6.2.2. Структура інформаційної системи
Підсистеми забезпечення інформаційної системи
Структуру інформаційної системи складає сукупність окремих її частин, що називаються підсистемами.
Підсистема [subsystem] — це частина системи, виділена за будь-якою ознакою.
Загальну структуру інформаційної системи можна розглядати як сукупність підсистем незалежно від сфери застосування. У цьому випадку говорять про структурну ознаку класифікації, а підсистеми називають забезпечуючими. Таким чином, структура будь-якої інформаційної підсистеми може бути представлена сукупністю забезпечуючих підсистем (рис. 6.8).
Серед забезпечуючих підсистем звичайно виділяють інформаційне, технічне, математичне, програмне, організаційне й правове забезпечення.
Інформаційне забезпечення
Призначення підсистеми інформаційного забезпечення полягає у своєчасному формуванні й видачі вірогідної інформації для прийняття управлінських рішень.
Інформаційне забезпечення [dataware] — сукупність єдиної системи класифікації й кодування інформації, уніфікованих систем документації, схем інформаційних потоків, що циркулюють в організації, а також методологія побудови баз даних.
Уніфіковані системи документів створюються на державному, галузевому й регіональному рівнях. Головна мета — це забезпечити відповідність різних сфер суспільного виробництва. Розроблені стандарти, де встановлюються вимоги:
до уніфікованих систем документів;
до уніфікованих форм документів різних рівнів управління;
до складу й структури реквізитів й показників;
до порядку впровадження, ведення й реєстрації уніфікованих форм документів.
Проте, незважаючи на існування уніфікованих форм документів, при обстеженні більшості організацій постійно виявляється цілий комплекс типових недоліків:
надзвичайно великий обсяг документів для ручної обробки;
одні й ті ж показники часто дублюються в різних документах;
робота з великою кількістю документів відволікає спеціалістів виконання безпосередніх завдань;
наявні показники, які створюються, але не використовуються, і т. ін.
Тому усунення вказаних недоліків є одним із завдань, що стоять при створенні інформаційного забезпечення.
Схеми інформаційних потоків [data stream, data flow] відображають маршрути руху інформації та її обсяги, місця виникнення первинної інформації й використання результатної інформації. За рахунок аналізу структури подібних схем можна виробити заходи з удосконалення всієї системи.
Побудова схем інформаційних потоків, які дозволяють виявити обсяги інформації й провести її детальний аналіз, забезпечує:
виключення інформації, що дублюється або не використовується;
класифікацію і раціональне подання інформації.
При цьому докладно повинні розглядатися питання взаємозв'язку руху інформації по рівнях управління. Слід також виявити, які показники необхідні для прийняття управлінських рішень, а які ні. До кожного виконавця повинна поступати тільки та інформація, яка використовується.
Методологія побудови баз даних базується на теоретичних основах їх проектування. Для розуміння концепції методології можна привести основні ідеї у вигляді двох етапів, що практиці реалізуються послідовно.
Перший етап — обстеження всіх функціональних підрозділів фірми з метою:
зрозуміти специфіку й структуру її діяльності;
побудувати схему інформаційних потоків;
провести аналіз існуючої системи документообігу;
визначити інформаційні об'єкти та відповідний склад реквізитів (параметрів, характеристик), що описують їхні властивості й призначення.
Другий етап — побудова концептуальної інформаційно-логічної моделі для обстеженої на першому етапі сфери діяльності. У цій моделі повинні бути встановлені та оптимізовані всі зв'язки між об'єктами та їхніми реквізитами. Інформаційно-логічна модель є фундаментом, на якому буде створена база даних.
Для створення інформаційного забезпечення необхідно:
чітке розуміння мети, завдань, функцій всієї системи керування організацією;
виявлення руху інформації від моменту виникнення і до її використання на різних рівнях керування, представленої для аналізу у вигляді схем інформаційних потоків;
удосконалення системи документообігу;
наявність і використання системи класифікації й кодування;
володіння методологією створення концептуальних інформаційно-логічних моделей, що відображають взаємозв'язок інформації;
створення масивів інформації на машинних носіях, що потребує наявності сучасного технічного забезпечення.
Технічне забезпечення
Технічне забезпечення [hardware] — комплекс технічних засобів, призначених для роботи інформаційної системи, а також відповідна документація на ці засоби й технологічні процеси.
