3. Структура процесу соціально-педагогічного дослідження та

загальна характеристика основних його етапів

У літературі зустрічаються різні підходи до визначення послідовності та етапів проведення науково-дослідної роботи. Найбільш узагальнено у структурі наукового дослідження можна виділити такі тісно пов’язані між собою і взаємообумовлені етапи, на яких здійснюються різні дослідницькі дії і досягаються певні результати. Наприклад, автори В. М. Шейко, Н. М. Кушнаренко встановлюють такий алгоритм виконання наукової роботи:

1. Вибір теми, обґрунтування її актуальності;

2. Складання списку літератури;

3. Складання картотеки за списком літератури з короткими анотаціями до кожного джерела;

4. Визначення концептуального апарату;

5. Конспектування літератури;

6. Складання попереднього плану і узгодження його з керівником;

7. Виклад тексту згідно з планом;

8. Вивчення досвіду фахівців з обраної наукової галузі;

9. Формулювання висновків;

10. Написання вступу;

11. Оформлення списку джерел і додатків;

12. Написання чорнового варіанту, подання його керівникові;

13. Усунення зауважень керівника, написання роботи на чистовик;

14. Підготовка до захисту (складання доповіді, яка містить вступ і висновки);

15. Захист.

Усі означені кроки можна розподілити на чотири етапи СПД.

I етап. Підготовка і організація соціально-педагогічного дослідження.

Фази:

а) вибір і обґрунтування проблеми; формулювання теми;

б) розробка концепції дослідження;

в) планування і організація процесу дослідження;

г) підготовка аналітичних процедур.

II етап. Емпіричне обслідування та експеримент.

ІІІ етап. Опрацювання результатів дослідження.

Фази:

а) статистична обробка первинних даних;

б) теоретична обробка вторинних даних та формулювання висновків.

IV етап. Практичне застосування одержаних даних.

4. Види наукових робіт студентів

До наукової роботи студенти залучаються протягом усього періоду навчання у педагогічному виші. Тобто водночас ними виконуються як навчальні, так і наукові завдання, які постійно ускладнюються і стають більш глибокими.

Протягом навчання у педагогічному виші студенти виконують різні за своїм характером, рівнем складності та змістом наукові роботи. А саме: реферат, курсову та кваліфікаційну (бакалаврську, дипломну) роботи.

РЕФЕРАТ (від латинського refero – сповідаю, повідомляю, доповідаю) – це короткий виклад у письмові формі або у публічному виступі змісту наукової праці, літератури за темою дослідження. Важливо зазначити, що реферат охоплює не лише висвітлення відповідної інформації, а й ставлення до неї того, хто готує реферат.

Види рефератів:

• Реферат, у якому здійснюється огляд наукової літератури;

• Реферат, у якому висвітлюються результатів виконаної експериментальної роботи.

Структура. (Її визначають особливості джерел, обраних для реферату.) Якщо це огляд наукової літератури, то структура має такий вигляд:

ВСТУП Дає уявлення про актуальність теми і завдання студента.

ОСНОВНА ЧАСТИНА. Містить стислий огляд і критичну оцінку наукових видань, їх порівняльне зіставлення, аргументацію положень, які автор вважає найважливішими.

ВИСНОВКИ. Свідчать про можливість використання набутих знань у науковій / практичній роботі.

ДОДАТКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Якщо реферат спрямовано на висвітлення результатів виконаної наукової роботи, наведена структура доповнюється компонентами розкриття експериментальної частини дослідження, рекомендаціями.

Оформлення.

Титульна сторінка (тема, кафедра, прізвище виконавця).

План (простий або складний), викладений у змісті.

Вступ (1-2 стор.).

Основна частина (основний виклад матеріалу разом із висновками і власними рекомендаціями).

Додатки.

Список використаних джерел і літератури.

Обсяг – 20-25 рукописних сторінок, 13-16 друкованих.

