
- •Інформаційнна безпека держави
- •Частина I Сучасні основи інформаційної безпеки держави
- •Основні поняття національної безпеки
- •Визначення національної безпеки
- •1.1.2. Основні категорії теорії національної безпеки
- •1.1.3. Фактори та засоби забезпечення національної безпеки
- •1.2. Характеристика основних видів національної безпеки
- •1.2.1. Рівні та види національної безпеки
- •1.2.2. Політична безпека
- •1.2.3. Економічна безпека
- •1.2.4. Соціальна безпека
- •1.2.5. Воєнна безпека
- •1.2.6. Екологічна безпека
- •1.2.7. Науково-технологічна безпека
- •1.2.8. Забезпечення безпеки в інформаційній сфері
- •1.3. Система забезпечення національної безпеки в Україні
- •1.3.1. Визначення системи забезпечення національної безпеки
- •1.3.2. Функції системи забезпечення національної безпеки
- •1.3.3. Повноваження суб'єктів забезпечення національної безпеки
- •2.1. Поняття інформаційної безпеки
- •2.1.1. Визначення інформаційної безпеки
- •2.1.2. Життєво важливі інтереси особистості, суспільства та держави в інформаційній сфері
- •2.1.3. Об'єкти та суб'єкти інформаційної безпеки
- •2.1.4. Види інформаційної безпеки
- •2.1.5. Концепція інформаційної безпеки держави
- •2.2. Загрози інформаційній безпеці
- •2.2.1. Дестабілізуючі фактори інформаційної безпеки
- •2.2.2. Класифікація загроз інформаційній безпеці
- •2.2.3. Джерела загроз інформаційній безпеці
- •2.3. Методи і засоби забезпечення інформаційної безпеки
- •2.3.1. Основні принципи забезпечення інформаційної безпеки
- •2.3.2. Система забезпечення інформаційної безпеки держави
- •2.3.3. Основні форми і способи забезпечення інформаційної безпеки держави
- •3.1. Основні поняття інформаційного протиборства
- •3.1.1. Визначення поняття “інформаційне протиборство”
- •3.1.2. Інформаційна війна
- •3.1.3. Інформаційний тероризм
- •3.1.4. Інформаційна злочинність
- •3.1.5. Інформаційне протиборство як форма забезпечення інформаційної безпеки
- •3.2. Основні поняття інформаційної війни
- •3.2.1. Визначення інформаційної війни
- •3.2.2. Концепція інформаційної війни
- •3.2.3. Органи інформаційної війни
- •3.3. Основні форми інформаційної війни
- •3.3.1. Визначення форм інформаційної війни
- •3.3.2. Основні форми інформаційної війни на державному рівні
- •3.3.3. Основні форми інформаційної війни на воєнному рівні
- •3.3.4. Необхідні умови для досягнення інформаційної переваги
- •3.4. Інформаційна зброя в інформаційній війні
- •3.4.1. Визначення, особливості та сфера застосування інформаційної зброї
- •3.4.2. Інформаційна зброя воєнного застосування
- •3.4.3. Інформаційна зброя воєнного та невоєнного застосування
- •3.4.4. Особливості, що характеризують основні риси застосування інформаційної зброї
- •3.5. Основи теорії інформаційної боротьби
- •3.5.1. Зміст теорії інформаційної боротьби
- •3.5.2. Заходи інформаційної боротьби
- •3.5.3. Способи інформаційної боротьби
- •3.5.4. Форми ведення інформаційної боротьби
- •3.5.5. Методологія оцінки ефективності інформаційної боротьби
- •4.1. Основні поняття психологічної війни
- •4.1.1. Поняття психологічної війни
- •4.1.2. Цілі та завдання психологічної війни
- •4.1.3. Види та закономірності психологічних впливів
- •4.2. Основи психологічних операцій
- •4.2.1. Зміст психологічних операцій
- •4.2.2. Ефективність психологічного впливу в психологічній операції
- •4.2.3. Органи та засоби проведення психологічних операцій
- •4.3. Технології психологічної війни
- •4.3.1. Основні характеристики об'єктів психологічної війни
- •4.3.2. Методика вивчення об'єктів психологічної війни
- •4.3.3. Форми психологічної війни
- •4.4. Методи впливу в психологічній війні
