5.3.7. Вдосконалення нормативно-правової бази забезпечення загальнодержавної системи інформаційної безпеки

Вдосконалення нормативно-правової бази забезпечення загальнодержавної системи інформаційної безпеки здійснюється стосовно:

• порядку інформаційного обміну та інформаційно-аналітичного супроводу роботи органів державної влади і управління, інших суспільних інститутів з органами державної влади та між собою, забезпечення безумовного дотримання відповідальності посадових осіб, громадян за додержання вимог інформаційної безпеки;

• формування правової бази у галузі використання Internet-технологій і забезпечення захисту державних інформаційних ресурсів;

• законодавчого визначення порядку доступу інших держав або окремих громадян інших держав до національних інформаційних ресурсів України та порядку використання цих ресурсів на основі договорів з іншими державами;

• налагодження двостороннього та багатостороннього співробітництва з міжнародними організаціями для спільного вирішення проблем правового гарантування інформаційної безпеки, розробки міжнародного законодавства в цій сфері;

• визначення порядку поширення та використання інформаційної продукції зарубіжного виробництва на території України, врахування вимог інформаційної безпеки при закупівлі зарубіжних програмно-технічних та телекомунікаційних засобів, їх використання в стратегічно важливих галузях, на об'єктах важливого державного та суспільного значення.

Частина II

Основи безпеки інформаційних технологій

Розділ 6

ІНФОРМАЦІЙНІ СИСТЕМИ ТА ТЕХНОЛОГІЇ ЯК ОБ’ЄКТИ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ

6.1. Види та властивості інформації як предмета захисту

6.1.1. Інформація та дані

Термін інформація походить від латинського informatio, що означає "роз'яснення, повідомлення, виклад". З позицій філософії, інформація є відображенням реального світу за допомогою відомостей (повідомлень). Повідомлення — це форма подання інформації у вигляді мови, тексту, зображення, цифрових даних, графіків, таблиць і т. ін. У широкому розумінні інформація — це загальнонаукове поняття, що включає в себе обмін відомостями між людьми, обмін сигналами між живою й неживою природою, людьми і пристроями [34].

Інформація [information] — відомості про об'єкти та явища навколишнього середовища, їхні параметри, властивості й стани, які зменшують наявну про них ступінь невизначеності, неповноти знань.

Теоретична інформатика розглядає інформацію як концептуально зв'язані між собою відомості, дані, поняття, що змінюють наші уявлення про явище або об'єкт навколишнього світу. Поряд з інформацією в інформатиці часто використовують поняття дані. Покажемо, у чому їх відмінність.

Дані [data] можуть розглядатися як ознаки або записані спостереження, які з будь-яких причин не використовуються, а тільки зберігаються. У тому випадку, якщо з'являється можливість використати ці дані для зменшення невизначеності будь-чого, дані перетворюються в інформацію. Тому можна стверджувати, що інформацією стають дані, що використовуються.

При роботі з інформацією завжди є її джерело і споживач (одержувач). Шляхи і процеси, що забезпечують передавання повідомлень від джерела інформації до її споживача, називаються інформаційними комунікаціями.

Адекватність інформації [information adequacy]— це певний рівень відповідності образу, створюваного за допомогою одержаної інформації, реальному об'єкту, процесу, явищу і т. ін.

В реальному житті навряд чи можлива ситуація, коли можна розраховувати на повну адекватність інформації. Завжди присутня деяка ступінь невизначеності. Від ступеня адекватності інформації до реального стану об'єкта або процесу залежить правильність прийняття рішень людиною.