12.3. Основні положення політики забезпечення інформаційної безпеки України

Політика забезпечення інформаційної безпеки України повинна визначати основні напрями діяльності органів державної влади у цій галузі, порядок закріплення їх обов'язків із захисту інтересів України в інформаційній сфері в рамках напрямів їх діяльності і базується на дотриманні балансу інтересів особистості, суспільства і України в інформаційній сфері.

Політика забезпечення інформаційної безпеки України ґрунтується на таких основних принципах:

• дотримання Конституції України, законодавства України, загальновизнаних принципів і норм міжнародного права при здійсненні діяльності із забезпечення інформаційної безпеки України;

• відкритість у реалізації функцій органів державної влади і громадських об'єднань, що передбачає інформування суспільства про їх діяльність з урахуванням обмежень, встановлених законодавством України;

• правова рівність усіх учасників процесу інформаційної взаємодії незалежно від їх політичного, соціального й економічного статусу, що ґрунтується на конституційному праві громадян на вільний пошук, одержання, передачу, виробництво і поширення інформації будь-яким законним способом;

• пріоритетний розвиток вітчизняних сучасних інформаційних і телекомунікаційних технологій, виробництво технічних і програмних засобів, здатних забезпечити удосконалення національних телекомунікаційних мереж, їх підключення до глобальних інформаційних мереж з метою дотримання життєво важливих інтересів України.

Держава в процесі реалізації своїх функцій із забезпечення своєї інформаційної безпеки:

• проводить об'єктивний і всебічний аналіз та прогнозування загроз інформаційній безпеці України, розробляє заходи для її забезпечення;

• організовує роботу законодавчих (представницьких) і виконавчих органів державної влади України з реалізації комплексу заходів, спрямованих на запобігання, протидію і нейтралізацію загроз інформаційній безпеці України;

• підтримує діяльність громадських об'єднань, спрямовану на об'єктивне інформування населення про соціально значимі явища громадського життя, захист суспільства від перекрученої і недостовірної інформації;

• здійснює контроль за розробкою, створенням, розвитком, використанням, експортом і імпортом засобів захисту інформації шляхом їх сертифікації і ліцензування діяльності в галузі захисту інформації;

• проводить необхідну протекціоністську політику щодо виробників засобів інформатизації і захисту інформації на території України і вживає заходів із захисту внутрішнього ринку від проникнення на нього неякісних засобів інформатизації та інформаційних продуктів;

• сприяє наданню фізичним і юридичним особам доступу до світових інформаційних ресурсів, глобальних інформаційних мереж;

• формулює і реалізовує інформаційну політику України;

• організовує розробку програми забезпечення інформаційної безпеки України, що поєднує зусилля державних і недержавних організацій у цій галузі;

• сприяє інтернаціоналізації глобальних інформаційних мереж і систем, а також входженню України у світове інформаційне співтовариство на умовах рівноправного партнерства.

Удосконалення правових механізмів регулювання суспільних відносин, що виникають в інформаційній сфері, є пріоритетним напрямом державної політики у галузі забезпечення інформаційної безпеки України. Це передбачає:

• оцінку ефективності застосування чинних законодавчих та інших нормативних правових актів в інформаційній сфері і вироблення програми їх удосконалення;

• створення організаційно-правових механізмів забезпечення інформаційної безпеки;

• визначення правового статусу всіх суб'єктів відносин в інформаційній сфері, включаючи користувачів інформаційних і телекомунікаційних систем, встановлення їх відповідальності за недотримання законодавства України у цій сфері;

• створення системи збору й аналізу даних про джерела загроз інформаційній безпеці України, а також про наслідки їх здійснення;

• розробку нормативних правових актів, що визначають організацію слідства і процедуру судового розгляду за фактами протиправних дій в інформаційній сфері, а також порядок ліквідації наслідків таких дій;

• розробку складу правопорушень з урахуванням специфіки карної, громадянської, адміністративної, дисциплінарної відповідальності і включення відповідних правових норм до карного, цивільного, адміністративного і трудового кодексів та законодавства України про державну службу;

• удосконалення системи підготовки кадрів у сфері забезпечення інформаційної безпеки України.

Правове забезпечення інформаційної безпеки України повинно базуватися, насамперед, на дотриманні принципів законності, балансу інтересів громадян, суспільства і держави в інформаційній сфері.

Дотримання принципу законності вимагає від органів державної влади при вирішенні конфліктів в інформаційній сфері неухильно керуватися законодавчими та іншими нормативними правовими актами, що регулюють відносини у цій сфері.

Дотримання принципу балансу інтересів громадян, суспільства і держави в інформаційній сфері припускає законодавче закріплення пріоритету цих інтересів у різних галузях життєдіяльності суспільства, а також використання форм громадського контролю за діяльністю органів державної влади України. Реалізація гарантій конституційних прав і свобод людини і громадянина, що стосується діяльності в інформаційній сфері, є найважливішим завданням України в галузі інформаційної безпеки.

Розробка механізмів правового забезпечення інформаційної безпеки України містить заходи щодо інформатизації правової сфери в цілому.

З метою виявлення й узгодження інтересів органів державної влади, інших суб'єктів відносин в інформаційній сфері та розробку необхідних рішень, держава підтримує формування громадських рад, комітетів і комісій із широким представництвом громадських об'єднань і сприяє організації їх ефективної роботи.