- •4.4.1. Переконуючий психологічний вплив
- •4.4.2. Навіюючий психологічний вплив
- •4.5. Особливі способи та прийоми психологічної війни
- •4.5.1. Дезінформування
- •4.5.2. Маніпулювання свідомістю
- •4.5.3. Розповсюдження чуток та міфів
- •4.6. Основи забезпечення інформаційно-психологічної безпеки держави
- •4.61. Основні положення
- •4.6.2. Основи інформаційно-психологічної безпеки держави
- •4.6.3. Основні напрями діяльності державної системи забезпечення інформаційно-психологічної безпеки
- •5.1. Основні положення державної інформаційної політики
- •5.1.1. Визначення державної інформаційної політики
- •5.1.2. Поняття про програму входження держави в інформаційне суспільство
- •5.2. Основні напрями національної інформаційної політики
- •5.2.1. Основні напрями національної інформаційної політики у сфері суспільних відносин
- •5.2.2. Основні напрями національної інформаційної політики в економічній сфері
- •5.2.3. Основні напрями національної інформаційної політики в організаційній сфері
- •5.3. Державна політика забезпечення інформаційної безпеки
- •5.3.1. Основні поняття політики забезпечення інформаційної безпеки держави
- •5.3.2. Основні загрози інформаційній безпеці держави
- •5.3.3. Організаційний напрям протидії загрозам у сфері інформаційної безпеки
- •5.3.4. Захист прав і свобод людини та громадянина
- •5.3.5. Розвиток матеріально-технічної бази системи інформаційної безпеки особи, держави та суспільства
- •5.3.6. Науково-практична робота щодо забезпечення інформаційної безпеки
- •5.3.7. Вдосконалення нормативно-правової бази забезпечення загальнодержавної системи інформаційної безпеки
- •6.1. Види та властивості інформації як предмета захисту
- •6.1.1. Інформація та дані
- •6.1.2. Форми адекватності інформації
- •6.1.3. Міри інформації
- •6.1.4. Якість інформації
- •6.1.5. Основні властивості інформації як предмета захисту
- •6.2. Інформаційні системи як об'єкти захисту
- •6.2.1. Загальні відомості про інформаційні системи
- •6.2.2. Структура інформаційної системи
- •6.2.3. Класифікація інформаційних систем
- •6.2.4. Основні характеристики інформаційної системи як об'єкта захисту
- •6.3. Інформаційні технології та проблеми їхньої безпеки
- •6.3.1. Визначення інформаційної технології
- •6.3.2. Співвідношення інформаційної технології та інформаційної системи
- •6.3.3. Класифікація та види інформаційних технологій
- •6.3.4. Основні проблеми безпеки інформаційних технологій
- •7.1. Загрози безпеці інформації та інформаційних ресурсів
- •7.1.1. Загальні положення
- •7.1.2. Збитки як категорія класифікації загроз
- •7.1.3. Класифікація загроз безпеці інформації
- •7.1.4. Класифікація джерел загроз
- •7.1.5. Ранжирування джерел загроз
- •7.1.6. Класифікація уразливостей безпеці
- •7.1.7. Ранжирування уразливостей
- •7.1.8. Класифікація актуальних загроз
- •7.2. Основні напрями забезпечення безпеки інформації та інформаційних ресурсів
- •7.2.1. Основні визначення
- •7.2.2. Правовий захист
- •7.2.3. Організаційний захист
- •7.2.4. Інженерно-технічний захист
- •7.3. Архітектура захисту інформації в мережах телекомунікацій
- •7.3.1. Архітектура відкритих систем
- •7.3.2. Загрози в архітектурі відкритих мереж
- •7.3.3. Процедури захисту
- •7.3.4. Сервісні служби захисту
- •7.3.5. Реалізація захисту
- •8.1. Загальні відомості про вимоги та критерії оцінки безпеки інформаційних технологій
- •8.1.1. Основні поняття про стандарти інформаційної безпеки
- •8.1.2. Критерії безпеки комп'ютерних систем
- •8.1.3. Європейські критерії безпеки інформаційних технологій
- •8.1.4. Федеральні критерії безпеки інформаційних технологій
