- •Інформаційнна безпека держави
- •Частина I Сучасні основи інформаційної безпеки держави
- •Основні поняття національної безпеки
- •Визначення національної безпеки
- •1.1.2. Основні категорії теорії національної безпеки
- •1.1.3. Фактори та засоби забезпечення національної безпеки
- •1.2. Характеристика основних видів національної безпеки
- •1.2.1. Рівні та види національної безпеки
- •1.2.2. Політична безпека
- •1.2.3. Економічна безпека
- •1.2.4. Соціальна безпека
- •1.2.5. Воєнна безпека
- •1.2.6. Екологічна безпека
- •1.2.7. Науково-технологічна безпека
- •1.2.8. Забезпечення безпеки в інформаційній сфері
- •1.3. Система забезпечення національної безпеки в Україні
- •1.3.1. Визначення системи забезпечення національної безпеки
- •1.3.2. Функції системи забезпечення національної безпеки
- •1.3.3. Повноваження суб'єктів забезпечення національної безпеки
- •2.1. Поняття інформаційної безпеки
- •2.1.1. Визначення інформаційної безпеки
- •2.1.2. Життєво важливі інтереси особистості, суспільства та держави в інформаційній сфері
- •2.1.3. Об'єкти та суб'єкти інформаційної безпеки
- •2.1.4. Види інформаційної безпеки
- •2.1.5. Концепція інформаційної безпеки держави
- •2.2. Загрози інформаційній безпеці
- •2.2.1. Дестабілізуючі фактори інформаційної безпеки
- •2.2.2. Класифікація загроз інформаційній безпеці
- •2.2.3. Джерела загроз інформаційній безпеці
- •2.3. Методи і засоби забезпечення інформаційної безпеки
- •2.3.1. Основні принципи забезпечення інформаційної безпеки
- •2.3.2. Система забезпечення інформаційної безпеки держави
- •2.3.3. Основні форми і способи забезпечення інформаційної безпеки держави
- •3.1. Основні поняття інформаційного протиборства
- •3.1.1. Визначення поняття “інформаційне протиборство”
- •3.1.2. Інформаційна війна
- •3.1.3. Інформаційний тероризм
- •3.1.4. Інформаційна злочинність
- •3.1.5. Інформаційне протиборство як форма забезпечення інформаційної безпеки
- •3.2. Основні поняття інформаційної війни
- •3.2.1. Визначення інформаційної війни
- •3.2.2. Концепція інформаційної війни
- •3.2.3. Органи інформаційної війни
- •3.3. Основні форми інформаційної війни
- •3.3.1. Визначення форм інформаційної війни
- •3.3.2. Основні форми інформаційної війни на державному рівні
- •3.3.3. Основні форми інформаційної війни на воєнному рівні
- •3.3.4. Необхідні умови для досягнення інформаційної переваги
- •3.4. Інформаційна зброя в інформаційній війні
- •3.4.1. Визначення, особливості та сфера застосування інформаційної зброї
- •3.4.2. Інформаційна зброя воєнного застосування
- •3.4.3. Інформаційна зброя воєнного та невоєнного застосування
- •3.4.4. Особливості, що характеризують основні риси застосування інформаційної зброї
- •3.5. Основи теорії інформаційної боротьби
- •3.5.1. Зміст теорії інформаційної боротьби
- •3.5.2. Заходи інформаційної боротьби
- •3.5.3. Способи інформаційної боротьби
- •3.5.4. Форми ведення інформаційної боротьби
- •3.5.5. Методологія оцінки ефективності інформаційної боротьби
- •4.1. Основні поняття психологічної війни
- •4.1.1. Поняття психологічної війни
- •4.1.2. Цілі та завдання психологічної війни
- •4.1.3. Види та закономірності психологічних впливів
- •4.2. Основи психологічних операцій
- •4.2.1. Зміст психологічних операцій
- •4.2.2. Ефективність психологічного впливу в психологічній операції
- •4.2.3. Органи та засоби проведення психологічних операцій
- •4.3. Технології психологічної війни
- •4.3.1. Основні характеристики об'єктів психологічної війни
- •4.3.2. Методика вивчення об'єктів психологічної війни
- •4.3.3. Форми психологічної війни