КУРСОВА РОБОТА – навчальне завдання для студента, самостійна наукова праця, яку виконують на завершальному етапі вивчення ряду навчальних дисциплін (йдеться про вивчення базових дисциплін, таких наприклад, як: загальна педагогіка, загальна психологія, соціальна педагогіка тощо.

Курсові роботи є різними за формою, а також метою і завданнями дослідження:

• Теоретико-практичні (експериментальні).

• Методичні.

• Описово-історичні.

• Теоретичні.

До ІІІ курсу наукові знання студента значно поглиблюються. З введенням безвідривної педагогічної практики та письмового звіту про неї, відкривається можливість порівняти теоретичні положення (відомі з лекцій) та реальний навчально-виховний процес, діяльність учителя і учнів. Отже, теоретико-практичні та описово-історичні курсові виконується на ІІІ курсі і оцінюється як узагальнююче психолого-педагогічне знання та вміння.

На IV курсі рівень підготовленості студентів дає можливість проводити досить вагомі самостійні наукові дослідження. Сприятливі умови для цього створює активна педагогічна практика. Провідним видом наукової творчості у цей час є написання курсової роботи з фахових дисциплін. Методичні – виконуються на IV та V курсах після вивчення ряду методик.

Захист курсової роботи проводиться згідно з графіком, затвердженим кафедрою у присутності керівників іноді – членів кафедри.

На захист виноситься доповідь (зазвичай складається зі вступу та висновків).

Структура курсової роботи:

Структура науково-дослідної роботи визначається метою і завданнями дослідження, логікою розгортання наукового матеріалу, методологією його структурування і складається зі вступу, двох-трьох розділів, висновків, додатків і списку використаних джерел.

ВСТУП (обґрунтовується актуальність проблеми, з’ясовується ступінь її розв’язання у сучасній теорії та практиці, згадуються прізвища учених, котрі займалися розробкою аналогічної теми або розв’язували ряд подібних проблем; формулюється концептуальний апарат, окреслюються етапи дослідження та методи їх проведення). Вступ закінчується таким текстом: «Робота складається зі вступу 2-х (3-х) розділів, висновків, додатків і списку використаних джерел, що налічує … найменувань. У роботі представлено … таблиць, … схем (діаграм, малюнків). Загальний обсяг роботи – … сторінок, з них основного тексту – … сторінок». Кількість сторінок основного тексту рахується до додатків (тобто, без додатків і списку використаних джерел). Рекомендований обсяг вступу для курсової роботи – 2-3 сторінки друкованого тексту.

ОСНОВНА ЧАСТИНА. Складається з двох (трьох) розділів, що в свою чергу мають два-три підрозділи.

І Розділ. Теоретичний. Носить загальнотеоретичний характер, де спираючись на праці вітчизняних та зарубіжних дослідників, викладено суть обраної проблематики. Також може включати загальний аналіз літератури. Визначаються основні терміни і поняття; історіографія питання.

ІІ Розділ. Методичний. Носить аналітичний характер, передбачає глибокий аналіз наукової проблеми з використанням певних методів (методик) дослідження.

ІІІ Розділ. Практичний. Розкриває зміст експериментальної частини дослідження з обґрунтуванням отриманих висновків.

ВИСНОВКИ – це звіт про виконання завдань. Скільки було зазначено завдань у вступові, стільки буде й мікрозвітів – відносно завершених текстових уривків – у висновках.

ДОДАТКИ. Схеми, малюнки, ноти, фотоматеріали. Текст виноситься у додатки у тому разі, коли він відрізняється за стилістикою й порушує формально-логічний виклад матеріалу дослідження (наприклад, архівний документ).

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ. (Науково-популярна, навчально-методична, можливо художня література + звітна/планувальна, шкільна/позашкільна документація, перелік архівних документів, перелік відео- та фотоматеріалів, Internet-сайти).

Правила оформлення. Див. окремий файл «ОФОРМЛЕННЯ»