Міністерство освіти та науки

Львівський Національний Університет ім. І.Франка

філософський факультет

кафедра психології

Контрольна робота з курсу загальної психології «Психічні процеси» на тему:

«Процес розв’язання складних мислитель них задач і творче мислення»

Виконала:

студентка

групи ФФП-21з

Гіндич А.І.

Перевірила:

доцент

Бородій Д.І.

Зміст

Вступ 3

Мислення 4

Мислення, як інструмент вирішення задач 5

Розуміння задачі 6

Аналіз задачі 7

Процес розв’язання задачі 8

Фазовий характер мисленнєвої діяльності 8

Операціональний склад процесу мислення 11

Участь у процесі мислення різних „мов" переробки інформації 12

Вибірковість мислення 13

Співвідношення продуктивних та репродуктивних компонентів 13

Взаємозв’язок усвідомлених та неусвідомлених компонентів 14

Творче мислення 16

Висновок 18

Список використаної літератури 19

Вступ

Різноманітні процеси мислення – одна з найцікавіших тем, яку нам може запропонувати даний курс загальної психології.

Ще змалку, коли ми починаємо усвідомлювати себе, нас починає цікавити все навкруги, й рано чи пізно ми починаємо аналізувати й власну будову: як нам вдається думати, мріяти, робити висновки; чому саме так, а не інакше.

Творчі аспекти мислення ми або вважаємо апріорними, або взагалі відсутніми.

На протязі життя ми стикаємося з різноманітними аналітичними мислительними задачами, які потребують кропіткого зосередження й концентрації уваги. На жаль, прорефлексувати за допомогою чого ми вирішили поставлену задачу нам вдається не завжди, й навіть не завжди нас це цікавить.

Мислення

Мислення займає головне місце в системі пізнавальних процесів. Мислення — це психічний процес відображення об'єктивної реальності, який є вищим ступенем людською пізнання. Пізнавальна діяльність починається з відчуттів та сприймань, а потім може перейти в мислення. [3, стор. 101]

Мислення має такі специфічні риси.

1. Воно є процесом опосередкованого відображення дійсності: логічні форми абстрактного мислення виникають на основі даних чуттєвого пізнання, завдяки якому мислення здійснює зв'язок із зовнішнім світом і відображає його. Аналізуючи чуттєві дані, думка людини проникає в суть предметів і явищ, розкриває їх закономірні зв'язки. Це дає можливість людській думці осягнути те, що не можна осягнути зором, слухом або дотиком. Наприклад, спостерігаючи за рухом окремих планет, людина зробила висновок про закони руху всіх космічних тіл. В основі здобутих знань лежать не дані безпосереднього сприймання властивостей предметів і явищ, а результати їх, зафіксовані в певних висловленнях. Нове знання є результатом, виведеним з "готових", перевірених знань.

2. Мислення - це процес узагальненого відображення світу: воно дає можливість виділити найістотніші загальні ознаки предметів і утворити загальні поняття про ці предмети. Спостерігаючи ряд однорідних явищ, що діють у різних умовах, і виділяючи їх спільні властивості, людина робить узагальнення, розкриває певну закономірність (наприклад, І. Ньютон, вивчаючи падіння тіл за різних умов, відкрив закон всесвітнього тяжіння і т. д.).

3. Мислення має дійовий, активний і цілеспрямований характер. Якщо під час впливу предметів навколишнього світу на органи чуттів у здорової людини виникають відчуття, сприйняття і навіть уявлення незалежно від її бажання, то мислення людини завжди пов'язане " певним напруженням її пам'яті, волі, використанням уже існуючих знань і здійснюється за допомогою певних логічних операцій.

4. Мислення нерозривно пов'язане з мовою. Мова така ж давня, як і мислення. "Спочатку праця, а потім і разом з нею членоподільна мова стали двома найголовнішими стимулами, під впливом яких мозок мавпи поступово перетворився в людський мозок"2. Людський мозок розвивався разом із специфічними органами мови, а здатність до абстрактного мислення - разом Із здатністю виражати думки за допомогою мови. Логічні форми, в яких відображається об'єктивна дійсність у свідомості людини, існують у формі мови. Які ж основні функції виконує мова щодо мислення? [4, стор. 65-66]

Мислення, як інструмент вирішення задач

Мислення актуалізується під впливом мети, в умовах виникнення проблеми. Мета формує мислення як діяльність. Розгортаючись у часі, будучи безперервним, воно виявляє себе як процес, оскільки мислить не саме мислення, а суб'єкт, потреби, інтереси, почуття якого виконують спонукальну роль. Це означає, що мислення має особистісний аспект. О.В. Брушлінський наголошує, що суб'єктом мислення є особистість, і саме це визначає зміст терміна "діяльність".

Отже, усі три компоненти мислення (змістовий, функціонально-операційний та цілемотиваційний) виявляються в мисленнєвій діяльності особистості. Ця діяльність виникає і формується як процес за умов проблемної ситуації і задачі.

Проблемна ситуація - це положення, завдання, яке містить суперечність між обставинами та умовами, між тим, якими знаннями володіє на сьогодні суб'єкт, і тим, до чого він прагне, яких знань він потребує. У суб'єкта при сприйнятті цієї ситуації виникає мало усвідомлений процес невизначеності: Що не так? Що не таке? тощо. Усвідомлення проблемної ситуації становить уже перший етап у її розв'язанні. На другому етапі відбувається вирізнення відомого і невідомого. Внаслідок цього проблемна ситуація перетворюється на задачу. У структурі задачі вирізняють умову та вимоги. Для характеристики умови використовують такі ознаки, як звичність-незвичність ситуації, а також характер поставленої умови (словесний опис, зображення, реальна ситуація) і ступінь вираженості в ситуації суттєвого відношення між відомими і невідомими величинами, що є ключовим у розв'язанні задачі. Задачі мають задум (ідею, зміст). Важливою характеристикою вимог є рівень чіткості їхнього формулювання. Задачу характеризує також співвідношення між умовами і вимогами. В умові можуть бути всі елементи, необхідні для розв'язання задачі, міститися зайві тощо.

Існують різні класифікації типів задач. Деякі вчені говорять про необхідність створення особливої науки про задачі - проблемології. [2, стор. 160-161]