецю, що згорів в СО: |
|
|
|
0,9 |
|
|||
4а |
фсо = 2(1-α)( 1+3Н/С); |
|
0,302 |
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
для вуглецю, що згорів в СО2: |
|
|
|
|
|
|||
4б |
фсо2 = 1 – фсо ; |
|
|
0,698 |
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
5 |
Кількість вуглекислого газу: |
|
|
|
|
|
|||
|
В кілограмах: Gco2 = 11/3(1- фсо) C , кг |
|
2,189 |
|
|||||
|
В кіломолях: M co2 = C/12 (1- фсо) , кмоль, |
|
0,0498 |
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
6 |
Кількість окису вуглецю: |
|
|
|
|
|
|||
|
В кілограмах: Gco = 7/3 фсо C , кг |
|
|
0,602 |
|
||||
|
В кіломолях: M co = C/12 фсо , кмоль, |
|
0,0215 |
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
7 |
Кількість водяної пари: |
|
|
|
|
|
|||
|
В кілограмах: GН2О = 9 Н, кг |
|
|
1,305 |
|
||||
|
В кіломолях: M Н2О = Н/2, кмоль, |
|
|
0,0725 |
|
||||
8 |
Кількість азоту: |
|
|
|
|
|
|
||
|
В кілограмах: GN2 = 0.77α l0 , кг |
|
|
10,365 |
|
||||
|
В кіломолях: MN2 = 0,79 α L0 , кмоль, |
|
0,364 |
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
9 |
Сумарна кількість продуктів згоряння: |
|
|
|
|
||||
|
В кілограмах: G2 = GСО2 + GСО + GН2О + GN2 , кг |
14,46 |
|
||||||
|
В кіломолях: M2 = M СО2 + M СО + M Н2О + MN2 |
0,5077 |
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
10 |
Кількість окремих складових продуктів згоряння і їх сумарна кількість |
||||||||
|
при коефіцієнті надлишку повітря (α>1) визначається: |
|
α2 |
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1,15 |
11 |
Кількість вуглекислого газу: |
|
|
|
|
|
|||
|
В кілограмах: Gco2 = 11/3 C , кг |
|
|
|
3,135 |
||||
|
В кіломолях: M co2 = C/12 , кмоль, |
|
|
|
0,0713 |
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
12 |
Кількість водяної пари: |
|
|
|
|
|
|||
|
В кілограмах: GН2О = 9 Н, кг |
|
|
|
1,305 |
||||
|
В кіломолях: M Н2О = Н/2, кмоль, |
|
|
|
0,0725 |
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
13 |
Кількість кисню: |
|
|
|
|
|
|
||
|
В кілограмах: GО2 = 0,23(α-1) l0,кг |
|
|
|
0,516 |
||||
|
В кіломолях: M О2 = 0,21(α-1) L0, кмоль, |
|
|
0,0161 |
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
14 |
Кількість азоту: |
|
|
|
|
|
|
||
|
В кілограмах: GN2 = 0.77α l0 , кг |
|
|
|
13,244 |
||||
|
В кіломолях: MN2 = 0,79 α L0 , кмоль, |
|
|
0,4651 |
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
15 |
Сумарна кількість продуктів згоряння: |
|
|
|
|
||||
|
В кілограмах: G2 = GСО2 + GО2 + GН2О + GN2 , кг |
18,200 |
|||||||
|
В кіломолях: M2 = M СО2 + M О2 + M Н2О + MN2 , кмоль, |
0,6249 |
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
16 |
Порівняємо кількість робочої суміші і кількість продуктів згоряння: |
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
0,9 |
1,15 |
|
ДG = G2 – G1, |
|
0,00 |
0,000 |
|||||
|
ДМ = М2 – М1. |
|
0,0470 |
0,0363 |
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
17 |
Визначаємо теоретичний коефіцієнт молекулярного розширення: |
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
mo = M2 / M1 . |
|
1,081 |
1,062 |
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Висновок: Сумарна кількість продуктів згоряння в кілограмах рівна |
||||||||
|
|
сумарній кількості свіжої суміші. |
|
|
|
||||
|
|
Теоретичний коефіцієнт молекулярного розширення |
|
||||||
|
|
із збільшенням коефіцієнта надлишку повітря зменшується. |
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Лабораторна робота №1 Приклад оформлення звіту
Розрахунки і оформлення рекомендується виконати за
допомогою компютерної програми Mikrosoft Excel.
Тема:
Визначення витрати повітря двигуном. (Для дизельного двигуна)
Мета заняття:
Навчитися визначати кількість повітря, яка необхідна для згоряння палива, кількість продуктів згоряння, та коефіцієнта молярної зміни.