- •4.4. Методи впливу в психологічній війні
- •4.4.1. Переконуючий психологічний вплив
- •4.4.2. Навіюючий психологічний вплив
- •4.5. Особливі способи та прийоми психологічної війни
- •4.5.1. Дезінформування
- •4.5.2. Маніпулювання свідомістю
- •4.5.3. Розповсюдження чуток та міфів
- •4.6. Основи забезпечення інформаційно-психологічної безпеки держави
- •4.61. Основні положення
- •4.6.2. Основи інформаційно-психологічної безпеки держави
- •4.6.3. Основні напрями діяльності державної системи забезпечення інформаційно-психологічної безпеки
- •5.1. Основні положення державної інформаційної політики
- •5.1.1. Визначення державної інформаційної політики
- •5.1.2. Поняття про програму входження держави в інформаційне суспільство
- •5.2. Основні напрями національної інформаційної політики
- •5.2.1. Основні напрями національної інформаційної політики у сфері суспільних відносин
- •5.2.2. Основні напрями національної інформаційної політики в економічній сфері
- •5.2.3. Основні напрями національної інформаційної політики в організаційній сфері
- •5.3. Державна політика забезпечення інформаційної безпеки
- •5.3.1. Основні поняття політики забезпечення інформаційної безпеки держави
- •5.3.2. Основні загрози інформаційній безпеці держави
- •5.3.3. Організаційний напрям протидії загрозам у сфері інформаційної безпеки
- •5.3.4. Захист прав і свобод людини та громадянина
- •5.3.5. Розвиток матеріально-технічної бази системи інформаційної безпеки особи, держави та суспільства
- •5.3.6. Науково-практична робота щодо забезпечення інформаційної безпеки
- •5.3.7. Вдосконалення нормативно-правової бази забезпечення загальнодержавної системи інформаційної безпеки
- •6.1. Види та властивості інформації як предмета захисту
- •6.1.1. Інформація та дані
- •6.1.2. Форми адекватності інформації
- •6.1.3. Міри інформації
- •6.1.4. Якість інформації
- •6.1.5. Основні властивості інформації як предмета захисту
- •6.2. Інформаційні системи як об'єкти захисту
- •6.2.1. Загальні відомості про інформаційні системи
- •6.2.2. Структура інформаційної системи
- •6.2.3. Класифікація інформаційних систем
- •6.2.4. Основні характеристики інформаційної системи як об'єкта захисту
- •6.3. Інформаційні технології та проблеми їхньої безпеки
- •6.3.1. Визначення інформаційної технології
- •6.3.2. Співвідношення інформаційної технології та інформаційної системи
- •6.3.3. Класифікація та види інформаційних технологій
- •6.3.4. Основні проблеми безпеки інформаційних технологій
- •7.1. Загрози безпеці інформації та інформаційних ресурсів
- •7.1.1. Загальні положення
- •7.1.2. Збитки як категорія класифікації загроз
- •7.1.3. Класифікація загроз безпеці інформації
- •7.1.4. Класифікація джерел загроз
- •7.1.5. Ранжирування джерел загроз
- •7.1.6. Класифікація уразливостей безпеці
- •7.1.7. Ранжирування уразливостей
- •7.1.8. Класифікація актуальних загроз
- •7.2. Основні напрями забезпечення безпеки інформації та інформаційних ресурсів
- •7.2.1. Основні визначення
- •7.2.2. Правовий захист
- •7.2.3. Організаційний захист
- •7.2.4. Інженерно-технічний захист
- •7.3. Архітектура захисту інформації в мережах телекомунікацій
- •7.3.1. Архітектура відкритих систем
- •7.3.2. Загрози в архітектурі відкритих мереж
- •7.3.3. Процедури захисту
- •7.3.4. Сервісні служби захисту
- •7.3.5. Реалізація захисту
- •8.1. Загальні відомості про вимоги та критерії оцінки безпеки інформаційних технологій
- •8.1.1. Основні поняття про стандарти інформаційної безпеки
- •8.1.2. Критерії безпеки комп'ютерних систем
- •8.1.3. Європейські критерії безпеки інформаційних технологій
