2.1.3. Аналіз результатів дослідження за методикою «Образ світу»

Як показують результати дослідження за методикою «Образ світу» (див табл. № 4 дод. В), досліджувані під номерами: 1, 2, 6, 12, 13, 16, 17, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 27, 29 відносяться до категорії «прагматик»;

До категорії «романтик» відносяться такі досліджувані: 3, 4, 5, 7, 8, 9, 10, 11, 14,15, 18, 25, 26, 28,30;

Рис. 3.1. Груповий профіль категорій образу світу

З результатів гістограми видно, що жоден з досліджуваних не відноситься до категорії «реаліст» від 0 до 6 балів. (Див. рис. 3.1).

Рис. 3.2. Розподіл показників категорій образу світу у юнацького віку

Виходячи з аналізу діаграми, можна зробити висновок про виразність категорій образу світу, у діагностованих нами юнаків. Водночас ми не можемо говорити про переважне домінування якоїсь певної категорії, так як в даній групі вираженими є такі категорії  це «прагматик»  50% досліджуваних ; та «романтик»  50% досліджуваних. До категорії «реаліст» не відноситься жоден досліджуваний, це можна пояснити тим, що саме юнацький вік відноситься до най мрійливіших та романтичних періодів дорослішання особистості.

2.1.4. Кореляційні зв'язки між показниками методик: «5pf особистісний опитувальник» та «16pf опитувальник р.Кеттелла»

Після обробки первинних даних методик: «5PF особистісний опитувальник» та «16PF особистісний опитувальник Р.Кеттелла», нами було проведено кореляційний аналіз (табл.№2 дод. А; та табл. №3 дод. Б ) направлений на дослідження індивідуально особистісних якостей особистості, для встановлення істотних зв’язків між показниками усередині методик. Первині дані методик на основі яких проводилась кореляція містяться в додатках. (див. Додаток А, Б).

Аналізуючи отримані кореляційні зв’язки (див. табл..№5 дод. Г) відмічаємо наявність різноманітних (додатніх та від’ємних) зв’язків між показниками за методикою Р. Кеттелла та 5PF особистісним опитувальником.

Таблиця № 4.1.

		Показники за методикою 5PF особистісного опитувальника
Показники за методикою Р. Кеттелла		I	II	III	IV
	A	0,370*
	В		- 0,367*
	Е		- 0,407*
	І				0,423*
	М			0,405*
	Q1	0,375*

Примітка: 1) n= 30; «*»  кореляція статистично достовірна на рівні p≤0,05; «**»  кореляція статистично достовірна на рівні p≤0,01;

Так, ми бачимо позитивну кореляцію, тобто існує позитивний взаємозв’язок між фактором А (комунікативність) та фактором I (екстраверсія), це пояснюється тим, що для екстравертів характерна поведінка направлена на спілкування з людьми, уваги з боку оточення. Для екстравертів необхідне постійне спілкування. Точніше сказати, екстраверти відчувають себе комфортно тільки знаходячись у суспільстві.

Фактор В (інтелект) негативно корелює з фактором II (прив’язаність). Це можна пояснити тим, що чим більший рівень інтелекту у особистості, тим менше рівень її прив’язаності.

Від’ємно корелює фактор Е (домінантності) з фактором II (прив’язаності). Отримані результати ми можемо, пояснити тим, що при домінантності зменшується рівень співробітництва, теплоти, довірливості, розуміння, прихильності, повазі інших.

Додатньо корелює фактор І (чутливість) з фактором IV (емоційна нестійкість). Отже існує позитивний взаємозв’язок між чутливістю та емоційною нестійкістю. Збільшення одного показника, призводить до збільшення іншого. Тобто, чим більш емоційно нестійка людина, тим більше вона чутлива. Це можна пояснити тим, що емоційно нестійка людина постійно знаходиться під впливом своїх відчуттів, мінлива в настроях, така людина не стійка в інтересах, легко засмучується.

Додатньо корелює фактор М (мрійливість) з фактором III (імпульсивність). Тобто існує взаємозв’язок між мрійливістю та імпульсивністю. Такі результати можна пояснити тим, що поведінка імпульсивних людей виражається в схильності діяти без достатнього свідомого контролю. Така людина частіше керується почуттями та емоціями.

Також спостерігаємо додатню кореляцію фактора Q1 (радикалізм) з фактором I (екстраверсія). Це можна пояснити тим, що екстраверти активні, рішучі, товариські, більш проявляють себе, тому вони більш схильні до рішучих дій.

Узагальнюючи отриманні результати ми встановили, що найбільше позитивних та негативних кореляційних зв’язків припадає на показники (А, В, Е, І, М, Q1, I, II, III, IV).