Із таблиці 2 вибираємо вихідні дані для розрахунку згідно заданого варіанту і заносимо в таблицю1:
Із таблиці 2 вибираємо вихідні дані для розрахунку і заносимо в таблицю1:
Таблиця 1 Вихідні дані для розрахунку
|
№ вар. |
Вид палива |
Елементарний склад палива |
Моляр-на |
Коеф надлишку повітря |
|
|||
|
маса, |
|
|||||||
|
С |
Н |
О |
mn. кг/кмоль |
α1 |
α2 |
|
||
|
00 |
диз.п |
0,87 |
0,126 |
0,004 |
192 |
1,34 |
2,9 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1 |
Теоретично необхідна кількість повітря для згорання палива: |
|
|||||||
|
В кілограмах: l0 = 1/0,23(8C/3 + 8H – On), кг |
|
|
14,45 |
|||||
|
В кіломолях: L0 = 1/0,21(C/12 + H/4 – On/32), кмоль |
|
0,495 |
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2 |
Дійсна кількість повітря, яке бере участь у згоранні кг палива залежить |
||||||||
|
від коефіцієнта надлишку повітря (α) і визначається: |
α1 |
α2 |
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
1,34 |
2,90 |
|
В кілограмах: lд = α l0 , кг |
|
|
|
19,37 |
41,9113043 |
|||
|
В кіломолях: Lд =α L0 , кмоль |
|
|
0,66282 |
1,43446 |
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
3 |
Сумарна кількість свіжої суміші при згоранні 1 кг палива становить: |
||||||||
|
В кілограмах: G = 1 +α l0 , кг |
|
|
20,37 |
42,91 |
||||
|
В кіломолях: M1 = 1/mn +α L0 , кмоль, |
|
0,668 |
1,440 |
|||||
|
де mn – молярна маса палива. |
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
4 |
Кількість окремих складових продуктів згорання і їх сумарна кількість |
||||||||
|
при коефіцієнті надлишку повітря (α >1) визначається: |
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
5 |
Кількість вуглекислого газу: |
|
|
|
|
|
|||
|
В кілограмах: Gco2 = 11 С/3 , кг |
|
|
3,19 |
3,190 |
||||
|
В кіломолях: M co2 = C/12 , кмоль, |
|
|
0,0725 |
0,0725 |
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
6 |
Кількість водяної пари: |
|
|
|
|
|
|||
|
В кілограмах: GН2О = 9 Н, кг |
|
|
1,134 |
1,134 |
||||
|
В кіломолях: M Н2О = Н/2, кмоль, |
|
|
0,063 |
0,063 |
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
7 |
Кількість кисню: |
|
|
|
|
|
|
||
|
В кілограмах: GО2 = 0,23(α-1) l0, кг |
|
|
1,13016 |
6,3156 |
||||
|
В кіломолях: M О2 = 0,21(α-1) L0, кмоль, |
|
0,0353 |
0,1974 |
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
8 |
Кількість азоту: |
|
|
|
|
|
|
||
|
В кілограмах: GN2 = 0.77α l0 , кг |
|
|
14,911753 |
32,2717043 |
||||
|
В кіломолях: MN2 = 0,79 α L0 , кмоль, |
|
0,5236 |
1,1332 |
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
9 |
Сумарна кількість продуктів згорання: |
|
|
|
|
||||
|
В кілограмах: G2 = GСО2 + GО2 + GН2О + GN2 , кг |
20,366 |
42,911 |
||||||
|
В кіломолях: M2 = M СО2 + M О2 + M Н2О + MN2,км |
0,69445 |
1,46609 |
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
10 |
Порівняємо кількість робочої суміші і кількість продуктів згорання: |
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
ДG = G2 – G1, |
|
0,000 |
0,000 |
|||||
|
ДМ = М2 – М1. |
|
0,0264 |
0,0264 |
|||||
11 |
Визначаємо теоретичний коефіцієнт молекулярного розширення: |
||||||||
|
mo = M2 / M1 . |
|
1,048 |
1,022 |
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Висновок: Сумарна кількість продуктів згорання в кілограмах рівна |
||||||||
|
|
сумарній кількості свіжої суміші. |
|
|
|
||||
|
|
Теоретичний коефіцієнт молекулярного розширення |
|
||||||
|
|
із збільшенням коефіцієнта надлишку повітря зменшується. |
|||||||
Лабораторна робота №2.
Тема: Особливості дійсних циклів двигунів.
Мета заняття:
Навчитися розраховувати параметри робочих процесів дійсних циклів двигунів.