- •8.1.4. Федеральні критерії безпеки інформаційних технологій
- •8.1.5. Канадські критерії безпеки комп'ютерних систем
- •8.2. Основні положення загальних критеріїв безпеки інформаційних технологій
- •8.2.1. Мета розробки, основні положення та склад "Загальних критеріїв"
- •8.2.2. Потенційні загрози безпеці та типові завдання захисту
- •8.2.3. Політика безпеки
- •8.2.4. Продукт інформаційних технологій
- •8.2.5. Профіль захисту
- •8.2.6. Проект захисту
- •8.3. Функціональні вимоги до засобів захисту
- •8.3.1. Загальна характеристика функціональних вимог безпеки
- •8.3.2. Класи функціональних вимог безпеки
- •8.4. Вимоги гарантій засобів захисту
- •8.4.1. Загальна характеристика вимог гарантій безпеки
- •8.4.2. Класи вимог гарантій безпеки
- •8.4.3. Рівні гарантій безпеки
- •8.5. Шляхи і перспективи застосування "Загальних критеріїв"
- •9.1. Стандарти менеджменту інформаційної безпеки та їх основні положення
- •9.2. Політика інформаційної безпеки організації
- •9.2.1. Визначення політики інформаційної безпеки організації
- •9.2.2. Концепція інформаційної безпеки в організації
- •9.2.3. Аналіз та оцінка ризиків
- •9.3. Основні правила інформаційної безпеки організації
- •9.3.1. Правила побудови системи забезпечення інформаційної безпеки
- •9.3.2. Організація проведення відновлювальних робіт і забезпечення неперервного функціонування об'єктів організації та організації в цілому
- •9.3.3. Правила розмежування доступу користувачів та процесів до ресурсів інформаційної сфери організації
- •9.3.4. Документальне оформлення політики безпеки
- •9.4. Система менеджменту інформаційної безпеки та її оцінка
- •Забезпечення інформаційної безпеки України
- •10.1. Національні інтереси України в інформаційній сфері та шляхи їх забезпечення.
- •10.2. Загрози інформаційній безпеці України
- •10.3. Джерела загроз інформаційній безпеці України
- •10.4. Стан інформаційної безпеки України
- •10.5. Завдання із забезпечення інформаційної безпеки України
- •11.1. Загальні методи забезпечення інформаційної безпеки України
- •11.2. Особливості забезпечення інформаційної безпеки України в різних сферах громадського життя
- •11.2.1. Забезпечення інформаційної безпеки України в сфері економіки
- •11.2.2. Забезпечення інформаційної безпеки України в сфері внутрішньої політики
- •11.2.3. Забезпечення інформаційної безпеки України в сфері зовнішньої політики
- •11.2.4. Забезпечення інформаційної безпеки України у галузі науки та техніки
- •11.2.5. Забезпечення інформаційної безпеки України у сфері духовного життя
- •11.2.6. Забезпечення інформаційної безпеки України у загальнодержавних інформаційних і телекомунікаційних системах
- •11.2.7. Забезпечення інформаційної безпеки України у сфері оборони
- •11.2.8. Забезпечення інформаційної безпеки України у правоохоронній і судовій сферах
- •11.2.9. Забезпечення інформаційної безпеки України в умовах надзвичайних ситуацій
- •11.3. Міжнародне співробітництво України в галузі забезпечення інформаційної безпеки
- •12.1. Основні функції системи забезпечення інформаційної безпеки України
- •12.2. Основні елементи організаційної основи системи забезпечення інформаційної безпеки України
- •12.3. Основні положення політики забезпечення інформаційної безпеки України
- •12.4. Першочергові заходи щодо реалізації політики забезпечення інформаційної безпеки України
- •Словник додаткових термінів і понять
3.5.4. Форми ведення інформаційної боротьби
До основних форм ведення інформаційної боротьби звичайно відносять наступні (рис. 3.11):
інформаційна операція;
інформаційна битва;
інформаційна дія (акція);
інформаційний удар.
