3.2.2. Концепція інформаційної війни

Концепція інформаційної війни [information warfare conception] — це система поглядів на інформаційну війну та шляхи її ведення. За останніми оцінками, концепція інформаційної війни повинна передбачати:

• заглушення (у воєнний час) елементів інфраструктури державного і воєнного управління (ураження центрів командування і управління);

• електромагнітний вплив на елементи інформаційних і телекомунікаційних систем (радіоелектронна боротьба [3, 61]);

• одержання розвідувальної інформації шляхом перехоплення і декодування (дешифрування) інформаційних потоків, що передаються каналами зв'язку, а також побічним випромінюванням і за рахунок спеціально впроваджених у приміщення технічних засобів і електронних пристроїв перехоплення інформації (радіоелектронна розвідка) [4];

• здійснення несанкціонованого доступу до інформаційних ресурсів (шляхом використання програмно-апаратних засобів зламу систем захисту інформаційних і телекомунікаційних мереж противника) із наступним їхнім спотворенням, знищенням або викраденням чи порушенням нормального функціонування цих систем (так звана "хакерна війна");

• формування і масове розповсюдження інформаційними каналами противника або глобальними мережами інформаційної взаємодії дезінформації або тенденційної інформації для впливу на оцінки, наміри і орієнтацію населення і осіб, що приймають рішення (психологічна війна [46]);

• одержання необхідної інформації шляхом перехоплення і обробки відкритої інформації, що передається незахищеними каналами зв'язку або циркулює в інформаційних системах, а також опублікованої у засобах масової інформації.

3.2.3. Органи інформаційної війни

Органи інформаційної війни — це органи керування інформаційною війною та люди (фахівці, офіцери, підрозділи) для її ведення. До органів інформаційної війни можуть відноситись:

• органи планування й координації з питань інформаційної війни, які здійснюють розробку системи планування діяльності з усіх питань, що пов'язані з інформаційною війною;

• органи стратегічного рівня з відслідковування ознак початку інформаційної війни, які займаються збиранням і аналізом розвідувальної інформації, визначенням ознак початку інформаційних атак (акцій);

• органи проведення операцій із захисту від інформаційної зброї, які здійснюють попередження про інформаційні атаки тактичного рівня і займаються ліквідацією наслідків інформаційного нападу;

• підрозділи розробки конструкцій та архітектури автоматизованих систем керування (АСК), що здійснюють розробку єдиної архітектури й технічних стандартів у галузі засобів і систем захисту від інформаційної зброї;

• групи незалежних експертів, що здійснюють аналіз уразливості АСК, у тому числі через здійснення експериментальних атак на АСК та їхні окремі елементи.

3.3. Основні форми інформаційної війни

3.3.1. Визначення форм інформаційної війни

Усі форми інформаційної війни зводяться до впливу на інформаційну інфраструктуру противника, його інформаційні системи та інформаційні ресурси із проведенням будь-яких дій, що мають за мету спотворення інформації, що він одержує, позбавлення його можливостей одержання нової інформації або фізичне знищення його інформаційних засобів, а також до захисту інформації власних збройних сил від аналогічних дій противника.

Спеціалісти пропонують ведення інформаційної війни на державному та воєнному рівнях (рис. 3.3).

Якщо в мирний час метою інформаційної війни на державному рівні є схилення воєнно-політичного керівництва противника до прийняття вигідних для протилежної сторони рішень, то у воєнний час — повне паралізування інформаційної інфраструктури противника при забезпеченні стійкого функціонування своєї. У цьому випадку на державному рівні основне завдання інформаційної війни полягає в забезпеченні гарантованої безпеки та стійкості національної інформаційної інфраструктури держави, намаганні завоювання інформаційної переваги над противником.