11.3. Міжнародне співробітництво України в галузі забезпечення інформаційної безпеки

Міжнародне співробітництво України в галузі забезпечення інформаційної безпеки є невід'ємною складовою частиною політичного, військового, економічного, культурного та інших видів взаємодії країн, що входять до світового співтовариства. Таке співробітництво повинно сприяти підвищенню інформаційної безпеки усіх його членів, включаючи Україну.

Особливість міжнародного співробітництва України в галузі забезпечення інформаційної безпеки полягає в тому, що воно здійснюється в умовах загострення міжнародної конкуренції за володіння технологічними та інформаційними ресурсами, за домінування на ринках збуту, в умовах продовження спроб створення структури міжнародних відносин, заснованої на односторонніх рішеннях ключових проблем світової політики, протидії зміцненню ролі України у багатополярному світі, що формується, посилення технологічного відриву провідних держав світу та нарощування їхніх можливостей для створення "інформаційної зброї".

Усе це може призвести до нового етапу гонки озброєнь в інформаційній сфері, зростання загрози агентурного та оперативно-технічного проникнення в Україну іноземних розвідок, у тому числі з використанням глобальної інформаційної інфраструктури.

Основними напрямами міжнародного співробітництва України в галузі забезпечення інформаційної безпеки є:

• заборона розробки, поширення та застосування "інформаційної зброї";

• забезпечення безпеки міжнародного інформаційного обміну, у тому числі зберігання інформації при її передаванні національними телекомунікаційними мережами та каналами зв'язку;

• координація діяльності правоохоронних органів країн, що входять у світове співтовариство, із запобігання комп'ютерних злочинів;

• запобігання несанкціонованому доступу до інформації обмеженого доступу у міжнародних банківських телекомунікаційних мережах і системах інформаційного забезпечення світової торгівлі, до інформації міжнародних правоохоронних організацій, що ведуть боротьбу з транснаціональною організованою злочинністю, міжнародним тероризмом, поширенням наркотиків і психотропних речовин, незаконною торгівлею зброєю та матеріалами, які розщеплюються, а також торгівлею людьми.

При здійсненні міжнародного співробітництва України в галузі забезпечення інформаційної безпеки особливу увагу слід приділяти проблемам взаємодії з державами-учасниками Співдружності Незалежних Держав та Євросоюзу.

Для здійснення цього співробітництва у зазначених основних напрямах необхідно забезпечити активну участь України у всіх міжнародних організаціях, що здійснюють діяльність в галузі інформаційної безпеки, у тому числі у сфері стандартизації і сертифікації засобів інформатизації та захисту інформації.

Розділ 12

СИСТЕМА ТА ПОЛІТИКА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ

12.1. Основні функції системи забезпечення інформаційної безпеки України

Система забезпечення інформаційної безпеки України призначена для реалізації державної політики в цій сфері. Основними функціями системи забезпечення інформаційної безпеки України є:

• розробка нормативної правової бази в галузі забезпечення інформаційної безпеки України;

• створення умов для реалізації прав громадян і громадських об'єднань на дозволену законом діяльність в інформаційній сфері;

• визначення та підтримання балансу між потребами громадян, суспільства і держави у вільному обміні інформацією і необхідними обмеженнями на поширення інформації;

• оцінка стану забезпечення інформаційної безпеки України, виявлення джерел внутрішніх і зовнішніх загроз інформаційній безпеці, визначення пріоритетних напрямів запобігання, протидії та нейтралізації цих загроз;

• координація діяльності органів державної влади та інших державних органів, що забезпечують інформаційну безпеку України;

• контроль діяльності органів державної влади України, державних і міжвідомчих комісій, що беруть участь у забезпеченні інформаційної безпеки України;

• попередження, виявлення і припинення правопорушень, пов'язаних із зазіханнями на законні інтереси громадян, суспільства і держави в інформаційній сфері, на здійснення судочинства у справах про злочини в цій галузі;

• розвиток вітчизняної інформаційної інфраструктури, а також індустрії телекомунікаційних і інформаційних засобів, підвищення їх конкурентноздатності на внутрішньому і зовнішньому ринках;

• організація розробки державної і регіональних програм забезпечення інформаційної безпеки і координація діяльності з їх виконання;

• проведення єдиної технічної політики в галузі забезпечення інформаційної безпеки України;

• організація фундаментальних і прикладних наукових досліджень в галузі забезпечення інформаційної безпеки України;

• захист державних інформаційних ресурсів, насамперед у органах державної влади, на підприємствах оборонного комплексу;

• забезпечення контролю за створенням і використанням засобів захисту інформації шляхом обов'язкового ліцензування діяльності у цій сфері і сертифікації засобів захисту інформації;

• удосконалення і розвиток єдиної системи підготовки кадрів у сфері інформаційної безпеки України;

• здійснення міжнародного співробітництва у сфері забезпечення інформаційної безпеки, відстоювання інтересів України у відповідних міжнародних організаціях.

Компетенція органів державної влади, інших державних органів, що входять до складу системи забезпечення інформаційної безпеки України і її підсистем, визначається законами України, нормативними правовими актами Президента України і Кабінету Міністрів України.

Функції органів, що координують діяльність органів державної влади, інших державних органів, що входять до складу системи забезпечення інформаційної безпеки України і її підсистем, визначаються окремими нормативними правовими актами України.