Інформаційна операція [information operation] (від лат. operatio — "дія")— це сукупність узгоджених за метою, завданнями, місцем і часом дій (акцій), ударів і битв, що проводяться за єдиним задумом і планом для вирішення завдань інформаційної боротьби (завоювання і утримання інформаційної переваги над противником або зниження його інформаційної переваги) на театрі воєнних дій, стратегічному або оперативному напрямах. Інформаційні операції можуть бути наступальними та оборонними.
Наступальна інформаційна операція має за мету завоювання інформаційної переваги над противником. В цій операції головні зусилля спрямовуються на дезорганізацію його систем управління військами і зброєю, а частина сил та засобів забезпечують стійкість власного управління. При цьому всі заходи, що проводяться в межах інформаційної боротьби, повинні забезпечувати сприятливі умови для бойових дій своїх військ (сил).
Оборонна інформаційна операція проводиться в умовах великої інформаційної переваги противника і має за мету зниження цієї переваги. В такій операції головні зусилля сил і засобів спрямовуються на забезпечення інформаційної безпеки органів управління об'єднань і з'єднань, на захист інформації в системах керування. Частина сил і засобів спрямовуються на дезорганізацію управління військами і зброєю противника.
Мета інформаційної операції досягається вирішенням наступних завдань: інформаційним впливом на противника, інформаційним захистом і ефективним використанням інформаційних ресурсів власного угруповання військ (сил). Інформаційна операція, звичайно, проводиться в межах відповідної загальновійськової, самостійної, спільної або спеціальної операції.
За масштабами інформаційні операції можна класифікувати як стратегічні, оперативно-стратегічні, оперативні і оперативно-тактичні і характеризувати наступними основними показниками: просторовим розмахом, тривалістю, а також кількісним і якісним складом сил і засобів. В той же час необхідно відзначити, що ця специфічна галузь протиборства не передбачає використання таких чітко визначених для бойових дій понять, як фронт і тил (інформаційний вплив може здійснюватися на всю глибину території противника); сторона, на яку здійснено інформаційний вплив, може про це не знати і т. ін.
В деяких умовах обстановки не виключена можливість проведення в рамках інформаційної операції інформаційної битви [information battle], в ході якої вирішується одне з найважливіших оперативних завдань. Вона являє собою сукупність узгоджених і взаємопов'язаних за метою, завданнями, місцем і часом інформаційних дій та ударів, об'єднаних загальним задумом, які здійснюються спеціально виділеними силами і засобами та спрямовані для вирішення одного оперативного завдання інформаційної боротьби. В залежності від масштабу і виду інформаційної операції в ній може бути одна або декілька інформаційних битв, що здійснюються одночасно або послідовно.
Інформаційні дії (акції) [information action] — це сукупність узгоджених за метою, завданнями, місцем і часом заходів, що проводяться силами і засобами, залученими для ведення інформаційної боротьби, протягом певного часу в певному районі (напрямку). Під час інформаційних дій можуть здійснюватися інформаційні удари.
Для ефективного проведення заходів інформаційної боротьби інформаційні впливи на противника необхідно починати ще у мирний час, нерідко заздалегідь до початку воєнних (бойових) дій. Такі інформаційні впливи звичайно називають інформаційними акціями [information action], оскільки вони виходять за межі власне інформаційної боротьби в область інформаційного протиборства геополітичних суб'єктів.
