
- •Інформаційнна безпека держави
- •Частина I Сучасні основи інформаційної безпеки держави
- •Основні поняття національної безпеки
- •Визначення національної безпеки
- •1.1.2. Основні категорії теорії національної безпеки
- •1.1.3. Фактори та засоби забезпечення національної безпеки
- •1.2. Характеристика основних видів національної безпеки
- •1.2.1. Рівні та види національної безпеки
- •1.2.2. Політична безпека
- •1.2.3. Економічна безпека
- •1.2.4. Соціальна безпека
- •1.2.5. Воєнна безпека
- •1.2.6. Екологічна безпека
- •1.2.7. Науково-технологічна безпека
- •1.2.8. Забезпечення безпеки в інформаційній сфері
- •1.3. Система забезпечення національної безпеки в Україні
- •1.3.1. Визначення системи забезпечення національної безпеки
- •1.3.2. Функції системи забезпечення національної безпеки
- •1.3.3. Повноваження суб'єктів забезпечення національної безпеки
- •2.1. Поняття інформаційної безпеки
- •2.1.1. Визначення інформаційної безпеки
- •2.1.2. Життєво важливі інтереси особистості, суспільства та держави в інформаційній сфері
- •2.1.3. Об'єкти та суб'єкти інформаційної безпеки
- •2.1.4. Види інформаційної безпеки
- •2.1.5. Концепція інформаційної безпеки держави
- •2.2. Загрози інформаційній безпеці
- •2.2.1. Дестабілізуючі фактори інформаційної безпеки
- •2.2.2. Класифікація загроз інформаційній безпеці
- •2.2.3. Джерела загроз інформаційній безпеці
- •2.3. Методи і засоби забезпечення інформаційної безпеки
- •2.3.1. Основні принципи забезпечення інформаційної безпеки
- •2.3.2. Система забезпечення інформаційної безпеки держави
- •2.3.3. Основні форми і способи забезпечення інформаційної безпеки держави
- •3.1. Основні поняття інформаційного протиборства
- •3.1.1. Визначення поняття “інформаційне протиборство”
- •3.1.2. Інформаційна війна
- •3.1.3. Інформаційний тероризм
- •3.1.4. Інформаційна злочинність
- •3.1.5. Інформаційне протиборство як форма забезпечення інформаційної безпеки
- •3.2. Основні поняття інформаційної війни
- •3.2.1. Визначення інформаційної війни
- •3.2.2. Концепція інформаційної війни
- •3.2.3. Органи інформаційної війни
- •3.3. Основні форми інформаційної війни
- •3.3.1. Визначення форм інформаційної війни
- •3.3.2. Основні форми інформаційної війни на державному рівні
- •3.3.3. Основні форми інформаційної війни на воєнному рівні
- •3.3.4. Необхідні умови для досягнення інформаційної переваги
- •3.4. Інформаційна зброя в інформаційній війні
- •3.4.1. Визначення, особливості та сфера застосування інформаційної зброї
- •3.4.2. Інформаційна зброя воєнного застосування
- •3.4.3. Інформаційна зброя воєнного та невоєнного застосування
- •3.4.4. Особливості, що характеризують основні риси застосування інформаційної зброї
- •3.5. Основи теорії інформаційної боротьби
- •3.5.1. Зміст теорії інформаційної боротьби
- •3.5.2. Заходи інформаційної боротьби
- •3.5.3. Способи інформаційної боротьби
- •3.5.4. Форми ведення інформаційної боротьби
- •3.5.5. Методологія оцінки ефективності інформаційної боротьби
- •4.1. Основні поняття психологічної війни
- •4.1.1. Поняття психологічної війни
- •4.1.2. Цілі та завдання психологічної війни
- •4.1.3. Види та закономірності психологічних впливів
- •4.2. Основи психологічних операцій
- •4.2.1. Зміст психологічних операцій
- •4.2.2. Ефективність психологічного впливу в психологічній операції
- •4.2.3. Органи та засоби проведення психологічних операцій
- •4.3. Технології психологічної війни
- •4.3.1. Основні характеристики об'єктів психологічної війни
- •4.3.2. Методика вивчення об'єктів психологічної війни
- •4.3.3. Форми психологічної війни
- •4.4. Методи впливу в психологічній війні
- •4.4.1. Переконуючий психологічний вплив
- •4.4.2. Навіюючий психологічний вплив
- •4.5. Особливі способи та прийоми психологічної війни
- •4.5.1. Дезінформування
- •4.5.2. Маніпулювання свідомістю
- •4.5.3. Розповсюдження чуток та міфів
- •4.6. Основи забезпечення інформаційно-психологічної безпеки держави
- •4.61. Основні положення
- •4.6.2. Основи інформаційно-психологічної безпеки держави
- •4.6.3. Основні напрями діяльності державної системи забезпечення інформаційно-психологічної безпеки
- •5.1. Основні положення державної інформаційної політики
- •5.1.1. Визначення державної інформаційної політики
- •5.1.2. Поняття про програму входження держави в інформаційне суспільство
- •5.2. Основні напрями національної інформаційної політики
- •5.2.1. Основні напрями національної інформаційної політики у сфері суспільних відносин
