
- •Використання законів Кірхгофа для розрахунку електричних кіл.
- •2. Комплексний опір. Закон Ома для кола синусоїдального струму.
- •3. Трикутники опорів, провідностей і потужностей.
- •4. Метод еквівалентного генератора для розрахунку електричних кіл.
- •5. Схема заміщення змішаного сполучення резисторів. Перетворення трикутника в зірку і навпаки.
- •6. Використання векторних діаграм при розрахунках електричних кіл синусоїдного струму.
- •7. Символічний метод розрахунку кіл синусоїдного струму.
- •8. Трифазні електричні кола, їх переваги. Потужність в трифазних колах і їх вимірювання.
- •9.З’єднання фаз навантаження зіркою. Співвідношення між лінійними і фазними величинами. Аварійні ситуації.
- •10. Класичний метод розрахунку перехідних процесів.
- •12.Закони комутації. Перехідний, вимушений та вільний режими.
- •13.Методи розрахунку нелінійних кіл.
- •14.Теорема Гауса і її застосування для розрахунку електростатичних полів.
- •15.Рівняння Пуасона і Лапласа і їх застосування для електростатичних полів.
- •16. Метод дзеркальних відображень і його застосування для розрахунку електростатичних полів.
- •17.Аналогії між полем в провідному середовищі і електростатичним полем. Співвідношення між провідністю і ємністю.
- •18.Закон повного струму.
- •20.Теорема Умова-Пойнтінга і її застосування.
- •21.Глибина проникнення електромагнітної хвилі в середовище. Застосування цього явища.
- •22. Сполучення фаз навантаження трикутником . Співвідношення між лінійними і фазними величинами. Метод вузлових потенціалів. Метод двох вузлів.
17.Аналогії між полем в провідному середовищі і електростатичним полем. Співвідношення між провідністю і ємністю.
За своєю природою поле електростатичне і поле постійного струму в провідному середовищі різні. Електростатичне поле створюється електричними зарядами, незмінними в часі і нерухомими в просторі, тоді як електричне поле в провідному середовищі — це поле, в якому електричні заряди мають впорядкований рух під дією зовнішнього джерела. Тим не менше між двома полями можна провести певну формальну аналогію.
Дійсно, електростатичне
поле в областях, не зайнятих зарядами,
задовольняє рівнянню Лапласа. Електричне
поле постійного струму в провідному
середовищі поза сторонніми джерелами
також йому задовольняє. У обох полях
мають справу з вектором напруженості
поля
.
З вектором електричного зсуву
можна зіставити вектор щільності струму
.
З потоком вектора
(позначимо його буквою
можна підставити потік вектора
щільності електричного струму
.
Граничні умови на поверхні розділу двох діелектриків:
Граничні умови на поверхні розділу двох середовищ з різною провідністю:
Але якщо два поля
задовольняють одному і тому ж рівнянню
і в них виконуються тотожні граничні
умови для схожих величин, то при однаковій
формі граничних поверхонь на підставі
теореми єдності можна сказати, що
сукупність силових і еквіпотенціальних
ліній в цих двох полях (тобто картина
поля) буде однаковою.
Ця формальна аналогія широко використовується на практиці. Так, наприклад, якщо яке-небудь електростатичне поле вже вивчене, то всі відомості про нього можуть бути перенесені і на геометрично подібне поле в провідному середовищі. Справедливо і зворотне заключення.
Співвідношення
між провідністю і ємністю. Якщо
які-небудь електроди помістити в провідне
середовище і приєднати до джерела ерс.,
то в провідному середовищі піде струм.
Якщо напруга між електродами 1 і 2 рівно
і по середовищу проходить струм
І,то
провідність між електродами 1 і 2
Оскільки струм
,
то
(17.1)
У свою чергу, в
електричному полі з електродами таких
же параметрів ємність між двома частинами
електродів, на яких розміщені однакові
по величині і протилежні по знаку заряди
Q,
що створюють потік
вектора
електричної індукції
,
буде
(17.2)
Якщо розділити (17.2) на (17.1), то після скорочення отримаємо
,
(17.3)
тобто ємність С
між двома тілами, розділеними діелектриком
з абсолютною діелектричною проникністю
,
так відноситься до провідності G
між тими ж тілами, якщо помістити їх в
середовище з електричною провідністю
,
як
відноситься до
.
Рисунок. 17.1
Співвідношення (17.3) дозволяє по відомому виразу ємності між якими-небудь тілами отримати вираз для провідності або зробити зворотну операцію. Так, наприклад, ємність двопровідної лінії:
(17.4)
де l — довжина проводів;
d — відстань між осями проводів;
r — радіус дроту.
Ємність коаксіального кабелю (рис. 17.1, а) розраховується:
Провідність між двома співвісними циліндрами довжиною l, котрі розділені середовищем з провідністю (рис. 17.1, б)
Аналогію можна розповсюдити і на складніші поля. Наприклад, якщо в рівномірне поле, створене в середовищі з провідністю, помістити кулю з провідністю, то відповідно потенціал усередині кулі визначимо таким чином: