IV. Підсумки уроку

Ще раз закріплюю в учнів мотивацію на подальшу роботу та контролюю, щоб вони залишили робочі місця в належному стані, а чергові по навчальній майстерні повною мірою виконали свої обов'язки.

V. Домашнє завдання

Опрацювати текст підручника.

ЗАНЯТТЯ № 17—18

Тема. Будова токарно-гвинторізного верстата.

Мета: ознайомити учнів з будовою токарно-гвинторізного верстата, призначенням його конструктивних елементів та видами виконуваних робіт; ознайомити з кінематичною схемою токарно-гвинторізного верстата, навчити читати, простежувати та пояснювати особливості передачі руху від двигуна до робочого органа; навчити учнів керувати рукоятками різцетримача та визначати ціну поділки лімбів та величину переміщення різця в поздовжньому та поперечному напрямках.

Основні поняття: супорт, фартух, коробка передач, тумба, ходовий вал, гітарний механізм, ходовий гвинт, різцетримач, станина, блок зубчастих коліс, механізм коробки швидкостей, механізм коробки подач, механічна подача, муфта.

Обладнання: взірці виробів з металу, виготовлених учнями та на промислових підприємствах, плакати, таблиці, інші інформаційні джерела із зображенням сучасних металообробних верстатів та шкільного токарно-гвинторізного верстата.

Міжпредметні зв'язки: фізика, природознавство.

Очікувані результати навчальної діяльності: знання та пояснення призначення та будови токарно-гвинторізного верстата та основних конструктивних елементів: станини передньої бабки, гітарного механізму, коробки передач, супорта, задньої бабки, різцетримача; розпізнавання та пояснення спільного та відмінного між токарно-гвинторізним, токарним по дереву та свердлильним верстатами; уміння читати кінематичну схему верстата та пояснювати особливості передачі руху від двигуна до робочого органа; уміння правильно організовувати робоче місце при виготовленні виробів на токарно-гвинторізних верстатах; навчити вмикати верстат на холостий хід при різних подачах, виконувати реверсування подачі на холостому ході.

Структура заняття

І. Організаційний момент

2. Актуалізація знань та мотивація навчальної діяльності учнів

3. Вивчення нового матеріалу

1. Виникнення токарного верстата.

2. Токарний верстат з обробки деревини як технологічна машина.

3. Кінематична схема верстата.

4. Робоче місце токаря та догляд за верстатами.

4. Практична робота «Прийоми керування токарно-гвинторізним верстатом»

5. Підсумки уроку VI. Домашнє завдання

ХІД ЗАНЯТТЯ

1. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

2. АКТУАЛІЗАЦІЯ ЗНАНЬ ТА МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ Фронтальна бесіда.

1. Які машини називають технологічними?

2. Із яких основних частин складається будь-яка технологічна мащина?

3. Що спільного та в чому відмінності між свердлильним та токарним по дереву верстатами?

4. Як здійснюється передача руху від двигуна до виконавчого механізму в свердлильному та токарному по дереву верстатах?

5. Від чого залежить швидкість обертання шпинделя у свердлильному та токарному по дереву верстатах?

6. Як змінити швидкість обертання шпинделя токарного по дереву верстата?

7. Із яких частин складається токарний по дереву верстат?

8. Для чого призначена передня бабка токарного по дереву верстата? Задня?

9. Які технологічні машини називають механізованими?

10. Які машини називають автоматами?

11. Якою є особливість здійснення технологічних операцій механізованими машинами та автоматами?

Узагальнюючи відповіді учнів, учитель повідомляє або під час бесіди з'ясовує, що для обробки металів застосовують різні металообробні верстати (рис. 1).