- •5.2.2. Основні напрями національної інформаційної політики в економічній сфері
- •5.2.3. Основні напрями національної інформаційної політики в організаційній сфері
- •5.3. Державна політика забезпечення інформаційної безпеки
- •5.3.1. Основні поняття політики забезпечення інформаційної безпеки держави
- •5.3.2. Основні загрози інформаційній безпеці держави
- •5.3.3. Організаційний напрям протидії загрозам у сфері інформаційної безпеки
- •5.3.4. Захист прав і свобод людини та громадянина
- •5.3.5. Розвиток матеріально-технічної бази системи інформаційної безпеки особи, держави та суспільства
- •5.3.6. Науково-практична робота щодо забезпечення інформаційної безпеки
- •5.3.7. Вдосконалення нормативно-правової бази забезпечення загальнодержавної системи інформаційної безпеки
- •6.1. Види та властивості інформації як предмета захисту
- •6.1.1. Інформація та дані
- •6.1.2. Форми адекватності інформації
- •6.1.3. Міри інформації
- •6.1.4. Якість інформації
- •6.1.5. Основні властивості інформації як предмета захисту
- •6.2. Інформаційні системи як об'єкти захисту
- •6.2.1. Загальні відомості про інформаційні системи
- •6.2.2. Структура інформаційної системи
- •6.2.3. Класифікація інформаційних систем
- •6.2.4. Основні характеристики інформаційної системи як об'єкта захисту
- •6.3. Інформаційні технології та проблеми їхньої безпеки
- •6.3.1. Визначення інформаційної технології
- •6.3.2. Співвідношення інформаційної технології та інформаційної системи
- •6.3.3. Класифікація та види інформаційних технологій
- •6.3.4. Основні проблеми безпеки інформаційних технологій
- •7.1. Загрози безпеці інформації та інформаційних ресурсів
- •7.1.1. Загальні положення
- •7.1.2. Збитки як категорія класифікації загроз
- •7.1.3. Класифікація загроз безпеці інформації
- •7.1.4. Класифікація джерел загроз
- •7.1.5. Ранжирування джерел загроз
- •7.1.6. Класифікація уразливостей безпеці
- •7.1.7. Ранжирування уразливостей
- •7.1.8. Класифікація актуальних загроз
- •7.2. Основні напрями забезпечення безпеки інформації та інформаційних ресурсів
- •7.2.1. Основні визначення
- •7.2.2. Правовий захист
- •7.2.3. Організаційний захист
- •7.2.4. Інженерно-технічний захист
- •7.3. Архітектура захисту інформації в мережах телекомунікацій
- •7.3.1. Архітектура відкритих систем
- •7.3.2. Загрози в архітектурі відкритих мереж
- •7.3.3. Процедури захисту
- •7.3.4. Сервісні служби захисту
- •7.3.5. Реалізація захисту
- •8.1. Загальні відомості про вимоги та критерії оцінки безпеки інформаційних технологій
- •8.1.1. Основні поняття про стандарти інформаційної безпеки
- •8.1.2. Критерії безпеки комп'ютерних систем
- •8.1.3. Європейські критерії безпеки інформаційних технологій
- •8.1.4. Федеральні критерії безпеки інформаційних технологій
- •8.1.5. Канадські критерії безпеки комп'ютерних систем
- •8.2. Основні положення загальних критеріїв безпеки інформаційних технологій
- •8.2.1. Мета розробки, основні положення та склад "Загальних критеріїв"
- •8.2.2. Потенційні загрози безпеці та типові завдання захисту
- •8.2.3. Політика безпеки
- •8.2.4. Продукт інформаційних технологій
- •8.2.5. Профіль захисту
- •8.2.6. Проект захисту
- •8.3. Функціональні вимоги до засобів захисту
- •8.3.1. Загальна характеристика функціональних вимог безпеки
- •8.3.2. Класи функціональних вимог безпеки
- •8.4. Вимоги гарантій засобів захисту
- •8.4.1. Загальна характеристика вимог гарантій безпеки
- •8.4.2. Класи вимог гарантій безпеки
- •8.4.3. Рівні гарантій безпеки
- •8.5. Шляхи і перспективи застосування "Загальних критеріїв"
- •9.1. Стандарти менеджменту інформаційної безпеки та їх основні положення
- •9.2. Політика інформаційної безпеки організації
- •9.2.1. Визначення політики інформаційної безпеки організації
- •9.2.2. Концепція інформаційної безпеки в організації
- •9.2.3. Аналіз та оцінка ризиків
- •9.3. Основні правила інформаційної безпеки організації
- •9.3.1. Правила побудови системи забезпечення інформаційної безпеки
- •9.3.2. Організація проведення відновлювальних робіт і забезпечення неперервного функціонування об'єктів організації та організації в цілому
- •9.3.3. Правила розмежування доступу користувачів та процесів до ресурсів інформаційної сфери організації
- •9.3.4. Документальне оформлення політики безпеки
- •9.4. Система менеджменту інформаційної безпеки та її оцінка
- •Забезпечення інформаційної безпеки України
- •10.1. Національні інтереси України в інформаційній сфері та шляхи їх забезпечення.