Комплекс технічних засобів складають:
комп'ютери будь-яких моделей;
засоби збирання, нагромадження, обробки, передавання й виведення інформації;
засоби передавання даних і лінії зв'язку;
оргтехніка і пристрої автоматичного знімання інформації;
експлуатаційні матеріали і т. ін.
Документацією оформляється попередній вибір технічних засобів, організація їх експлуатації, технологічний процес обробки даних, технологічне оснащення. Документацію можна умовно розділити на три групи:
загальносистемну, що включає державні та галузеві стандарти з технічного забезпечення;
спеціалізовану, що містить комплекс методик з усіх етапів розробки технічного забезпечення;
нормативно-довідкову, що використовується для виконання розрахунків із технічного забезпечення.
До теперішнього часу склалися дві основні форми технічного забезпечення (форми використання технічних засобів): централізована та частково або повністю децентралізована.
Централізоване технічне забезпечення базується на використанні в інформаційній системі великих ЕОМ та обчислювальних центрів.
Децентралізоване технічне забезпечення передбачає реалізацію функціональних підсистем на персональних комп'ютерах безпосередньо на робочих місцях.
Перспективним підходом слід вважати, очевидно, частково децентралізований підхід — організацію технічного забезпечення на основі розподіленим мереж, що складаються з персональних комп'ютерів і великої ЕОМ для зберігання баз даних, загальних для будь-яких функціональних підсистем.
Математичне і програмне забезпечення
Математичне і програмне забезпечення — сукупність математичних методів, моделей, алгоритмів і програм для реалізації мети та завдань інформаційної системи, а також нормального функціонування комплексу технічних засобів.
До засобів математичного забезпечення [mathematical support] відносяться:
засоби моделювання процесів управління;
типові завдання управління;
методи математичного програмування, математичної статистики, теорії масового обслуговування і т. ін.
До складу програмного забезпечення входять загальносистемні та спеціальні програмні продукти, а також технічна документація.
До загальносистемного програмного забезпечення [general-system software] відносяться комплекси програм, орієнтовані на користувачів і призначені для виконання типових завдань обробки інформації. Вони служать для розширення функціональних можливостей комп'ютерів, контролю й керування процесом обробки даних.
Спеціальне (прикладне) програмне забезпечення [application (special) software] являє собою сукупність програм, розроблених при створенні конкретної інформаційної системи. До його складу входять пакети прикладних програм, що реалізують моделі різного ступеню адекватності, що відображають функціонування реального об'єкта.
Технічна документація [engineering data, paperwork] на розробку програмних засобів повинна містити опис завдань, завдання на алгоритмізацію, математичну модель завдання, контрольні приклади.
Організаційне забезпечення
Організаційне забезпечення [organization support] — сукупність методів і засобів, які регламентують взаємодію персоналу з технічними засобами й між собою в процесі розробки та експлуатації інформаційної системи.
Організаційне забезпечення реалізує наступні функції:
аналіз існуючої системи управління організацією, де буде використовуватися інформаційна система, і виявлення завдань, що підлягають автоматизації;
підготовку завдань до виконання на комп'ютері, включаючи технічне завдання на проектування інформаційної системи й техніко-економічне обґрунтування її ефективності;
розробку управлінських рішень відносно складу та структури організації, методології виконання завдань, спрямованих на підвищення ефективності системи управління.
Організаційне забезпечення створюється за результатами перед-проектного обстеження на першому етапі побудови баз даних.
Правове забезпечення
Правове забезпечення [legal support] — сукупність правових норм, що визначають створення, правовий статус і функціонування інформаційних систем, регламентують порядок одержання, перетворення та використання інформації. Головною метою правового забезпечення є зміцнення законності.
До складу правового забезпечення входять закони, укази, постанови державних органів влади, накази, інструкції й інші нормативні документи міністерств, відомств, організацій, місцевих органів влади. У правовому забезпеченні можна виділити загальну частину, що регулює функціонування будь-якої інформаційної системи, і локальну частину, що регулює функціонування конкретної системи.
Право забезпечення етапів розробки інформаційної системи включає нормативні акти, пов'язані з договірними відносинами розробника й замовника й правовим регулюванням відхилень від договору.
Правове забезпечення етапів функціонування інформаційної системи включає:
статус інформаційної системи;
права, обов'язки й відповідальність персоналу;
правові положення окремих видів процесу керування;
порядок створення й використання інформації і т. ін.