- •8.1.5. Канадські критерії безпеки комп'ютерних систем
- •8.2. Основні положення загальних критеріїв безпеки інформаційних технологій
- •8.2.1. Мета розробки, основні положення та склад "Загальних критеріїв"
- •8.2.2. Потенційні загрози безпеці та типові завдання захисту
- •8.2.3. Політика безпеки
- •8.2.4. Продукт інформаційних технологій
- •8.2.5. Профіль захисту
- •8.2.6. Проект захисту
- •8.3. Функціональні вимоги до засобів захисту
- •8.3.1. Загальна характеристика функціональних вимог безпеки
- •8.3.2. Класи функціональних вимог безпеки
- •8.4. Вимоги гарантій засобів захисту
- •8.4.1. Загальна характеристика вимог гарантій безпеки
- •8.4.2. Класи вимог гарантій безпеки
- •8.4.3. Рівні гарантій безпеки
- •8.5. Шляхи і перспективи застосування "Загальних критеріїв"
- •9.1. Стандарти менеджменту інформаційної безпеки та їх основні положення
- •9.2. Політика інформаційної безпеки організації
- •9.2.1. Визначення політики інформаційної безпеки організації
- •9.2.2. Концепція інформаційної безпеки в організації
- •9.2.3. Аналіз та оцінка ризиків
- •9.3. Основні правила інформаційної безпеки організації
- •9.3.1. Правила побудови системи забезпечення інформаційної безпеки
- •9.3.2. Організація проведення відновлювальних робіт і забезпечення неперервного функціонування об'єктів організації та організації в цілому
- •9.3.3. Правила розмежування доступу користувачів та процесів до ресурсів інформаційної сфери організації
- •9.3.4. Документальне оформлення політики безпеки
- •9.4. Система менеджменту інформаційної безпеки та її оцінка
- •Забезпечення інформаційної безпеки України
- •10.1. Національні інтереси України в інформаційній сфері та шляхи їх забезпечення.
- •10.2. Загрози інформаційній безпеці України
- •10.3. Джерела загроз інформаційній безпеці України
- •10.4. Стан інформаційної безпеки України
- •10.5. Завдання із забезпечення інформаційної безпеки України
- •11.1. Загальні методи забезпечення інформаційної безпеки України
- •11.2. Особливості забезпечення інформаційної безпеки України в різних сферах громадського життя
- •11.2.1. Забезпечення інформаційної безпеки України в сфері економіки
- •11.2.2. Забезпечення інформаційної безпеки України в сфері внутрішньої політики
- •11.2.3. Забезпечення інформаційної безпеки України в сфері зовнішньої політики
- •11.2.4. Забезпечення інформаційної безпеки України у галузі науки та техніки
- •11.2.5. Забезпечення інформаційної безпеки України у сфері духовного життя
- •11.2.6. Забезпечення інформаційної безпеки України у загальнодержавних інформаційних і телекомунікаційних системах
- •11.2.7. Забезпечення інформаційної безпеки України у сфері оборони
- •11.2.8. Забезпечення інформаційної безпеки України у правоохоронній і судовій сферах
- •11.2.9. Забезпечення інформаційної безпеки України в умовах надзвичайних ситуацій
- •11.3. Міжнародне співробітництво України в галузі забезпечення інформаційної безпеки
- •12.1. Основні функції системи забезпечення інформаційної безпеки України
- •12.2. Основні елементи організаційної основи системи забезпечення інформаційної безпеки України
- •12.3. Основні положення політики забезпечення інформаційної безпеки України
- •12.4. Першочергові заходи щодо реалізації політики забезпечення інформаційної безпеки України
- •Словник додаткових термінів і понять
6.2.2. Структура інформаційної системи
Підсистеми забезпечення інформаційної системи
Структуру інформаційної системи складає сукупність окремих її частин, що називаються підсистемами.
Підсистема [subsystem] — це частина системи, виділена за будь-якою ознакою.