- •10.2. Загрози інформаційній безпеці України
- •10.3. Джерела загроз інформаційній безпеці України
- •10.4. Стан інформаційної безпеки України
- •10.5. Завдання із забезпечення інформаційної безпеки України
- •11.1. Загальні методи забезпечення інформаційної безпеки України
- •11.2. Особливості забезпечення інформаційної безпеки України в різних сферах громадського життя
- •11.2.1. Забезпечення інформаційної безпеки України в сфері економіки
- •11.2.2. Забезпечення інформаційної безпеки України в сфері внутрішньої політики
- •11.2.3. Забезпечення інформаційної безпеки України в сфері зовнішньої політики
- •11.2.4. Забезпечення інформаційної безпеки України у галузі науки та техніки
- •11.2.5. Забезпечення інформаційної безпеки України у сфері духовного життя
- •11.2.6. Забезпечення інформаційної безпеки України у загальнодержавних інформаційних і телекомунікаційних системах
- •11.2.7. Забезпечення інформаційної безпеки України у сфері оборони
- •11.2.8. Забезпечення інформаційної безпеки України у правоохоронній і судовій сферах
- •11.2.9. Забезпечення інформаційної безпеки України в умовах надзвичайних ситуацій
- •11.3. Міжнародне співробітництво України в галузі забезпечення інформаційної безпеки
- •12.1. Основні функції системи забезпечення інформаційної безпеки України
- •12.2. Основні елементи організаційної основи системи забезпечення інформаційної безпеки України
- •12.3. Основні положення політики забезпечення інформаційної безпеки України
- •12.4. Першочергові заходи щодо реалізації політики забезпечення інформаційної безпеки України
- •Словник додаткових термінів і понять
Забезпечення інформаційної безпеки України
Розділ 10
ІНФОРМАЦІЙНА БЕЗПЕКА УКРАЇНИ
10.1. Національні інтереси України в інформаційній сфері та шляхи їх забезпечення.
Сучасний етап розвитку суспільства характеризується зростаючою роллю інформаційної сфери, що являє собою сукупність інформації, інформаційної інфраструктури, суб'єктів, що здійснюють збирання, формування, поширення й використання інформації, а також системи регулювання суспільних відносин, що виникають при цьому. Інформаційна сфера є системоутворюючим чинником життя суспільства, активно впливає на стан політичної, економічної, оборонної й інших складових безпеки держави. Національна безпека держави істотно залежить від забезпечення інформаційної безпеки, у ході технічного прогресу ця залежність зростатиме.
Багато держав вкрай стурбовані станом інформаційної безпеки. Вони розробляють та впроваджують комплекс правових, організаційно-технічних та економічних заходів забезпечення інформаційної безпеки. Вихідними засадами таких заходів є доктрини, закони, концепції та інші нормативно-правові документи з інформаційної безпеки [9, 21, 25, 39]. У зв'язку з цим дуже актуальним є розробка та удосконалення основ забезпечення інформаційної безпеки України.
Під інформаційною безпекою України слід розуміти стан захищеності її національних інтересів у інформаційній сфері, що визначаються сукупністю збалансованих інтересів особистості, суспільства й держави (рис. 10.1).
Інтереси особистості в інформаційній сфері полягають у реалізації конституційних прав особи й громадянина на доступ до інформації, на використання інформації в інтересах здійснення діяльності, яка не заборонена законом, фізичного, духовного й інтелектуального розвитку, а також у захисті інформації, що забезпечує особисту безпеку.
Інтереси суспільства в інформаційній сфері полягають у забезпеченні інтересів особистості в цій сфері, зміцненні демократії, створенні правової соціальної держави, досягненні і підтримці суспільної злагоди, у духовному відновленні України.
Інтереси держави в інформаційній сфері полягають у створенні умов для гармонічного розвитку інформаційної інфраструктури України, реалізації конституційних прав і свобод людини й громадянина в галузі одержання інформації й користування нею з метою забезпечення непорушності конституційного ладу, суверенітету і територіальної цілісності України, політичної, економічної і соціальної стабільності, у безумовному забезпеченні законності і правопорядку, розвитку рівноправного й взаємовигідного міжнародного співробітництва.