Інформаційні дії (акції) можна класифікувати за видами (наступальні і оборонні), масштабом (стратегічні, оперативно-стратегічні, оперативні, оперативно-тактичні і тактичні) і об'єктами впливу (інформаційні системи, морально-психологічний стан особового складу та їхня комбінація). До наступальних інформаційних дій відносяться інформаційний вплив (інформаційна акція) та інформаційна блокада, до оборонних — дії (акції) з інформаційного захисту.
Наступальний інформаційний вплив — це активний, цілеспрямований, узгоджений за завданнями, місцем і часом вплив залучених до ведення інформаційної боротьби сил і засобів протягом певного часу в заданому районі по окремих інформаційних об'єктах системи управління противника або його інформаційного ресурсу в цілому. При цьому можуть здійснюватися різноманітні інформаційні удари.
Інформаційна наступальна акція здійснюється в межах інформаційного протиборства (наприклад, маніпуляція засобами масової інформації, культури, мистецтва і т. ін.).
Інформаційна блокада — це узгоджене за завданнями, місцем і часом застосування сил і засобів з метою найбільш повного зниження можливостей противника з одержання і використання інформації, необхідної для ефективного ведення операцій (бойових дій). В рамках інформаційної блокади можуть також проводитися інформаційні удари різного виду та масштабу. Одним з основних способів досягнення мети інформаційної блокади у воєнній час є радіоелектронне блокування [electronic blocking] — узгоджений вплив засобами радіоелектронного придушення і функціонального ураження на технічні елементи систем розвідки і канали передавання інформації.
Необхідно також відзначити, що мета інформаційної блокади противника у воєнних конфліктах не може бути повністю реалізована без спеціальних заходів (акцій), які проводяться на рівні керівництва держави.
До оборонних відносяться дії (акції) з інформаційного захисту — узгоджені за завданнями, місцем і часом застосування залучених до ведення інформаційної боротьби сил і засобів з метою забезпечення стійкості функціонування системи управління військами (силами) в умовах інформаційного впливу противника.
Під інформаційним ударом [information thrust] розуміють короткочасний потужний узгоджений інформаційний вплив сил і засобів на найбільш важливий елемент (елементи) системи управління (керування) противника для досягнення рішучих цілей із завоювання інформаційної переваги (зниження інформаційної переваги противника).
Інформаційні удари можна класифікувати за масштабом (стратегічні, оперативно-стратегічні, оперативні, оперативно-тактичні, тактичні), типами (радіоелектронні, радіоелектронно-вогневі, комп'ютерні, спеціальні і комбіновані) і ступенем зосередження сил і засобів (вибіркові, зосереджено-масовані і масовані).
Радіоелектронний удар [radio-electronic thrust] — це узгоджений за часом, глибиною та завданнями масований комплексний вплив різноманітних сил і засобів радіоелектронного придушення і функціонального ураження радіоелектронних об'єктів системи керування противника з метою зриву управління на окремих напрямках (або з окремих пунктів управління) на певний час.
Радіоелектронно-вогневий удар [electronic and fiery thrust] — це узгоджений за часом, глибиною та завданнями масований комплексний (радіоелектронний і вогневий) вплив сил і засобів радіоелектронної боротьби, ракетних військ і артилерії, авіації та інших сил і засобів, виділених для боротьби з системами керування противника, з метою зриву управління на окремих напрямках на певний час.
Комп'ютерний (програмний) удар [computer (program) thrust]— це узгоджений за часом, глибиною і завданнями масований комплексний вплив атакуючих сил і засобів деструктивного програмно-математичного впливу на об'єкти автоматизованих систем керування противника з метою зриву управління на окремих напрямках (або з окремих пунктів) на певний час.
Спеціальний удар [special thrust] — це узгоджений за часом, глибиною завданнями масований комплексний морально-психологічний вплив залучених до ведення інформаційної боротьби сил і засобів на особовий склад (насамперед на персонал органів управління) угруповання противника з метою зриву (ускладнення) управління на окремих напрямках на певний час.
Для досягнення мети інформаційних ударів, впливів, битв і операцій застосовується вся сукупність способів інформаційної боротьби.