Загальну структуру інформаційної системи можна розглядати як сукупність підсистем незалежно від сфери застосування. У цьому випадку говорять про структурну ознаку класифікації, а підсистеми називають забезпечуючими. Таким чином, структура будь-якої інформаційної підсистеми може бути представлена сукупністю забезпечуючих підсистем (рис. 6.8).
Серед забезпечуючих підсистем звичайно виділяють інформаційне, технічне, математичне, програмне, організаційне й правове забезпечення.
Інформаційне забезпечення
Призначення підсистеми інформаційного забезпечення полягає у своєчасному формуванні й видачі вірогідної інформації для прийняття управлінських рішень.
Інформаційне забезпечення [dataware] — сукупність єдиної системи класифікації й кодування інформації, уніфікованих систем документації, схем інформаційних потоків, що циркулюють в організації, а також методологія побудови баз даних.
Уніфіковані системи документів створюються на державному, галузевому й регіональному рівнях. Головна мета — це забезпечити відповідність різних сфер суспільного виробництва. Розроблені стандарти, де встановлюються вимоги:
до уніфікованих систем документів;
до уніфікованих форм документів різних рівнів управління;
до складу й структури реквізитів й показників;
до порядку впровадження, ведення й реєстрації уніфікованих форм документів.
Проте, незважаючи на існування уніфікованих форм документів, при обстеженні більшості організацій постійно виявляється цілий комплекс типових недоліків:
надзвичайно великий обсяг документів для ручної обробки;
одні й ті ж показники часто дублюються в різних документах;
робота з великою кількістю документів відволікає спеціалістів виконання безпосередніх завдань;
наявні показники, які створюються, але не використовуються, і т. ін.
Тому усунення вказаних недоліків є одним із завдань, що стоять при створенні інформаційного забезпечення.
Схеми інформаційних потоків [data stream, data flow] відображають маршрути руху інформації та її обсяги, місця виникнення первинної інформації й використання результатної інформації. За рахунок аналізу структури подібних схем можна виробити заходи з удосконалення всієї системи.
Побудова схем інформаційних потоків, які дозволяють виявити обсяги інформації й провести її детальний аналіз, забезпечує:
виключення інформації, що дублюється або не використовується;
класифікацію і раціональне подання інформації.
При цьому докладно повинні розглядатися питання взаємозв'язку руху інформації по рівнях управління. Слід також виявити, які показники необхідні для прийняття управлінських рішень, а які ні. До кожного виконавця повинна поступати тільки та інформація, яка використовується.
Методологія побудови баз даних базується на теоретичних основах їх проектування. Для розуміння концепції методології можна привести основні ідеї у вигляді двох етапів, що практиці реалізуються послідовно.
Перший етап — обстеження всіх функціональних підрозділів фірми з метою:
зрозуміти специфіку й структуру її діяльності;
побудувати схему інформаційних потоків;
провести аналіз існуючої системи документообігу;
визначити інформаційні об'єкти та відповідний склад реквізитів (параметрів, характеристик), що описують їхні властивості й призначення.
Другий етап — побудова концептуальної інформаційно-логічної моделі для обстеженої на першому етапі сфери діяльності. У цій моделі повинні бути встановлені та оптимізовані всі зв'язки між об'єктами та їхніми реквізитами. Інформаційно-логічна модель є фундаментом, на якому буде створена база даних.
Для створення інформаційного забезпечення необхідно:
чітке розуміння мети, завдань, функцій всієї системи керування організацією;
виявлення руху інформації від моменту виникнення і до її використання на різних рівнях керування, представленої для аналізу у вигляді схем інформаційних потоків;
удосконалення системи документообігу;
наявність і використання системи класифікації й кодування;
володіння методологією створення концептуальних інформаційно-логічних моделей, що відображають взаємозв'язок інформації;
створення масивів інформації на машинних носіях, що потребує наявності сучасного технічного забезпечення.
Технічне забезпечення
Технічне забезпечення [hardware] — комплекс технічних засобів, призначених для роботи інформаційної системи, а також відповідна документація на ці засоби й технологічні процеси.
Комплекс технічних засобів складають:
комп'ютери будь-яких моделей;
засоби збирання, нагромадження, обробки, передавання й виведення інформації;
засоби передавання даних і лінії зв'язку;
оргтехніка і пристрої автоматичного знімання інформації;
експлуатаційні матеріали і т. ін.
