2.2. Дослідження особливостей візуального сприйняття творів живопису в залежності від естетичних переваг

В ході емпіричного дослідження було виявлено, що важливий вплив на візуальне сприйняття, індивідуально-особистісних відмінностей, а саме екстраверсії та інтроверсії. За результатами 5PF опитувальника, бачимо, що до екстравертів відноситься 75,9 % досліджуваних; до інтровертів відносяться 23,1% досліджуваних. (Див. табл. № 3 дод. Б ). Розглянемо результати:

Рис. 2.1. Вираженість екстраверсії та інтроверсії у групі

Отож, умовно можна розділити наших досліджуваних на дві групи, екстраверти та інтроверти. Розглянемо результати цих груп за опитувальником.

Аналіз результату опитувальника «естетичних переваг» стосовно питань №1,2,3. (Див. табл. № 6 дод. Д ) :

Рис. 2.3. Освіта творчого напряму серед екстравертів та інтровертів

Як ми бачимо з даних наведених у гістограмі (Див. рис. 3.3), в школі образотворчого мистецтва навчалося екстравертів  9,9 %; інтровертів 0%; В музичній школі навчалося 16,5 % екстравертів; 9,9 %  інтровертів; По навчанню в школі хореографічного мистецтва групи мають однакові результати 6,6 %.

Розглянемо результати аналізу питання № 4. (Див. дод. Д табл. № 6).

Рис.2.3. . Уподобання екстравертів та інтровертів до малювання

З гістограми видно, що всього 56,1 % досліджуваних екстравертів та 16,5 % інтровертів люблять малювати;

Стосовно питання № 5 (Див. дод. Д табл. № 6) нами були одержані такі результати.

Рис. 2.4. Періодичність відвідування досліджуваними екстравертами та інтровертами музеїв та виставок

З даної гістограми видно, що 69,6 %  екстравертів відвідують дані установи рідко; інтроверти  0%; Рідко відвідують екстраверти  62,7 %; Інтроверти  23,1 %; Ніколи не відвідують екстраверти  1%; інтроверти  0%.

Відносно питань № 6,7. Були отримані такі результати:

Рис. 2.5. Наявність улюбленого художника та вміння розрізняти напрямки мистецтва серед досліджуваних

З гістограми бачимо, що улюбленого художника мають: екстраверти  49,5% ; інтроверти  13,1 %; Вміють розпізнавати напрямки мистецтва екстраверти 19,8 %; інтроверти  9,9 %.

Якщо аналізувати результати отримані на питання «на що перше в картині ви звернули увагу» (питання № 8), (Див. дод. Д табл. № 6), отримані такі результати:

Рис. 2.6. Сприйняття кольору, форми та змісту екстравертами та інтровертами

З аналізу гістограми видно, що жоден з досліджуваних не надав особливої уваги формам зображеним на картинах, на колір звернули увагу екстраверти  39,6%; інтроверти  13%; На зміст екстраверти  36,3 %; Інтроверти  9,9%.

Розглядаючи отримані результати за методикою 16 PF опитувальник Кеттелла був створений груповий профіль для екстравертів та інтровертів:

Рис. 2.7. Груповий профіль екстравертів та інтровертів

Аналіз даного графіку показує, що високі значення у екстравертів та інтровертів за такими факторами MD ( самооцінка)  екстраверти  7; інтроверти  7,5; на другому місці розташувався фактор E (домінантність) , екстраверти  7,2; у інтровертів 8,4; на третьому місці знаходиться фактор L (підозрілість) екстраверти  7,2; у інтровертів 8,1; O (тривожність)  екстраверти  8,1; у інтровертів 7,2;

Розглянемо результати досліджуваних за методикою «Образ світу» :

Рис. 2..8. Вираженість категорій образу світу у досліджуваних

З гістограми видно, що до категорії реалісти не відносяться ні екстраверти ні інтроверти, такі результати можна пояснити тим, що саме юнацький вік відноситься до наймрійливіших та романтичних періодів дорослішання особистості. Саме цей вік відповідає за перехіду до самостійності, період самовизначення, набуття психічної, ідейної і громадянської зрілості, формування світогляду, моральної свідомості і самосвідомості.  До прагматиків відноситься 46,2 %  екстравертів; 6,6 %  інтровертів; До романтиків відноситься 33%  екстравертів; 13,2 %  інтровертів; Отже можна зробити висновок, про те, що екстраверти більш прагматичні натури, а інтроверти більш романтичні.

Досліджуваним були продемонстровані 24 картини різних художників таких як: Сандро Ботічеллі «Народження Венери», Густав Клімт «Поцілунок», Андре Дерен «Сушка Вітрил», Генрі Ван Хонхортс «Скрипаль який сміється», Огюст Ренуар «Парасольки», Піт Мондріан «Вітряний млин», Каміль Пісаро «Пастушка», Хуан Гріс «Гітара», Михайло Бойчук «У яблоні», Адольф Фон Менцель «Вечеря на балу», Василь Кандиньский «Синє небо», Анрі Матіс «Танець», Поль Сезан «Ігроки у карти», Анрі Тулуз Лотрек «Танець у Мулен-Руж», Вінсент ван Гог «Соняшники», Вазереллі «Графіка», Клод Моне «Тераса в Сент-Андресі», Генрі Мур «Мати», «Хвилясті форми», «Жіночі хвилясті форми», Михайло Врубель «Демон сидячий», Густав Клімт «Три віки жінки», Вазареллі «Штудія у синьому», Мондріан «Композиція №3».

Ці картини належать до різних мистецьких напрямів, таких як: історичний живопис, модерн, фонізм, портрет, імпресіонізм, абстракція, фундаментавізантізм, монументалізм, романтичний історизм, абстракціонізм, графіка, реалізм, поп-арт, скульптура (Див дод. Д., табл..№ 6). Розглянемо отримані результати:

Рис. 2.9. Художні напрями яким надають перевагу інтроверти

З гістограми видно, що інтровертам найбільш до вподоби такі напрями художнього мистецтва: Імпресіонізм  19,8% ; Романтичний історизм  16,5 %; Модерн  9,9% ;

Що стосується екстравертів, то їх вибір припав на такі напрями художнього мистецтва (Див дод. Д., табл..№ 6).

Рис. 2.10. Художні напрями яким надають перевагу екстраверти

З гістограми видно, що екстравертам більш довподоби такі напрямки художнього мистецтва як: Імпресіонізм  36,3 %; Постімпресіонізм  29,7%; Модерн  19,8%;