На основі національних інтересів України в інформаційній сфері формуються стратегічні й поточні завдання внутрішньої та зовнішньої політики держави із забезпечення інформаційної безпеки.
Можна виділити чотири основні складові національних інтересів України в інформаційній сфері.
Перша складова національних інтересів України в інформаційній сфері полягає у дотриманні конституційних прав і свобод людини і громадянина в галузі одержання інформації й користування нею, забезпеченні духовного відновлення України, збереження й зміцненні моральних цінностей суспільства, традицій патріотизму, гуманізму, культурного й наукового потенціалу країни. Для цього потрібно:
підвищити ефективність використання інформаційної інфраструктури в інтересах суспільного розвитку, консолідації суспільства, духовного відродження багатонаціонального народу України;
удосконалити систему формування, зберігання і раціонального використання інформаційних ресурсів, що складають основу науково-технічного й духовного потенціалу України;
забезпечити конституційні права та свободи людини й громадянина вільно шукати, одержувати, передавати, робити й поширювати інформацію будь-яким законним способом, одержувати достовірну інформацію про стан навколишнього середовища;
забезпечити конституційні права й свободи людини й громадянина на особисту та сімейну таємницю, таємницю листування, телефонних переговорів, поштових, телеграфних та інших повідомлень, на захист своєї честі і свого доброго імені;
зміцнити механізми правового регулювання відносин у галузі охорони інтелектуальної власності, створити умови для дотримання установлених законодавством обмежень на доступ до інформації, яка не підлягає поширенню;
гарантувати свободу масової інформації й заборону цензури;
не допускати пропаганду й агітацію, що сприяють розпаленню соціальної, расової, національної чи релігійної ненависті і ворожнечі;
забезпечити заборону на збір, зберігання, використання й поширення інформації про приватне життя особи без її згоди та іншої інформації, доступ до якої обмежено законодавством.
Друга складова національних інтересів України в інформаційній сфері полягає у інформаційному забезпеченні державної політики України, доведенні до громадян України та міжнародної громадськості достовірної інформації про державну політику України, її офіційної позиції щодо соціально значимих подій у житті держави і міжнародного життя, із забезпеченням доступу громадян до відкритих державних інформаційних ресурсів.
Для цього потрібно:
зміцнювати державні засоби масової інформації, розширювати їх можливості щодо своєчасного доведення достовірної інформації до громадян України та іноземних громадян;
прискорити формування відкритих державних інформаційних ресурсів, підвищити ефективність їхнього використання.
Третя складова національних інтересів України в інформаційній сфері полягає у розвитку сучасних інформаційних технологій, вітчизняної індустрії інформації, у тому числі індустрії засобів інформатизації, телекомунікації та зв'язку, забезпеченні потреб внутрішнього ринку її продукцією та вихід цієї продукції на світовий ринок, а також забезпеченні накопичення, зберігання та ефективного використання вітчизняних інформаційних ресурсів. У сучасних умовах тільки на цій основі можна вирішувати проблеми створення наукоємних технологій, технологічного переозброєння промисловості, збільшення досягнень вітчизняної науки й техніки. Держава повинна зайняти гідне місце серед світових лідерів мікроелектронної й комп'ютерної промисловості. Для цього потрібно:
розвивати й удосконалювати інфраструктуру єдиного інформаційного простору України;
розвивати вітчизняну індустрію інформаційних послуг і підвищувати ефективність використання державних інформаційних ресурсів;
розвивати виробництво в Україні конкурентноспроможних засобів і систем інформатизації, телекомунікації та зв'язку, розширювати участь України в міжнародній кооперації виробників таких засобів і систем;
забезпечити державну підтримку вітчизняних фундаментальних і прикладних досліджень, розробок у сферах інформатизації, телекомунікації та зв'язку.
Четверта складова національних інтересів України в інформаційній сфері полягає у захисті інформаційних ресурсів від технічних розвідок, несанкціонованого доступу, забезпеченні безпеки інформаційних і телекомунікаційних систем. Для цього потрібно:
забезпечити ефективну протидію технічним розвідкам;
підвищити безпеку інформаційних систем, включаючи мережі зв'язку, насамперед безпеку первинних мереж зв'язку та інформаційних систем органів державної влади, фінансово-кредитної та банківської сфер, сфери господарської діяльності, а також систем і засобів інформатизації озброєння і військової техніки, систем керування військами та зброєю, екологічно небезпечними й економічно важливими виробництвами;
прискорити розвиток вітчизняного виробництва апаратних і програмних засобів захисту інформації та методів контролю за їх ефективністю;
забезпечити захист державної таємниці;
розширювати міжнародне співробітництво України в галузі розвитку і безпечного використання інформаційних ресурсів, протидії загрозі розв'язання протиборства в інформаційній сфері.