Документацією оформляється попередній вибір технічних засобів, організація їх експлуатації, технологічний процес обробки даних, технологічне оснащення. Документацію можна умовно розділити на три групи:
загальносистемну, що включає державні та галузеві стандарти з технічного забезпечення;
спеціалізовану, що містить комплекс методик з усіх етапів розробки технічного забезпечення;
нормативно-довідкову, що використовується для виконання розрахунків із технічного забезпечення.
До теперішнього часу склалися дві основні форми технічного забезпечення (форми використання технічних засобів): централізована та частково або повністю децентралізована.
Централізоване технічне забезпечення базується на використанні в інформаційній системі великих ЕОМ та обчислювальних центрів.
Децентралізоване технічне забезпечення передбачає реалізацію функціональних підсистем на персональних комп'ютерах безпосередньо на робочих місцях.
Перспективним підходом слід вважати, очевидно, частково децентралізований підхід — організацію технічного забезпечення на основі розподіленим мереж, що складаються з персональних комп'ютерів і великої ЕОМ для зберігання баз даних, загальних для будь-яких функціональних підсистем.
Математичне і програмне забезпечення
Математичне і програмне забезпечення — сукупність математичних методів, моделей, алгоритмів і програм для реалізації мети та завдань інформаційної системи, а також нормального функціонування комплексу технічних засобів.
До засобів математичного забезпечення [mathematical support] відносяться:
засоби моделювання процесів управління;
типові завдання управління;
методи математичного програмування, математичної статистики, теорії масового обслуговування і т. ін.
До складу програмного забезпечення входять загальносистемні та спеціальні програмні продукти, а також технічна документація.
До загальносистемного програмного забезпечення [general-system software] відносяться комплекси програм, орієнтовані на користувачів і призначені для виконання типових завдань обробки інформації. Вони служать для розширення функціональних можливостей комп'ютерів, контролю й керування процесом обробки даних.
Спеціальне (прикладне) програмне забезпечення [application (special) software] являє собою сукупність програм, розроблених при створенні конкретної інформаційної системи. До його складу входять пакети прикладних програм, що реалізують моделі різного ступеню адекватності, що відображають функціонування реального об'єкта.
Технічна документація [engineering data, paperwork] на розробку програмних засобів повинна містити опис завдань, завдання на алгоритмізацію, математичну модель завдання, контрольні приклади.
Організаційне забезпечення
Організаційне забезпечення [organization support] — сукупність методів і засобів, які регламентують взаємодію персоналу з технічними засобами й між собою в процесі розробки та експлуатації інформаційної системи.
Організаційне забезпечення реалізує наступні функції:
аналіз існуючої системи управління організацією, де буде використовуватися інформаційна система, і виявлення завдань, що підлягають автоматизації;
підготовку завдань до виконання на комп'ютері, включаючи технічне завдання на проектування інформаційної системи й техніко-економічне обґрунтування її ефективності;
розробку управлінських рішень відносно складу та структури організації, методології виконання завдань, спрямованих на підвищення ефективності системи управління.
Організаційне забезпечення створюється за результатами перед-проектного обстеження на першому етапі побудови баз даних.
Правове забезпечення
Правове забезпечення [legal support] — сукупність правових норм, що визначають створення, правовий статус і функціонування інформаційних систем, регламентують порядок одержання, перетворення та використання інформації. Головною метою правового забезпечення є зміцнення законності.
До складу правового забезпечення входять закони, укази, постанови державних органів влади, накази, інструкції й інші нормативні документи міністерств, відомств, організацій, місцевих органів влади. У правовому забезпеченні можна виділити загальну частину, що регулює функціонування будь-якої інформаційної системи, і локальну частину, що регулює функціонування конкретної системи.
Право забезпечення етапів розробки інформаційної системи включає нормативні акти, пов'язані з договірними відносинами розробника й замовника й правовим регулюванням відхилень від договору.
Правове забезпечення етапів функціонування інформаційної системи включає:
статус інформаційної системи;
права, обов'язки й відповідальність персоналу;
правові положення окремих видів процесу керування;
порядок створення й використання інформації і т. ін.